465/2891/22
2/465/622/24
Ухвала
судового засідання
18.12.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.
в ході судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільної справи за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2022 року відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого розгляду.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу.
В чергове судове засідання відповідач ОСОБА_2 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи щодо неприбуття в судове засідання відповідача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Ч.2 ст.214 ЦПК України зазначає, що головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Ч.3 цієї статті визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
У зв'язку з вищенаведеним, суд визнає безпідставною неявку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання 18.12.2024р., оскільки останнім не надано доказів поважності неприбуття в судове засідання.
Крім того, суд вважає, що в діях відповідача ОСОБА_2 наявні ознаки неналежного виконання своїх процесуальних обов"язків, зокрема неприбуття в судове засідання за викликом суду сторони процесу.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Поведінку відповідача ОСОБА_2 суд визнає як неповагу до суду та вважає за необхідне застосувати до неї заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, ухвала суду є однією із форм судового рішення.
Згідно із ст. 18 ЦПК України, судові рішення обов'язкові для всіх і підлягають вико-нанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповіда-льності, встановленої законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, 143, 189, 214, 223, 229, 258-259 ЦПК України, суд, -
постановив:
Визнати безпідставною неявку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 18 грудня 2024 року на 11 год. 30 хв. у цивільній справі №465/2891/22 та вважати це неповагою до суду.
Визнати зловживанням процесуальними правами відповідачем ОСОБА_2 .
Застосувати до відповідача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неприбуття в судове засідання за викликом суду сторони процесу та неповагу до суду.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача:UA118999980313090106000026007
Код класифікації доходів бюджету 21081100
Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.
Відкласти розгляд справи за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання на 10 лютого 2025 року на 12 год. 45 хв.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвалу в частині стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку після відмови її скасування судом першої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Суддя В. Кузь