Провадження № 33/803/2911/24 Справа № 199/7832/24 Суддя у 1-й інстанції - МАШКІНА Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
13 грудня 2024 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності захисниці Старовойтової Ольги Едуардівни,
апеляційну скаргу захисника захисниці Старовойтової О.Е., у інтересах ОСОБА_1 , подану на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п?ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Відповідно до змісту постанови суду, 21.09.2024 року о 20:50 годині в м.Дніпро, вул. Березинська, 28А, водій ОСОБА_1 , керуючи власним транспортним засобом MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі, в порушення п. 16.11 ПДР не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не дав дорогу транспортному засобу BMW r1200gs, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисниця ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить про скасування постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року та закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Обґрунтовує доводи поданої апеляційної скарги тим, що всупереч ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд не з'ясував повно та всебічно усі обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, не дослідив наявні докази у справі та не надав їм належну оцінку.
Зазначає, що поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР № 134243 від 22.09.2024 року за ст. 124 КУпАП не вірно вказано номер транспортного засобу та прізвище ім'я по батькові власника автомобіля, що свідчить про неналежне встановлення усіх обставин та формальний підхід під час складання протоколу.
Вказує, що судом першої інстанції враховано рапорти поліцейських, як доказ, що є неприпустимим.
Наголошує на тому, що характер та локалізація ушкоджень транспортних засобів, а також розташування автомобілів учасників ДТП зазначених на схемі свідчать про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріалами та обставинами справи не доведено порушення останнім вимог п. 10.1 ПРД України.
Перевіривши витребувані із Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вислухавши захисницю Старовойтову О.Е., проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за такими підставами.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції належним чином виконав вказані вимоги Закону.
Так, положеннями статті 124 КУпАП Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою, зокрема, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 134243 від 22.09.2024 року, зміст якого викладений вище;
- схема місця ДТП, де зафіксовано розташування дорожніх знаків на проїзній частині, напрямок руху ТЗ, місця їх контактування, відомості про отримані в результаті зіткнення механічні пошкодження;
- роздруківки тестів № 2457, 2459 приладу DRAGER ALCOTEST 6820, ARHК-0546, та акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, згідно яких водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння не перебували;
- письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , якими підтверджуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки виходячи зі змісту вищезазначених положень Правил дорожнього руху України, саме на водієві лежить обов'язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, який перед початком перестроювання та будь-якою зміною руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Натомість, фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, та матеріали справи свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MAZDA 6» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав імперативні вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги у русі транспортному засобу “BMW rl200gs» під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до ДТП, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Та обставина, що ОСОБА_1 встиг завершити маневр із другорядної полоси на головну дорогу перед зіткненням не свідчить про те, що останнім виконано імперативні вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року, чим він порушив вимоги п.16.11, д.з. 2.1 розділу 33 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Щодо доводів захисниці про неправильно вказаний номер транспортного засобу та ПІБ власника автомобіля, то суд першої інстанції слушно вказав, що це є опискою, яка не впливає на висновки суду щодо обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 280 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин і задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисниці Старовойтової О.Е. задоволенню не підлягає , а постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, суддя, -
постановила:
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Старовойтової Ольги Едуардівни - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду: О.В. Рябчун