№ 207/5174/24
№ 2/207/1564/24
28 листопада 2024 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.,
при секретарі Сівачук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року у розмірі 24361 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят одна) грн. 25 коп. та суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 31 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0.025.21.1018.ФО_К, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10309 грн. 28 коп., терміном користування до 31 жовтня 2021 року (день остаточного повернення кредиту), а позичальник ОСОБА_2 зобов'язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018, позичальник зобов'язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього Договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим Договором строки.
Додатком № 1 до кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором, відповідно до якого кредит надавався строком з 31.10.2018 по 29.10.2021. За цей період позичальник, крім тіла кредиту - 10309,28 грн. мала ще також сплатити, проценти за користування кредитом у сумі - 1905,54 грн. та комісію за обслуговування кредиту у сумі - 11097,00 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії Договору мала скласти - 23311,82 грн.
Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за Кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.
Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання по Договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, тим самим допускаючи порушення умов Кредитного договору.
Станом на 31 березня 2021 року згідно графіку погашення відповідач не виконав свої зобов'язання по Договору в частині повернення тіла кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом. Кількість днів прострочення станом на 31 березня 2021 року складає 842 дні. Відповідно до п. 3.2 підпункту 3.2.6. та п. 4.1 Кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К відповідачці були нараховані штрафні санкції за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 року включно в розмірі 3143 грн. 43 коп.
28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021.
31 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 (Реєстр прав вимоги станом на кінець дня 31 березня 2021 року). Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору. Відповідно до умов даного Договору, ТОВ «ФК «ОМЕГАФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками AT«ЮНЕКС БАНК», у тому числі й до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021.
Станом на 31.03.2021, згідно з Реєстром прав вимоги, відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед новим кредитором - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», яка складає 24361 грн. 25 коп., з яких: 2180 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 7544 грн. 25 коп. - заборгованість по тілу кредиту прострочена; 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом; 308 грн. 25 коп. комісія за обслуговування кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 8462 грн. 17 коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3143 грн. 43 коп. - штрафи пені.
Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 складає 842 дні.
22 листопада 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 11-21/3762/Ф та надавало строк для погашення суми заборгованості у розмірі 24361 грн. 25 коп., повідомлення було вручено відповідачці особисто, що підтверджується її підписом.
Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою відповідачем не вчинено жодих дій щодо погашення вказаної заборгованості.
Отже, розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» становить 24361 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят одна) грн. 25 коп.
Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.
Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, та Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК», як кредитодавець, уклали кредитний договір № 0.025.21.1018.ФО_К (арк. с. 8-11), на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти у розмірі 10309 грн. 28 коп., терміном користування до 31 жовтня 2021 року. При цьому позичальник зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.4. кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені цим Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової домовленості Сторін або достроково, відповідно до умов Договору або чинного законодавства України. Кредит вважається повернутим в момент зарахування суми кредиту в повному обсязі на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості Позичальника за цим Договором.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, за користування кредитом Позичальник сплачує: проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00 % річних; комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього Договору (п.п. 1.5.2. Договору); комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів (п.п. 1.5.3. Договору).
Пунктом 2.3 кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється Позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, в сумі 651,25 грн.
Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, Позичальник зобов'язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього Договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим Договором строки.
Додатком № 1 до кредитного договору № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року визначено Графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором, відповідно до якого кредит надавався строком з 31.10.2018 по 29.10.2021. За цей період позичальник, крім тіла кредиту - 10309,28 грн. мала ще також сплатити, проценти за користування кредитом у сумі - 1905,54 грн. та комісію за обслуговування кредиту у сумі - 11097,00 грн. Всього сума платежів за кредитом протягом дії Договору мала скласти - 23311,82 грн. (арк. с. 11 на звороті - 12).
Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за Кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника (арк. с. 12 на звороті - 41).
З виписки з кредитного рахунку відповідача вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, а позичальник ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору не здійснювала щомісячні платежі на погашення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та комісії за його обслуговування. З цієї виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, при цьому не належним чином виконував свої кредитні зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, інших обов'язкових платежів. Внаслідок невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань утворилась заборгованість.
28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 (арк. с. 50 на звороті - 51).
31 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 (Реєстр прав вимоги станом на кінець дня 31 березня 2021 року). Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, в день підписання цього Договору. Відповідно до умов даного Договору, ТОВ «ФК «ОМЕГАФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками AT«ЮНЕКС БАНК», у тому числі й до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 (арк.с. 44-50).
Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року.
Станом на 31.03.2021, згідно з Реєстром прав вимоги (арк. с. 49-50), заборгованість ОСОБА_1 перед новим кредитором - ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», складала 24361 грн. 25 коп., з яких: 2180 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 7544 грн. 25 коп. - заборгованість по тілу кредиту прострочена; 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом; 308 грн. 25 коп. комісія за обслуговування кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 8462 грн. 17 коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 3143 грн. 43 коп. - штрафи пені. Кількість днів прострочення станом на 31.03.2021 складає 842 дні.
22 листопада 2021 року ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги № 11-21/3762/Ф та надано строк для погашення суми заборгованості у розмірі 24361 грн. 25 коп. (арк. с. 42), повідомлення було вручено відповідачці особисто, що підтверджується її підписом.
Отже, станом на день звернення до суду з даною позовною заявою розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року перед ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» становить 24361 грн. 25 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №31/03-2021 від 31.03.2021 року.
Частиною першою статті 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідачки, про стягнення з останньої заборгованості в сумі 24361 грн. 25 коп., оскільки вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Крім того, згідно із ч.1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки кредитний договір № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року, укладений між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 містить власноручний підпис відповідачки, укладення вказаного договору є доведеним. Підписом відповідачки в кредитному договірі № 0.025.21.1018.ФО_К підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ «ЮНЕКС БАНК». Факт видачі АТ «ЮНЕКС БАНК» та отримання відповідачем коштів за Кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника.
За такого, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», до якого за договором факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення з останньої заборгованості за тілом кредиту.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 зазначила, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на ту обставину, що розмір заборгованості за відсотками становить 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом.
За такого, загальна сума заборгованості по відсоткам станом на 31.03.2021 року становить 2722 грн. 40 коп.
Станом на день звернення до суду з даним позовом відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року.
Судом встановлено, що між сторонами було узгоджено процентну ставку у відсотках при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, а тому позовні вимоги про стягнення відсотків також слід задовольнити, оскільки вони є доведеними належними доказами та не спростованими відповідачем.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна сума нарахованих відповідачу комісій становить 8770 грн. 42 коп., з яких: 308 грн. 25 коп. комісія за обслуговування кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 8462 грн. 17 коп. - прострочена комісія за обслуговування кредиту.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що: "надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій за обслуговування кредиту є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.
Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.
У даній справі умовами кредитного договору (пункт 1.5.2 та 1.5.3)(арк.с. 8), передбачено, що банк надає позичальнику кредит на споживчі потреби зі сплатою комісії.
При цьому у тексті договору не визначено за яку саме послугу банк встановив щомісячну комісію, тому відповідач не повинен сплачувати комісію банку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 641/11984/15-ц (провадження № 61-37843св18).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19, провадження № 61-7416св20.
Тобто АТ «ЮНЕКС БАНК» фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення АТ «ЮНЕКС БАНК» будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування разової комісії при видачі кредиту та щомісячної комісії за супроводження кредиту є нікчемними, а тому нарахування заборгованості за цією комісією є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають до задоволення.
Щодо стягнення штрафів та пені.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За принципами, закріпленими в ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За змістом правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Так, з позову вбачається, що позивачем нараховано відповідачу 3143 грн. 43 коп. штрафних санкцій, які являють собою штрафи та пеню за порушення виконання зобов'язання.
Тобто позивач просить стягнути з відповідача два види штрафних санкцій і штрафи, і пеню, які в загальному розмірі становлять 3143 грн. 43 коп., однак, є різними видами цивільно-правової відповідальності.
З огляду на вищевказане, до відповідача неможливо застосувати одночасно два види відповідальності, і штрафи, і пеню, за одне порушене зобов'язання.
Матеріали справи не містять розрахунку окремо нарахованих штрафів та окремо нарахованої пені, а тому суд позбавлений можливості, у даному випадку, притягнути відповідача до одного виду цивільно-правової відповідальності (або штраф, або пеня), а тому суд відмовляє в стягненні 3143 грн. 43 коп. штрафів та пені.
Зважаючи на наведене, наявні у матеріалах справи документи є допустимими доказами, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року частково, на підставі чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 12447 грн. 40 коп., з яких: 2180 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 7544 грн. 25 коп. - заборгованість по тілу кредиту прострочена; 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом.
Таким чином, судом установлено неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору, що передбачає стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 12447 грн. 40 коп., з яких: 2180 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 7544 грн. 25 коп. - заборгованість по тілу кредиту прострочена; 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом.
Ні відзиву, ні заперечень проти позову відповідачем не надано, тому доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а також розміру прострочених платежів нічим не спростовуються і ці обставини слід вважати доведеними. За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42436323, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007, заборгованість за кредитним договором № 0.025.21.1018.ФО_К від 31 жовтня 2018 року в розмірі 12447 грн. 40 коп., з яких: 2180 грн. 75 коп. - заборгованість по тілу кредиту (прострочена на дату подання цієї позовної заяви); 7544 грн. 25 коп. - заборгованість по тілу кредиту прострочена; 23 грн. 27 коп. - проценти за кредитом (прострочені на дату подання цієї позовної заяви); 2699 грн. 13 коп. - прострочені проценти за кредитом.
В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у сумі 1237 грн. 73 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Юрченко