Справа № 761/39525/24
Провадження № 1-в/761/529/2024
06 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання начальника Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з базовою середньою освітою, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства стосовно ОСОБА_5 .
Як посилається заявник, ОСОБА_5 засуджена вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком на два роки.
Водночас, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX, яким визначено, що дрібним є викрадення чужого майна на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, юридична відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП, а отже дії такі дії не є кримінально караними.
На підставі викладеного, заявник просить привести вирок Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року у відповідність, а саме застосувати положення п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, тобто звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання даним вироком на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
В судове засідання представник органу пробації не прибув, при цьому звернувся із заявою про проведення розгляду за його відсутності, уточнивши його вимоги в частині звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Прокурор не заперечував з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, слід дійти такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX, яким визначено, що дрібним є викрадення чужого майна на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, юридична відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП, а отже дії такі дії не є кримінально караними.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 засуджена вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком на два роки. Відповідно до даного вироку ОСОБА_5 14.04.2014 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, намагаючись викрасти майно на загальну суму 1531 грн 68 коп. Крім того, ОСОБА_5 17.11.2014 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, намагаючись викрасти майно на загальну суму 733 грн 59 коп. Крім того, ОСОБА_5 04.12.2014 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, намагаючись викрасти майно на загальну суму 956 грн 65 коп.
Відповідно до ч. 5 розділу XХ перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 ст. 169 ПК України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на момент вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень) дорівнювали: у 2014 році - 1218 грн.
Отже, вартість майна, яке ОСОБА_5 намагалась викрасти (17.11.2014 - 733 грн 59 коп., 04.12.2014 - 956 грн 65 коп.) не перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак караність таких діянь законом усунена.
Водночас, вартість майна, яке ОСОБА_5 намагалась викрасти 14.04.2014 (1531 грн 68 коп.) перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак караність такого діяння законом не усунена.
За таких обставин, клопотання начальника Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 (з уточненнями) про звільнення ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України від відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року, підлягає частковому задоволенню в частині звільнення ОСОБА_5 від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (епізоди 17.11.2014 та 04.12.2014).
Разом з тим, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді одного року позбавлення волі.
Разом з тим, 01.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, яким санкція ч. 1 ст. 185 КК України змінена в частині визначення більш м'якого покарання, ніж позбавлення волі, санкціє даної статті визначено найбільш суворе покарання - обмеження волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правил, передбачених ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає наступні види та розміри покарання: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
На підставі викладеного, слід вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженою за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді двох років обмеження волі. Крім того, на підставі ст. 75 КК України, як і передбачено вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року, слід вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненою від відбування даного покарання з випробуванням - іспитовим строком на два роки.
Керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суддя,
Клопотання начальника Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України - задовольнити частково.
Звільнити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року (за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України), у виді двох років позбавлення волі на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року привести у відповідність із діючим законодавством України.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженою за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді двох років обмеження волі.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненою на підставі ст. 75 КК України від відбування даного покарання з випробуванням - іспитовим строком на два роки.
Ухвала може бути оскаржена учасниками кримінального провадження протягом семи діб з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1