Справа №760/29445/24 1-кс/760/13816/24
28 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Солом'янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001695 від 29 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 366, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
15 листопада 2024 року прокурор в порядку статті 36 КПК України, звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, у якому просить, накласти арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Приписами частини 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно положень частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
За правилами частини 1 статті 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Крім того, згідно зі статтею 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
З аналізу наведених норм вбачається, що рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, та в разі необхідності - групи прокурорів, що здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також рішення про призначення (визначення) слідчого (групи слідчих) в конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно ухвалюватись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова повинна відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення у формі постанови, зокрема бути підписаною службовою особою, яка її ухвалила.
З огляду на відсутність у матеріалах клопотання постанови про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 не наділена повноваженнями для погодження клопотань слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК України, у межах кримінального провадження № 12024100090001695 від 29 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 366, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України.
Відсутність у клопотанні вказаних відомостей дає підстави слідчому судді вважати, що ініціатор клопотання навмисно намагається унеможливити встановити слідчим суддею у судовому засіданні факти, які підлягають встановленню під час розгляду такого клопотання у судовому засіданні.
Згідно частини 3 статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна прокурору на підставі частини 3 статті 172 КПК України, для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 170, 171, 172, 309, 369, 372, 395, 3765, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янського окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001695 від 29 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 366, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна - повернути та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, з часу отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1