Справа № 758/2770/20
20 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді - Якимець О. І., за участю секретаря судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа - Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами недійсним,
позивач звернувся до суду із позовом до АТ «Укрсиббанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДельтаБанк» від 08.12.2011 року, про який йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалів судової справи №926/767-б/15, яка розглядається в Господарському суді Чернівецької області.
Позивач зазначає, що він являється засновником приватної фірми «Інтервал» (далі - ПФ «Інтервал»). Відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року, за заявою Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» було порушено провадження про банкрутство ПФ «Інтервал». Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ПФ «Інтервал» укладено кредитний договір №11389931000 від 02.09.2008 року. В подальшому 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ДельтаБанк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який позивач просить визнати недійсним з підстав зазначених у позові.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням поданих учасниками справи заяв, суд дійшов висновку про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області для розгляду в межах справи№ 926/767-б/15про банкрутство приватної фірми «Інтервал», з огляду на наступне.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Так, судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 у справі № 926/767-б/15порушено провадження у справі про банкрутство приватної фірми «Інтервал».
Відтак, враховуючи те, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи №758/2770/20 за підсудністю до Господарського суду міста Чернівецької області для розгляду в межах справи № 926/767-б/15про банкрутство приватної фірми «Інтервал».
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31-32, 187, 260, 354 ЦПК України, суд
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа - Акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами недійсним - передати за підсудністю на розгляд Господарського суду міста Чернівецької області для розгляду в межах справи № 926/767-б/15про банкрутство приватної фірми «Інтервал».
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. І. Якимець