про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/5833/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просить:
- визнати дії (рішення) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не виплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", неправомірними;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", неправомірною.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області врахувати до мого спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаж роботи на посаді комсорга по групі середніх шкіл Першотравневого райкому ЛКСМУ з 22 серпня 1985 року по 10 серпня 1987 року тривалістю 1 рік 11 місяців 19 днів.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити мені грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір згідно з ч.1 ст.3 Закону №3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
До позовної заяви позивачкою додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, яке обґрунтоване тим, що предметом позову є несплата грошової допомоги, що вплинуло на її доходи.
Щодо зазначених доводів позивачки суддя зазначає наступне.
Так, згідно частин 1, 2 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, позивачка до позову не надає будь які докази неморжливості сплати нею судового збору, зокрема про розмір її доходів, який би вказував на надмірний тягар в разі сплати судового збору.
Відтак, суд приходить до висновку, що клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.
Отже, відповідно до ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.9 Закону №3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 №3674-VI).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону №3674).
Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028грн.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а також дві вимоги зобов'язального характеру, які є похідними, оскільки відображають спосіб поновлення порушеного права.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2422,40грн (2х1211,20гр (3028грн * 0,4)).
Таким чином, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у визначеному Законом №3674-VI розмірі для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно: надати суду документ про сплату судового збору у розмірі відповідно до закону.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
Відтак суд робить висновок про наявність правових підстав для залишення даного позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Кушнір