20 грудня 2024 року Справа № 480/9540/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9540/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати дії відповідача щодо зниження основного розміру раніше нарахованої пенсії під час її перерахунку з 79% до 70% розміру грошового забезпечення протиправними та такими, що суперечать статтям 22, 24, 58, 64 Конституції України та ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка була чинною на час звільнення зі служби в 2005 році;
- згідно вимог ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, що була чинною на час звільнення у 2005 році, визначити основний розмір пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення за 28 років вислуги, та згідно п. 3 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ зобов'язати відповідача виплатити недоотримані кошти.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 та на виконання рішення суду у справі № 480/12006/23 набутий ним відсотковий розмір 79% при призначенні пенсії, був безпідставно зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погодившись з вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 07.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9540/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Копія даної ухвали була направлена відповідачу через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 18.11.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.20). Проте, відповідач не скористався правом на подання заперечень - відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, вбачається здійснювати розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІ).
Пенсію позивачу призначено з 23.03.2005 року у розмірі 79% грошового забезпечення (27 років вислуги) (а.с.12).
У подальшому, відповідачем було проведено перерахунок розміру пенсії позивача з з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з урахуванням 70% грошового забезпечення, що підтверджується відповідачем у листі від 09.07.2024 № 1800-0101-9/30960 (а.с.9-11).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та системи "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 480/12006/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Головного управління ДСНС України в Сумській області від 27.09.2023 №6301/1-4745/6313. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 21108013) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Головного управління ДСНС України в Сумській області від 27.09.2023 №6301/1-4745/6313, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області з 01.04.2019 був проведений перерахунок пенсії позивача, з урахуванням 70% грошового забезпечення, що підтверджується відповідачем у листі від 09.07.2024 № 1800-0101-9/30960 (а.с. 9-11).
Листом від 09.07.2024 № 1800-0101-9/30960 (а.с.9-11) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про те, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та рішення від 07.12.2023 у справі № 480/12006/23 головним управлінням враховані норми законодавства, що чинні на момент проведення перерахунку пенсії, а саме ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Приписами частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
З матеріалів справи вбачається, що пенсію позивачу призначено з 23.03.2005 року у розмірі 79% грошового забезпечення (27 років вислуги) (а.с.12).
Згідно із ч. 3 ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другоюстатті 51 цього Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 та з 01.04.2019 на виконання рішення суду у справі № 480/12006/23 за чинною на час перерахунку пенсії редакцією ст. 13 Закону, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленомузакономпорядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Водночас, згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, у рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі право позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію за вислугу років виходячи з 79% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснюється на підставі ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ у зв'язку із зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, при визначенні її розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2018 року у справі №564/2288/16-а (адміністративне провадження № К/9901/23573/18).
Таким чином, враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому дії відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 70% суми грошового забезпечення замість 79%, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, з метою ефективного та повного захисту прав позивача, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, а також з 01.04.2019 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу із розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити недоотримані кошти охоплюються задоволеними позовними вимогами.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із розрахунку 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко