Справа № 04/5495а
"18" грудня 2007 р.
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Упир І.І., при секретарі Голосінській Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -Яремчук Р.А. -сільський голова,
від відповідача -Цуркан В.М.- адвокат, Белак Р.В. -представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Родниківської сільської ради до Уманської міської ради про визнання незаконним рішення
Позивач заявив позов про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 12.12.1998 року №167.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з обставин викладених в позовній заяві.
Клопотанням від 18.12.2007 року позивач просить суд замінити відповідача Уманську міську раду на виконавчий комітет Уманської міської ради оскільки, оскаржуване рішення приймав виконавчий комітет Уманської міської ради.
Відповідно до ст.52 КАС України суд встановивши, що адміністративний позов заявлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну відповідача належним відповідачем.
Тому, відповідно до ст. 52 КАС України суд ухвалив замінити неналежного відповідача Уманську міську раду на виконавчий комітет Уманської міської ради.
Відповідач у відзиву на позов та представники відповідача в засіданні суду проти позову заперечили з мотивів, що оспорюване рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства у відповідності з його компетенцією і не порушує які-небудь права позивача.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що виконавчим комітетом Уманської міської ради 23.04.1998 року за №167 було прийнято рішення про приватизацію житла Уманського тепличного комітету за яким відділу житлового господарства Уманському міськвиконкому було доручено проводити приватизацію житла “Уманського тепличного комбінату».
Позивач вважає, що це рішення порушує його права оскільки, воно стосується майна, яке знаходиться в адміністративних межах Родниківської сільської ради, а згоду на розпорядження даною власністю Родниківська сільська рада не надавала ( п.8 ст. 60 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні».
Вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних обставин.
24.11.1997 року Уманський міжколгоспний учбово-виробничий тепличний комбінат звернуся з листом №412 до Уманського міського голови в якому просив Уманський міськвиконком провести приватизацію житлового фонду який знаходиться на балансі комбінату оскільки, створення свого органу приватизації є не доцільним.
12.02.1998 року тепличний комбінат вдруге звернувся з листом № 72 до міського голови з проханням доручити відділу комунального господарства м. Умань проводити приватизацію житлового фонду тепличного комбінату оскільки, тепличний комбінат не передав житловий фонд на баланс міськжитлоуправління та не має можливості створити відповідний орган для приватизації і врахувати, що Рада колективних сільськогосподарських підприємств дала згоду на безоплатну передачу житла у власність громадян ( рішення від 10.02.1998 року №3).
Ст. 65 Житлового кодексу України закріплює право на придбання громадянами жилих приміщень, які вони займають у приватну власність.
Відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року, громадяни України мають право приватизувати квартири державного житлового фонду.
Колективне сільськогосподарське підприємство “Уманський тепличний комбінат» було утворено 27.09.2002 року рішенням загальних зборів працівників комбінату.
Майно КСП на 01.10.2002 року було розпайоване між працівниками та пенсіонерами КСП.
В 2003 році КСП “Уманський тепличний комбінат» реорганізувався і правонаступником його прав і зобов»язань стало ПОСП “Уманський тепличний комбінат». До ПОСП перейшли права на гуртожитки по вул.. Героїв Сталінграду, 8 та по вул.. Дерев»янко, 26, м. Умань. Дані гуртожитки були взяті на баланс спеціально створеного для обслуговування житлової інфраструктури комбінату дочірнього підприємства -ДП “Житлово-соціальне управління» ( далі ДП “ЖСУ») .
Власником житла, яке знаходиться на балансі ДП “ЖСУ» є приватно-орендне сільськогосподарське підприємство “Уманський тепличний комбінат». Майно ДП “ЖСУ» належить йому на правах оперативного управління.
Згоду на приватизацію житла в будинках “Уманського тепличного комбінату» , рішенням від 10.02.1998 року №3 надала Рада колективних сільськогосподарських підприємств.
Підготовка та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир ( будинків) може бути покладено на спеціально створені органи приватизації.
Таким чином, чинне законодавство не обмежує власника житла звернутись до відповідного органу приватизації для оформлення документів про приватизацію житла.
Доводи представника позивача в засіданні суду з посиланням на п. 8 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», в якому зазначено, що об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим об'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади, суд вважає є помилковими і спростовуються матеріалами справи, оскільки гуртожитки тепличного комбінату на час здійснення приватизації не були передані в комунальну власність позивача.
Тепличний комбінат як власник житла, відповідно до ст.. 319 ЦК України, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Підставою для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та /або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організацій позивача у справі.
Оспорюване рішення від 12.02.1998 року №167 “Про приватизацію житла »Уманського тепличного комбінату» не вирішує питання про вилучення та передачу об'єктів комунальної власності іншим суб'єктам, а вирішує питання приватизації квартир-житлового фонду комбінату, який є його власником і таким чином не порушує ніякі права власності позивача чи інші його права.
Рішення виконавчим комітетом Уманської міської ради прийняте відповідно до його компетенції та згідно п. 6 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
За таких обставин суд вважає в позові відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 52, 94,160-163, 167 КАС України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.І. Упир
Постанова підписана 21.12.2007р.