справа№ 463/6302/17
з питань відводу
19 грудня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мричко Н.І. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсним розпорядження про звільнення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання недійсним розпорядження про звільнення, зобов'язання вчинити дії.
10.08.2023 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №463/6302/17, згідно з яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, яка полягає в тому, що позивача не було поновлено на попередній роботі за рішеннями судів, але звільнено 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без поновлення на роботі. Зобов'язано Львівську міську раду виготовити та видати ОСОБА_1 “Дублікат» її трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним згідно п.2.10 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення від 29.07.1993 №58. Стягнуто з Львівської міської ради (як правонаступника Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 25000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №463/6302/1 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування, скасовано та прийнято постанову, якою справу №463/6302/17 направлено для продовження розгляду у вказаній частині позовних вимог.
Ухвалою від 25.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №463/6302/17 в частині позовних вимог про визнання незаконними, протиправними розпорядження Винниківської міської ради, Виконавчого комітету Винниківської міської ради про звільнення позивача 03.11.2016 року, 05.12.2016 року, 21.04.2017 року без попереднього поновлення на роботі за рішенням суду їх зупинення і скасування та призначила до розгляду в загальному позовному провадженні.
17.12.2024 до суду надійшло клопотання №4 (вх. № 92994). До такого клопотання додано заяву про відвід №6 судді ЛОАС Мричко Н.І. від розгляду справи №463/6302/17 (датовану та підписану Донець Г.М. - 14.12.2024).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючої судді Мричко Н.І. від 18.12.2024 визнано заявлений відвід судді Мричко Н.І. необґрунтованим. Заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 (вх. № 92994) про відвід № 6 судді Мричко Н.І. від розгляду справи № 463/6302/17 передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 заява про відвід розподілена судді Морській Г.М.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
З огляду на викладене, розгляд заяви про відвід судді належить здійснювати в порядку письмового провадження.
Із заяви ОСОБА_1 слідує, що підставою для відводу зазначено те, що суддя Мричко Н.І., у трьох інших справах за позовами ОСОБА_1 ухвалювала рішення, які на думку ОСОБА_1 , є неправосудними, оскаржувалися в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Позивач висловлює свою незгоду з ухвалою судді Мричко Н.І. про повернення заяви про збільшення позовних вимог. Як стверджує позивачка, суддя Мричко Н.І. систематично відхиляє подані нею клопотання. ОСОБА_1 зазначає, що суддя зобов'язана витребувати докази за власною ініціативою або за клопотанням позивача. Суддя Мричко Н.І., на відміну від іншої судді Львівського окружного адміністративного суду, не залишила подану нею заяву про збільшення позовних вимог без руху, чим позбавила її можливості усунути недоліки заяви. На думку ОСОБА_2 , суддя Мричко Н.І., за результатами розгляду справи №463/6302/17, ухвалить завідомо неправосудне рішення, тому ОСОБА_2 не може довірити вказаній судді розглядати цю справу. На думку заявниці, наведені в заяві про відвід обставини, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Мричко Н.І.
Надаючи оцінку підставам для відводу судді, які Донець Галина Миколаївна зазначила у заяві від 14.12.2024, слід врахувати таке.
Статтею 36 КАС України визначений вичерпний перелік підстав для відводу судді:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Із системного аналізу наведених вище положень КАС України слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. При цьому ці обставини повинні бути доведеними.
Необхідно зауважити, що заявляючи відвід головуючій судді Мричко Н.І., підставами для відводу позивачка зазначає те, що суддя Мрично Н.І. стала на бік відповідачів по справі та винесе завідомо неправосудне рішення. Проте, фактично, жодних доказів наявності таких обставин позивачкою не надано.
За приписами Загальної декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ч. 1ст. 14), гарантоване право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Зважаючи на зміст заяви про відвід судді Мричко Н.І., суддя відмічає, що ця заява не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді.
Крім того, позивачка вказує, що при попередньому вирішенні спорів суддя Мричко Н.І. виносила завідомо неправосудні рішення, а в даній справі безпідставно відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів та збільшення позовних вимог, поданих позивачкою.
Варто відмітити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України, доводи про незгоду сторони з процесуальним рішенням судді не можуть бути визнані підставою для відводу, відтак судом не надається оцінка вказаним заявником підстав незгоди з ухвалами про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів та про повернення заяви про збільшення позовних вимог.
Отже, наведені позивачкою у заяві від 14.12.2024 доводи, не є підставою для відводу головуючої судді у цій справі, оскільки твердження Донець Г.М. щодо дій, які викликають сумнів в неупередженості головуючої судді Мричко Н.І. ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях позивачки.
Заява про відвід не містить обставин, які б свідчили про упередженість чи зацікавленість судді Мричко Н.І.
Суд зауважує, що позивачем було подано заяви про відвід судді Мричко Н.І від 19.04.2024, від 07.05.2024, від 22.07.2024, від 03.09.2024, від 08.10.2024 аналогічного змісту, в задоволенні яких позивачці було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що обставини, на які посилається позивачка, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що свідчать про упередженість судді, не підтверджені жодними доказами, слід дійти висновку про відмову у задоволенні заяви позивачки про відвід судді Мричко Н.І.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 243, 248 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 14.12.2024 про відвід головуючої судді Мричко Н.І. в адміністративній справі № 463/6302/17.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.