19 грудня 2024 рокусправа № 380/9568/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Брильовського Р.М.,
при секретарі судових засідань - Мудрик Б.П.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у якій просить суд: визнати бездіяльність відповідача у виплаті повної одноразової грошової допомоги та зобов'язати провести таку виплату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом № 1692 від 20.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив про те, що батько ОСОБА_3 у квітні 2022 року був повідомлений про право на отримання одноразової грошової допомоги, однак за отриманням такої не звертався. Також листом № 423/Вих.ЗВГ/6378 від 12.10.2023 зазначено, що згідно з інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 у загиблого є батько, який надав відмову від отримання частки одноразової грошової допомоги, складену на території республіки Польща, що не відповідає вимогам Порядку (не легалізована на території України). Таким чином, право батька загиблого ОСОБА_4 на отримання частки одноразової допомоги на вказаний час однозначно не визначено, у зв'язку з чим залишок допомоги залишається нерозділеним. Зазначає, що ОСОБА_2 відмовився від отримання одноразової грошової допомоги та не бажає отримувати таку допомогу, тому бездіяльність відповідача у справі позбавляє позивача законного права на отримання цієї допомоги, таким чином звернулася до суду.
Представник Міністерства оборони України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у п. 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частинами на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на день загибелі військовослужбовця), а саме членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зазначає, що ОСОБА_2 не був позбавлений батьківства, а відтак має право на одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю сина. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
ІНФОРМАЦІЯ_5 подав пояснення щодо позову та зазначає, що 4.08.2022 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в сумі 7 500 000 грн (протокол №160/168). Право батька загиблого ОСОБА_4 на отримання частки одноразової грошової допомоги не визначене у зв'язку з чим залишок допомоги залишається не розподіленим. Зазначено, що відмова батька, що складена на території Польщі не відповідає вимогам Порядку (не легалізована на території України). Таким чином, для розподілу частки батька загиблого необхідна належним чином завірена його відмова, або закінчення періоду (3 роки) згідно якого можна звертатись за призначенням одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді від 4 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 14 серпня 2024 року залучено до участі у справі співвідповідача Міністерство оборони України та залучено до участі у справі третіх особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою від 16 жовтня 2024 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою від 17 грудня 2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
В судове засідання відповідач 1 не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Позивач, відповідач 2 та представник третьої особи подали заяви про розгляд справи без участі сторін.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведене, суд перейшов до розгляду справи у письмове провадження.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_6 під час захисту Батьківщини загинув ОСОБА_5 син ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 29.06.2022 року подала заяву про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю сина, солдата ОСОБА_5 .
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу призначила одноразову грошову допомогу в сумі 7500000 гривень, оскільки в загиблого сина є рідний батько ОСОБА_2 , що проживає на території Республіка Польща.
27 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 за №5685 відмовив позивачу у оформленні заяви на виплату другої частини одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що відмова батька загиблого від цієї допомоги не була оформлена встановленим порядком в консульстві або нотаріально засвідчена, шляхом накладання апостилю. Заява, яка була написана від руки батьком загиблого, засвідчена нотаріусом в Польщі та переведена українською мовою, передана до Департаменту соціального забезпечення.
12 жовтня 2023 року Департамент соціального забезпечення за №423/ВихЗВГ/6378 повідомив позивача про те, що нерозподілена частка допомоги може бути призначена після надання батьком належним чином оформленої нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги (складена на території Республіки Польща відмова має бути засвідчена шляхом консульської легалізації або апостильована органами Республіки Польща з подальшим їх перекладом на українську мову, вірність якого має бути засвідчена нотаріально), чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця).
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачується одноразова грошова допомога в повному розмірі, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі - Закон - №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», указами Президента України.
Відповідно до ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 під час захисту Батьківщини загинув ОСОБА_5 -- син ОСОБА_1 .
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу призначила одноразову грошову допомогу в сумі 7500000 гривень, оскільки в загиблого сина є рідний батько ОСОБА_2 , що проживає на території Республіка Польща.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Виплата грошової допомоги здійснюється на підставі та у порядку згідно із Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», (надалі Закон № 2011-XII), Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. (п.1 ст.16 Закону 2011- XII).
Згідно з ч. 1,2 статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 16.3 Закону № 2011-XII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1.1. Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 176/39232 (надалі Порядок №45), цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Відповідно до п.1.3. Порядку №45 сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно з п.1.4. Порядку №45 особи, які мають право на отримання одноразова грошова допомога, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразова грошова допомога визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.1.7. Порядку №45 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заяво чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Призначення і виплата одноразова грошова допомога не здійснюються у випадках визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п.3.2. наказу Міністерства оборони України №45 обласний (Київський міський) ТЦКСП:
1) є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення одноразова грошова допомога (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин;
2) проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення одноразова грошова допомога, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи;
3) у встановленому порядку представляє інтереси Міністерства оборони України судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується одноразова грошова допомога, звертається до суду щодо залучення до справ інших членів сім'ї загиблого, інтересів яких вони стосуються;
4) веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням одноразова грошова допомога. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. (п.4,2. наказу Міністерства оборони України №45)
Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання одноразова грошова допомога а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3) які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). (п.4,3. наказу Міністерства оборони України №45).
Перелік документів які надають члени сім'ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати:
1. Заява про виплату одноразова грошова допомога.
2. Документ, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу.
3. Документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без громадянства або іноземців.
4. Свідоцтво про смерть військовослужбовця.
5. Документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:
а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб;
б) для дитини - свідоцтво про народження дитини;
в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого);
г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця;
6. Згода на обробку персональних даних.
7. Довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
8. Свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові.
9. Рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування,- для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого).
10. Відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності).
11. Рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення одноразова грошова допомога (за наявності).
12. Інші документи щодо призначення та виплати одноразова грошова допомога (за наявності).
Суд встановив, що 12 жовтня 2023 року Департамент соціального забезпечення за №423/ВихЗВГ/6378 повідомив позивачку про те, що нерозподілена частка допомоги може бути призначена після надання батьком належним чином оформленої нотаріально засвідченої заяви про відмову від отримання частки допомоги (складена на території Республіки Польща та відмова має бути засвідчена шляхом консульської легалізації або апостильована органами Республіки Польща, з подальшим їх перекладом на українську мову, вірність якого має бути засвідчена нотаріально) чи закінчення строку на звернення для отримання частки допомоги (3 роки з дня загибелі військовослужбовця).
Суд зазначає, що для розподілу частки батька загиблого, необхідна належним чином завірена його відмова, або закінчення періоду (3 роки) протягом якого можна звертатись за призначенням одноразової грошової допомоги.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині виплати одноразової грошової допомоги в повному обсязі, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої допомоги на користь позивача.
На виконання частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною 1 статті 77 КАС України, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, позовні вимоги є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору покладаються судом на нього.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович