про повернення позовної заяви
20 грудня 2024 року Київ № 320/11797/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
прозобов'язання визнати право (встановити факти)
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві визнати:
- втрати Позивачем сімейних доходів в результаті несвоєчасного надання довідки про зарплату Науково-дослідним інститутом фінансового права і не мені, а Управлінню Пенсійного фонду України у Дарницькому районі і на його запити, відповідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;
- витрати Позивача часу, праці і грошей на судові процеси, тобто на професійну підготовку документів і позовів до суду та інших процесуальних дій, відповідно до п.п. 1 і4 п.3 ст. 133 ЦПК України (суму у подальшому обґрунтовану);
- нанесену моральну шкоду Позивачу відповідно до ст. 23, п.1, п.л. 1,2 і 4, п. 3,4 що їх має компенсувати Державний податковий університет як правонаступник.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду, до якої останнім долучено квитанцію про сплату судового збору, а також долучено два аркуші, які позивач просив замінити у позовній заяві, на яких змінив позовні вимоги наступним чином:
- «Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві визнати:
- втрати з липня 2010 Позивачем сімейних доходів в результаті несвоєчасного надання довідки про зарплату Науково-дослідним інститутом фінансового права і не мені, а Управлінню Пенсійного фонду України у Дарницькому районі і на його запити, відповідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;
- багаторічні витрати Позивача часу, праці і грошей на судові збори (Закон України про судовий збір), процеси, тобто на професійну підготовку документів і позовів до суду та інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки їх до розгляду відповідно до п. п. 1 і 4 п.3; ст. 133 ЦПК України (суму у подальшому обґрунтовану);
- нанесені збитки і моральну шкоду Позивачу відповідно до ст. 23, п. 1, п.п. 1,2 і 4, п. 3,4; ст. 1167, ст. 1168 Цивільного кодексу України (суму у подальшому обґрунтовану);
- втрати у науковій роботі за забраного часу на судові процеси (підстави є, але їх потрібно конкретизувати, що потребує часу);
- що названі втрати має донарахувати й виплатити з липня 2010 мені Головне управління пенсійного фонду України у місті Києві як правонаступник Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва, відповідно до п. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;
- що питання таких втрати з травня 2006 по червень 2010 поширюються на Державний податковий університет».
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що позивачем усунуто недоліка не у повному обсязі.
Як зазначалось судом в ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а саме:
«Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.»
Проте, позивачем не враховано зазначені вище норми КАС України щодо належного викладення та формулювання позовних вимог, основною причиною яких є формулювання про «встановлення факту», а не визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як цього вимагає КАС України.
Тому, суд вважає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.
З наведеного вбачається, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на достатній час для усунення недоліків позовної заяви та час, наданий судом щодо можливого отримання заяви про виправлення недоліків позовної заяви засобами поштового зв'язку, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Водночас, суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пункту 1 частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суддя Київського окружного адміністративного суду-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання визнати право (встановити факти)- повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.