20 грудня 2024 року
м. Київ
справа №0907/2-а-3/2011
адміністративне провадження №К/990/4659/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 0907/2-а-3/2011 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави України в особі Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року,
1. ОСОБА_1 , під час триваючої процедури виконання вироку обласного суду Івано-Франківської області від 24.11.1997 p., звернувся до Івано - Франківського міського суду з позовом до Івано-Франківського міського управління юстиції та відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання незаконним невиконання судових рішень та стягнення відшкодування заподіяної шкоди. 11 лютого 2005 року подав уточнюючу позовну заяву, в якій збільшив позовні вимоги, зазначивши відповідачем державу. 21 вересня 2004 року з ідентичним позовом до суду звернулася ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 28 березня 2005 року вказані позови були об'єднані в одне провадження. 25 травня 2005 року з ідентичним позовом до суду звернувся ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 26 червня 2006 року позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були об'єднані в одне провадження.
2. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2021 року у справі № 0907/2-а-3/2011 позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо невиконання вироку Івано-Франківського обласного суду від 24.11.1997 року та рішення Івано-Франківського міського суду від 28.02.2001 року протиправною. Визнано бездіяльність Івано-Франківського міського управління юстиції та управління юстиції в Івано-Франківській області щодо невиконання обов'язку по контролю за діяльністю відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції протиправною. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч гривень) 00 копійок. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_2 , 1967 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч гривень) 00 копійок. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 моральну шкоду в розмірі 5000 (п"ять тисяч гривень) 00 копійок.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2021 року у справі № 0907/2-а-3/2011 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо невиконання вироку Івано-Франківського обласного суду від 24.11.1997 року та рішення Івано-Франківського міського суду від 28.02.2001 року протиправною. Визнано бездіяльність Івано-Франківського міського управління юстиції та управління юстиції в Івано-Франківській області щодо невиконання обов'язку по контролю за діяльністю відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції протиправною. Постановлено стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцять тисяч гривень) гривень 00 копійок. Постановлено стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_2 , 1967 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцять тисяч гривень) гривень 00 копійок. Постановлено стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, на користь ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень) гривень 00 копійок. Постановлено Стягнути з бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (ЄДРПОУ 35021710), Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (ЄДРПОУ 43316386) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) гривень 00 копійок.
4. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , подано касаційну скаргу.
5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року відкрите касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у справі №0907/2-а-3/2011.
6. У касаційній скарзі наявне клопотання у якому скаржник просить передати цю справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики, посилаючись на частину п'яту статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. На переконання скаржника справа містить виключну правову проблему щодо питання наявності у особи права на стягнення відшкодування майнової шкоди, що виникає при незаконному невиконанні судових рішень органами державної виконавчої служби у випадку унеможливлення виконання цих рішень, а зокрема вироків суду в частині відшкодування шкоди, заподіяної предикатними злочинами, саме з вини органів державної виконавчої служби та реалізації цього права. Скаржник переконує в необхідності впорядкування розгляду цієї категорії спорів судами, враховуючи значний суспільний інтерес цієї справи, оскільки її вирішення впливає не лише на права і обов'язки її учасників, але й на права невизначеної к осіб, поновлення майнових прав яких після захисту судом залежить виключно від виконавчої служби. У цьому контексті скаржник наголошує, що зі змісту постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, на які суд посилається у цій справі, убачається, що фактично жодна особа не має права на стягнення в судовому порядку саме майнової шкоди, заподіяної невиконанням органами державної виконавчої служби судових рішень.
8. Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи № 0907/2-а-3/2011 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, вважає що у задоволені такого клопотання необхідно відмовити.
9. Так, відповідно до частини п'ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
10. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятою статті 346 КАС України, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
11. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі № 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
12. Згідно з частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
13. Положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
15. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон № 1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
16. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов'язана з наявністю правових проблем.
18. Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для формування єдиної правозастосовної практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи № 0907/2-а-3/2011.
19. З урахуванням вищезазначеного, клопотання ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , про передачу справи № 0907/2-а-3/2011 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 344, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , про передачу справи № 0907/2-а-3/2011 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов ,
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду