донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.12.2007 р. справа №6/226
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
Токмань В.Т. (довіреність № 20 від 18.12.2007р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал» м.Бердянськ Запорізької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
17.10.2007 року
по справі
№6/226
за позовом
Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал» м.Бердянськ Запорізької області
до
Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт.Мангуш Донецької області
про
стягнення 16 014 грн. 23 коп.
Позивач, Державне комунальне підприємство «Бердянський міськводоканал» м.Бердянськ Запорізької області (далі ДКП «Бердянський міськводоканал»), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача Закритого акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» смт.Мангуш Донецької області (далі ЗАТ «Азовський машинобудівний завод») заборгованості за скидання наднормативних забруднень у комунальну систему каналізації у сумі 6781грн.08коп., пені у сумі 6781грн.08коп., інфляційних у сумі 370грн.32коп., 3% річних у сумі 2081грн.75коп. відповідно до договору №13 від 15.02.2005року на відпуск води із каналізаційного водопроводу та прийому стоків у комунальну каналізацію (всього 16014грн.23коп).
У ході розгляду справи позивач заявою на підставі статті 22 ГПК України зменшив позовні вимоги, на наполягав на стягненні з відповідача основного боргу у сумі 6781грн.08коп., 3% річних у сумі 370грн.32коп. та інфляційних у сумі 1125грн.61коп. В обґрунтування своєї заявив пояснив, щодо вимоги про стягнення пені сплинув строк позовної давності, а при розрахунку інфляції була допущена помилка (т.1 а.с.28).
Рішенням від 17 жовтня 2007року господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача основний борг у сумі 649грн.94коп., 3% річних у сумі 34грн.63коп., та інфляційні у сумі 134грн.52коп. В решті позову відмовив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким стягнути з відповідача заборгованості за скидання наднормативних забруднень у комунальну систему каналізації у сумі 6781грн.08коп., інфляцію за період з 01.07.2005року по 01.05.2007року в сумі 1125грн.61коп., 3% річних за період з 14.06.2005р. по 11.06.2007року суму 370грн.32коп. В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме ст.ст.525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, що є підставою для скасування рішення.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Представник заявника скарги у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, але надіслав на адресу суду телеграму, в якій просить скаргу розглянути без його участі. Дане клопотання судовою колегією задоволено, оскільки у справі наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду була змінена судова колегія для розгляду скарги.
У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Інструкція «Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затверджена Наказом Держбуду України 19 лютого 2002року №37, встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
Пунктом 1.3 згаданої Інструкції передбачено, що підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з Водоканалом. Договори укладають на підставах місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94р. №65, зареєстрованих у Мінюсті України 22.07.94р. за №165/374 та цієї Інструкції. Підприємства повинні повністю покрити всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих Правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються Підприємствами. Контроль за прийманням стічних вод Підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.
Як вбачається із матеріалів справи, Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м.Бердянська затверджені рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 23 січня 2003року за №29 (т.1 а.с.54) регламентують умови користування системою комунального водовідведення міста Бердянська і нормативи водовідведення за кількістю та якістю стічних вод, прийнятих у систему каналізації міста. Дані правила передбачають, що взаємовідносини між Водоканалом і Абонентами регламентує «Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення».
15 лютого 2005р. між Державним комунальним підприємством “Бердянський міськводоканал» м.Бердянськ, Запорізької області (Водоканал) та Закритим акціонерним товариством “Азовський машинобудівний завод» смт.Мангуш, Донецької області (Абонент) був укладений договір №13 на відпуск води із каналізаційного водопроводу та прийому стоків у комунальну каналізацію.
За умовами даного договору позивач взяв на себе зобов'язання по водопостачанню відповідачу питної води до місця приєднання останнього міському водопроводу і прийманню стоків від відповідача у міський каналізаційний колектор, а відповідач зобов'язався своєчасно розрахуватися за надані послуги. При цьому, сторони зобов'язалися керуватися Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах селищах України, які введені в дію з 01.10.1994р. (т.1 а.с.7).
Пунктом 2.2.11 договору №13 від 15.02.2005р. визначено, що скидати стічні води в каналізаційний колектор водоканалу показники яких не повинні перевищувати затверджених Правил приймання промислово-побутових стічних вод підприємств, установ і організацій в каналізацію м.Бердянська, допустимих концентрацій забруднюючих речовин. У разі скидання відповідачем стічних вод з перевищенням змісту забруднюючих речовин порівняно із затвердженими концентраціями, відповідач повинен здійснити оплату по нормативу плати за скидання наднормативних забруднень в комунальну систему каналізації, об'ємів скинених стічних вод і коефіцієнта кратності. Вищевказаним пунктом договору встановлені величини допустимих концентратів забруднюючих речовин у стічних водах:
СПАВ -0,5 мг/дм3
Жири - 25 мг/дм3
ХПК-450 мг/дм3
Фосфати -12,0 мг/дм3.
Предметом спору є стягнення заборгованості за скидання наднормативних забруднень у комунальну систему каналізації на підставі відбору проб стічної води, скиданих підприємством у міську каналізацію, для проведення контрольних проб, про що свідчить акт від 20.05.2005р. (т.1 а.с. 9-10).
В своєму позові позивач зазначив, що за результатами хімічного аналізу у стічній воді містяться деякі інгредієнти, які перевищують нормативи, затверджених виконавчим комітетом Бердянської міської ради, а саме:
- СПАВ- затверджена норма 0,1мг/дм3, фактичний зміст 0,46 мг/дм3;
- Жири - затверджена норма 10мг/дм3, фактичний зміст 39,6 мг/дм3;
- ХПК - затверджена норма 300мг/дм3, фактичний зміст 320,7 мг/дм3;
- Фосфати - затверджена норма 4,2 мг/дм3, фактичний зміст 15,8 мг/дм3;та на підставі чого, відповідачу виставлено рахунок №23 від 07.06.2005р. на суму 6781,08грн. за травень 2005року для оплати збросу у міську каналізацію стічних вод з перевищенням складу забруднення речовини, з затвердженою концентрацією (т.1 а.с.12-14).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 12.05.2005року виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області прийняв рішення №259 «Про затвердження додатку до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м.Бердянська» (т.1 а.с.44-47).
Вказане рішення позивачем було направлено відповідачу 25.05.2005р. після проведення хіманалізу стічних вод, який був здійснений 20.05.2005р., що підтверджується випискою із журналу контрольного складу стічних вод промислових підприємств (т.1 а.с.70-71) та реєстром про відправлення рекомендованої кореспонденції і фіскальним чеком поштового відділення (т.1 а.с.40-43). Отже, за таких обставин, відповідач не знав про зміну допустимих концентратів забруднених речовин, передбачених п.2.2.11 договору №13 від 15.02.2005року та був позбавлений можливості контролювати зброс підприємством стічних вод у міську каналізацію.
Приписами статей 525,526 ЦК України та статті 193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимоги щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Враховуючи викладене, відповідач згідно умов договору №13 від 15.02.2005року дотримувався допустимих концентратів забруднюючих речовин у стічних водах, які встановлені саме договором №13 від 15.02.2005року, оскільки відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки сторін виникають з договорів та інших правочинів.
Враховуючи, що зміни до спірного договору, в порядку передбаченому чинним законодавством, не відбулися, а договором встановлені величини допустимих концентратів забруднюючих речовин у стічних водах судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо перевищення відповідачем допустимих концентрацій, забруднюючих речовин проти встановлених договором лише по двом показникам: жирам та фосфатам, а саме:
- Жири - затверджена норма 25мг/дм3, фактичний зміст 39,6 мг/дм3;
- Фосфати - затверджена норма 12,0 мг/дм3, фактичний зміст 15,8 мг/дм3.
Отже, сума плати за скидання стічних вод з наднормативним забрудненням у систему міської каналізації складає 649грн.94коп., згідно формулі, яка наведена у рахунку №23 від 07.06.2005року правомірно стягнута господарським судом.
Крім того, позивачем заявлені додаткові вимоги щодо стягнення інфляційних у сумі 134грн.52коп. та 3% річних у сумі 34грн.63коп. Відповідно до діючого законодавства боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що внаслідок порушення відповідачем умов договору, у останнього виникло зобов'язання щодо сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного провадження, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених фактичних обставин справи, а також достатньо обґрунтував свої висновки. Підстав для скасування рішення суду від 17.10.2007року не має, оскільки, відповідно до ст.43 ГПК України рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення.
Витрати по сплаті державного мита покладаються на заявника скарги у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Бердянський міськводоканал» м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007року у справі №6/226 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007року у справі №6/226 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС