20 грудня 2024 року
м. Київ
справа №340/1270/24
адміністративне провадження № К/990/42681/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №340/1270/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2021 року по 31 січня 2024 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року включно, з урахуванням істотності частки недоплаченої суми грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових види грошового забезпечення) в порівнянні із загальним розміру виплат, належних ОСОБА_1 на дату виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - 18 серпня 2021 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 липня 2022 року по 31 січня 2024 року у розмірі грошового забезпечення за шість місяців.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19 серпня 2021 року по 31 січня 2024 року. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 62405,20 грн за період з 19 серпня 2021 року по 18 липня 2022 року. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 104243,64 грн. за період з 19 липня 2022 року по 31 січня 2024 року.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року апеляційна скарга відповідача по справі № 340/1270/24 залишена без руху та скаржнику надано строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги шляхом надання належним чином оформлений документ про сплату судового збору.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "без руху" від 17 червня 2024 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 18 червня 2024 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі № 340/1270/24 повернуто заявнику з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги..
17 липня 2024 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду від 20 травня 2024 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, військова частина НОМЕР_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що первинно подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Також зазначає, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні весь особовий склад військової частини бере участь у відсічі збройної агресії проти України, ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №340/1270/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 02 грудня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет скаржника 02 грудня 2024 року о 21 год 35 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
12 грудня 2024 року від скаржника через підсистему "Електронний Суд" на виконання ухвали про залишення без руху надійшло клопотання про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 340/1270/24 задоволено. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.Таким чином, останній день установленого судом строку на усунення недоліків відповідно до ухвали про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги був 18.10.2024. На виконання вимог Верховного Суду та в межах визначеного строку, а саме 15.10.2024, військовою частиною НОМЕР_1 сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2024 № 24-946 та квитанцією від 15.10.2024 № 0252- 1972-8787-8304, додатки 5, 6 до касаційної скарги. Крім того, в межах визначеного строку, а саме 15.10.2024, через підсистему «Електронний Суд», було сформовано заяву про усунення недоліків вих. № 1293, додаток 3 до касаційної скарги. В той же день зазначена заява була надіслана сторонам та до Верховного Суду. Проте, з невідомих технічних причин, вказана заява була доставлена лише до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС № 1868975, додаток 4 до касаційної скарги. До інших учасників справи та до Верховного Суду зазначений процесуальний документ не доставлено. Після чого, ухвалою Верховного Суду від 28.10.2024 касаційну скаргу було повернено відповідачу.
Враховуючи, що повторну касаційну скаргу подано без зайвих зволікань просить поновити строк на касаційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поряд з цим суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена 13 серпня 2024 року, а касаційну скаргу подано через підсистему "Електронний Суд" 07 листопада 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року вказану касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху в частині сплати судового збору. Враховуючи, що повторну касаційну скаргу подано без зайвих зволікань просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Так, судом касаційної інстанції установлено, що ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 11 вересня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет військова частина НОМЕР_1 11 вересня 2024 року о 21 год 11 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
18 вересня 2024 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №340/1270/24 задоволено. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Одночасно, на веб сторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 08 жовтня 2024 року оприлюднено ухвалу Верховного суду від 07 жовтня 2024 року про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 122134650).
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги від 07 жовтня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет військової частини НОМЕР_1 07 жовтня 2024 року о 23 год 52 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року вказану касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 11 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про повернення касаційної скарги від 28 жовтня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет скаржника 29 жовтня 2024 року о 01 год 09 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Так, отримавши 29 жовтня 2024 року ухвалу Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року, касаційну скаргу направлено через підсистему "Електронний Суд" 07 листопада 2024 року без сплати судового збору.
Звертаючись вдруге з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що ухвалою від 28 жовтня 2024 року про повернення касаційної скарги роз'яснено право скаржника на повторне звернення до суду касаційної інстанції із цією касаційною скаргою.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
При цьому, Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, Суд зауважує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через недостаніть фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для такої сплати, не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність статтею 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи органу місцевого самоврядування є суб'єктивним чинником, який не вказує на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з його наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.
При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку - майже чотири місяців з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, а непереборних обставин скаржником не наведено, а Судом не встановлено.
Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення із касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження, а та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №340/1270/24.
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №340/1270/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі №340/1270/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк