20 грудня 2024 рокуСправа № 344/8276/24 пров. № А/857/21680/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про відміну нарахування штрафних санкцій та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року (суддя Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ),-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС), в якому просив:
визнати недійсним акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 04.12.2023 №14340/09-19-24-05-22/1604602355 (далі - Акт);
відмінити нарахування штрафу у сумі 1383,92 грн;
повернути оплачений штраф у сумі 1383,92 грн;
зобов'язати відповідача виплатити моральну шкоду у сумі 5000 грн, яку перерахувати у фонд ЗСУ;
винести окрему ухвалу щодо ГУ ДПС «Про надання відповіді на звернення громадян».
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 травня 2024 року справу передано на розгляд за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Акта та повернення штрафу закрито (далі - Ухвала суду).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС від 02.01.2024 №0000/58/2405 та №0000/56/2405 (далі -№№58,56 відповідно). В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не досліджував обставин, на які посилається скаржник, а доводи позивача про спірне рішення суду не підтверджено жодними належними і допустимими доказами.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про недостовірнсть даних, відображених в Акті та недоведеність винних дій позивача, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафних санкцій, а тому оскаржувані ППР є протиправними. Окрім цього, матеріали справи не містять жодних обгрунтувань щодо завданої позивачу моральної шкоди та щодо необхідності винесення окремої ухвали щодо відповідача.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ГУ ДПС камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату платником суми грошових зобов'язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік згідно з ППР від 05.09.2022 №1697422-2405-0915, №1697423-2405-0915 та від 02.09.2022 №0719967-2405-0915, про що складено Акт.
02.01.2024 відповідачем винесено ППР №58, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно на 242 календарні дні застосовано до ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 20,33 грн, та ППР №56, яким за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно на 1436, 1071, 708, 242 календарні дні застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 1363,59 грн.
Позивач вказує, що перевіркою невірно відображено дані, оскільки податкові зобов'язання ним сплачено після отримання ППР - в січні 2023 року, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За правилами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий контроль - податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 76.1. статті 76 ПК камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 76.2. статті 76 ПК порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно пункту 86.1. статті 86 ПК результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 86.2. статті 86 ПК за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
Пунктом 86.7.1. статті 86 ПК акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
Згідно з пунктом 86.7.4. статті 86 ПК під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Пунктом 86.7.5. статті 86 ПК зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Як вже встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, перевіркою не враховано тієї обставини, що оскаржувані ППР, згідно з якими позивачу визначено грошові зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, отримані ним 09.01.2023, що не заперечується відповідачем та відображено у листі від 27.02.2023 №2390/6/09-19-24-05-06. Також, перевіркою не враховано той факт, що позивач здійснив оплату зазначених платежів 23.01.2023, що відображено, як в Акті так і у відповідних розрахунках оскаржуваних ППР.
Відповідно апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевіркою відображено терміни порушення сплати зобов'язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, які не відповідають дійсності, враховуючи дату отримання ППР та дату їх сплати.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич