Справа № 274/9847/24 Провадження № 1-кс/0274/2260/24
іменем України
21.12.2024 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП України в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024060480001316 від 20.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України
стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на вихованні неповнолітніх, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваючого покарання в ДУ «Райківська виправна колонія (№73)», що за адресою: Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна, 1, раніше не одноразово судимого, востаннє 21.04.2021 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 309 ч.1, 263 ч.2, 187 ч.3, 70 ч. 1, 72, 71 ч. 1 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання вказує, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим за вчинення ряду умисних тяжких злочинів, відбуваючи покарання в ДУ "Райківська виправна колонія №73", яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна №1, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин за наступних обставин.
Так, 20.12.2024 близько 06 год. 30 хв. ОСОБА_4 знаходився разом із засудженими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в спальному приміщенні №1 відділення соціально-психологічної служби №3 локальної ізольованої дільниці №3, перший поверх ДУ "Райківська виправна колонія №73", що за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райки, вул. Центральна №1. В цей час та місці, у ОСОБА_4 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 з метою умисного, протиправного заподіяння смерті іншій людині, взяв в схованці туалету, раніше приготовлений молоток та пішов з ним до спального місця ОСОБА_7 . Після чого, підійшовши до сплячого ОСОБА_7 , який лежав на ліжку, ОСОБА_4 утримуючи молоток в правій руці, умисно наніс його металевою частиною не менше трьох ударів по голові ОСОБА_7 .
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді забійної рани в лівій скронево-тім?яній ділянці, вдавленого багатоуламкового перелому лобної та тім?яної кісток справа із зміщенням уламків, що призвело до геморагічного забою правої лобної та тім?яної часток головного мозку та до зміщення серединних структур головного мозку, субарахноїдального (наявність крові між м?якою та павутинною оболонками головного мозку) крововиливу правої лобної та тім?яної ділянок, гострої пластинчастої субдуральної (наявність крові між твердою та павутинною мозковими оболонками) гематоми в правій лобній та тім?яній ділянках, підапоневротичної гематоми правої лобної та тім?яної ділянок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_4 покинув місце скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми умисними діями, які виразилися в закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині - ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.
20.12.2024 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
20.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджується зібраними у справі доказами.
Слідчий зазначає про існування ризиків відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки на виклики слідчого або суду.
Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, наявність ризиків, слідчий просить задовольнити клопотання.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечили. Підозрюваний вину у скоєному визнав, пояснив, що мав неприязні відносини із потерпілим. При цьому захисник звернув увагу, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду не доведений, адже підозрюваний відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимогст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За правилами ч.6 ст.199 КПК України, розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою у випадку у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання, здійснюється слідчим суддею за правилами статті 199 КПК України, згідно яких клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. При цьому слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо не буде доведено, що вказані обставини, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060480001316 від 20.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України.
20.12.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України, 20.12.2024 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться: доповідною чергового Райківської ВК №73, протоколом огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання ОСОБА_4 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , висновком експерта №427, іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Суд зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Надавши оцінку матеріалам клопотання, слідчий суддя вважає, що зібрані слідством докази, у своїй сукупності з поясненнями підозрюваного ОСОБА_4 , які були надані суду в судовому засіданні 21.12.2024, вказують на обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст.115 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора щодо наявності ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може впливати на свідків, оскільки останні йому відомі та відбувають разом з ним покарання .
Водночас ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом неявки на виклики слідчого або суду прокурором не доведені, адже підозрюваний відбуває покарання в ДУ «Райківська виправна колонія (№73)».
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, наявність вагомих доказів, які підтверджують його причетність до його вчинення, наявність ризику, а також бере до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме, те, що підозрюваний не працює, постійного джерела доходу не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий та на даний час відбуває покарання.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що встановленому вище ризику, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, запобігти не можуть, а тому подане клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства та спричинив смерть іншої особи.
В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 17.02.2025 без визначення застави.
Рахувати строк тримання під вартою з моменту фактичного затримання - з 11 год 00 хв 20.12.2024.
Строк дії ухвали встановити до 17.02.2025 (включно).
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 21.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_12