про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7343/24 пров. № А/857/31557/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Кухтея Р. В.
суддів -Коваля Р. Й.
Носа С. П.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/7343/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання протиправними дій,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 грудня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що весь період дії воєнного стану та по теперішній день НОМЕР_2 прикордонний загін залучений до сил і засобів оборони території України, та виконує бойові завдання як безпосередньо в районі ведення бойових дій так і спеціальні завдання, що необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Звертає увагу на постійні ракетні обстріли, застосування противником безпілотних літальних апаратів типу "Шахед", що несе за собою повітряні тривоги та загрози життю особового складу військової частини, а також всім відомі як чергові так і позачергові відключення світла по всій території України, у зв'язку з чим доступ до інтернету може бути відсутній, що позбавляє сторони судового процесу в повній мірі користуватись правами наданими Кодексом адміністративного судочинства України.З приводу поданої заяви, колегія суддів зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно звернути увагу, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Щодо посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, як поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалась згідно з Указами Президента України, який триває й досі.
Водночас, введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Колегія суддів наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
У постанові від 28.11.2022 по справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Колегія суддів зауважує, що у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник покликався на введення в Україні воєнного стану, залучення особового складу військової частини до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у різних областях України.
Між тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Вказані доводи скаржника є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами (наприклад, накази командування про залучення особового складу військової частини, зокрема осіб, що були відповідальними за підготовку апеляційної скарги, до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації).
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що всі військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво відповідача в судах, здійснюють заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України чи на території розташування військової частини велись активні бойові дії, що унеможливило подати апеляційну скаргу у строки передбачені КАС України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права під час дії воєнного стану викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.09.2023 по справі № 280/2418/22, від 17.10.2023 по справі № 620/2022/22, від 07.11.2023 по справі № 560/8643/22, у постановах від 28.11.2023 по справі № 140/11951/21, від 14.09.2023 по справі № 520/23674/21.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Зважаючи на викладене, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення цього строку, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) від 18 грудня 2024 року
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) від 18 грудня 2024 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/7343/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання протиправними дій. Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. В. Кухтей
судді Р. Й. Коваль
С. П. Нос