Справа № 240/8150/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
19 грудня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинитим ді,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладене у формі листа - повідомлення від 21.03.2024 №0600-0305-8/34627 про проведення відрахування коштів в сумі 417386,88 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 із пенсії в розмірі 20%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області припинити проведення відрахування коштів в сумі 417386,88 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 із пенсії в розмірі 20%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути незаконно стягнуті із пенсії суми коштів відповідно до рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладеного у формі листа - повідомлення від 21.03.2024 №0600-0305-8/34627 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 417 386,88 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 кошти, утримані з її пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладеного у формі листа - повідомлення від 21.03.2024 №0600-0305-8/34627.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №240/884/19 було задоволено адміністративний позов, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання рішення суду позивачці проведено перерахунок пенсії, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України, в межах покладених судом зобов'язань, тобто 3723,00 грн., з 01.01.2019 - 4173,00 грн., з 01.01.2020 - 4723,00 грн., з 01.09.2020 грн. - 5000,00 грн., з 01.01.2021 - 6000,00 грн., з 01.12.2021 - 6500,00 грн.
В подальшому, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.03.2024 за №0600-0305-8/34627 позивачку повідомлено, що відповідно до Відомостей з реєстру страхувальників, позивачка (ЄДРПОУ страхувальника 2312715386), зареєструвала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець в ОПФУ - 27.11.2000, дата взяття на облік в МДЗУ - 01.01.1995. В результаті перерахунку пенсії відповідно Відомостям з реєстру страхувальників встановлено факт надміру виплачених коштів за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 в сумі 417 386,88 грн. Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.03.2024 №10771/03-16 про утримання надміру виплачених коштів в розмірі 20% від суми пенсії до повного погашення.
З таким рішенням позивачка не погоджується, а тому звернулась до суду з метою його оскарження.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Водночас у п.5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
У преамбулі Закону №1058-IV зазначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 50 Закону №1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише у зв'язку із зловживаннями з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, статтею 50 Закону №1058-IV визначені виключні підстави за наявності яких, надміру виплачені кошти повинні бути повернуті пенсіонером. При цьому, будь-які інші підстави для утримання з пенсії пенсіонера надміру виплачених коштів не передбачено чинним законодавством.
Так, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - порядок).
Згідно з пунктом 3 вказаного порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Отже, статтею 50 Закону №1058-IV та положеннями вказаного порядку прямо передбачені дві умови за наявності яких підлягає відрахуванню (утриманню) надміру виплачена сума пенсії, зокрема з підстав: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
У контексті наведеного, слід відмітити, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі ч. 1 ст. 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.11.2019 у справі №639/9467/16-а та від 26.10.2021 у справі № 712/9879/17, від 14.09.2021 у справі №591/2669/16-а висновки якого, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням від 22.03.2024 за №10771/03-16 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області утримано надміру виплачених сум пенсій, оскільки згідно відомостей з реєстру страхувальників, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27.11.2000 у зв'язку з чим виникла надміру виплачена сума пенсії в сумі 417 386,88 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024.
Водночас, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2008 у справі №2-а-8625/07 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .
У резолютивній частині такої постанови зазначено: “Копію постанови для внесення запису в Єдиний державний реєстр направити державному реєстратору за місцем проживання фізичної особи».
Згідно пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, рішення суду про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Згідно зі ст. 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції, чинній на час прийняття постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2008) суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з прийняттям судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2008 у справі №2-а-8625/07 набрала законної сили 14.02.2008.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази внесення державним реєстратором відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В свою чергу, згідно наданих Відомостей з реєстру страхувальників позивачка, ЄДРПОУ страхувальника 2312715386, зареєструвала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець в ОПФУ - 27.11.2000, дата взяття на облік в МДЗУ - 01.01.1995.
Зважаючи на вищевикладені приписи Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та беручи до уваги те, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2008 у справі №2-а-8625/07, якою припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , набрала законної сили 14.02.2008, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 мала законне сподівання на те, що відповідне рішення буде у законодавчо встановлений порядок та термін направлене державному реєстратору для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, таке зволікання реєстратором з вчиненням передбачених законодавством дій призвело до негативних наслідків для позивача в частині прийняття відповідачем рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії зокрема, у зв'язку з відсутністю запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції наголосив, що зволікання з внесенням запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не може мати наслідком позбавлення позивача права на мирне володіння його майном. Крім того, таке зволікання з внесенням запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відбулось за відсутності будь-якої вини (чи не вчинення передбачених законом обов'язкових дій) з боку позивача.
Судом встановлено, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області викладене у формі листа - повідомлення від 21.03.2024 №0600-0305-8/34627 про проведення відрахування коштів в сумі 417386,88 грн. за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 із пенсії в розмірі 20% є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на це, ефективним способом захисту (поновлення) порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повернути позивачу кошти, утримані з його пенсії на підставі рішення викладеного у формі листа - повідомлення від 21.03.2024 №0600-0305-8/34627.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.