Справа № 640/2084/20
20 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
До суду надійшла заява позивача про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Позивач просить її задовольнити та скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 02.10.2024 № 9-р(I)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. Заявник вважає, що встановлення Конституційним Судом України невідповідності Конституції України положення закону, внаслідок якого були порушені його права, є тими виключними обставинами, які надають апеляційному суду можливість переглянути рішення і відновити справедливість.
Крім того, ОСОБА_1 разом з вказаною заявою подав клопотання про поновлення строку на подання заяви за виключними обставинами, яке мотивоване тим, що про оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 02.10.2024 № 9-р(I)/2024 останній дізнався випадково 10.12.2024 (підтверджується скріншотом з мережі інтернет), оскільки перебуває на чергуванні 137 батальйону ДФТ територіальної оборони Бориспільського району, а тому не має можливості постійно бути в мережі інтернет.
Перевіривши заяву, колегія суддів зазначає, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки подана після закінчення строку передбаченого ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правила перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначені главою 3 розділу ІІІ «Перегляд судових рішень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема за виключними обставинами.
Частиною другою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що протягом п'яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно діючих норм законодавства, перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в адміністративному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань.
Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Згідно з пунктом першим частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 5 статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
В розумінні пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України, тридцятиденний строк для звернення із заявою про перегляд судового рішення слід відраховувати саме від дати оприлюднення.
Перший сенат Конституційного Суду України 02 жовтня 2024 року на пленарному засіданні ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо конституційності абзацу шостого пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі - Закон № 113) (щодо звільнення в період тимчасової непрацездатності).
Окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини першої статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» оприлюднення всіх актів Конституційного Суду України за результатами конституційного провадження за Регламентом Суду здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
Текст Рішення КСУ від 02.10.2024 № 9-р(I)/2024 оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 03.10.2024.
Отже, останнім днем на подання заяви було 04 листопада 2024 року.
Заявник просить поновити йому строк для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, посилаючись на те, що про наявність Рішення Конституційного Суду України від 02.10.2024 № 9-р(I)/2024 він дізнався випадково з мережі інтернет 10.12.2024, оскільки періодично перебуває на чергуванні 137 батальйону ДФТ територіальної оборони Бориспільського району.
Однак, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку позицію позивача та вважає її помилковою, оскільки п.4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
Суд звертає увагу, що заявник на підтвердження викладених у клопотанні підстав не надає жодних доказів.
Крім того, вмотивованих пояснень з приводу пропущеного строку позивачем не надано.
Перебування останнього на чергуванні в ДФТ територіальної оборони не підтверджується жодними доказами, а тому не свідчить про обґрунтуванні підстави для поновлення строку.
Жодних об'єктивних причин, які б заважали заявнику знайти і переглянути інформацію по потрібному йому рішенню Конституційного Суду України, зокрема використовуючи мережу Інтернет, а також доказів того, що він був позбавлений можливості дізнатись про його існування, наведено і подано не було.
Колегія суддів наголошує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
При цьому, колегія суддів зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Заявником у клопотанні про поновлення строку не наведено належних та достатніх підстав, за наявності яких причини пропуску встановленого законом строку звернення до суду з даною заявою, можна визнати поважними.
Згідно з частиною четвертою статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Керуючись статтями 169, 361, 363, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення з заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року за виключними обставинами - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 19 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова