Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 грудня 2024 року Справа №520/12265/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши питання зупинення провадження у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні
дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП України в Харківській області, вулиця Жон Мироносиць, будинок 13, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 22.02.2023 по 29.04.2024, але не більше шести місяців, у сумі 127072 (сто двадцять сім тисяч сімдесят дві) грн 76 коп;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 22.02.2023 по 29.04.2024, але не більше шести місяців, у сумі 127072 (сто двадцять сім тисяч сімдесят дві) грн 76 коп.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо зупинення провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів пункту 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №440/6856/22, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43 569 грн 82 коп з відрахуванням податків і зборів. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 грн 20 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн 00 коп.
Ухвалюючи рішення суди обох інстанцій дійшли висновку, що у спірних правовідносинах для відповідача настає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Застосувавши до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характер цієї заборгованості, дії позивача та відповідача, суди попередніх інстанцій виснували, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат становить 43 569 грн 82 коп.
Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У свою чергу, ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024, якою справу №440/6856/22 за позовом ОСОБА_2 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
В ухвалі Верховного Суду від 10.10.2024 зазначено наступне:
"спірним та ключовим питанням у вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі №761/9584/15-ц, якими визначено критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-ІХ, якою обмежено строк виплати середнього заробітку у шість місяців.
37. Під час касаційного перегляду встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.
38. Так, у постановах від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі №560/831/23, від 29.02.2024 у справі №460/42448/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 28.06.2023 у справі №560/11489/22 Верховний Суд зауважив на тому, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц викладено щодо приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2352-ІХ.
Наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки на той час стаття 117 Кодексу законів про працю України не обмежувала період, за який може стягуватися середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні.
39. Верховний Суд у вищеозначених постановах вказав, що застосовувати практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, до правовідносин, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України в редакції Закону №2352-ІХ, недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.
40. Разом з цим, у постанові від 20.06.2024 у справі №120/10686/22 Верховний Суд зауважив, що фактично зміст частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України із набранням чинності Законом №2352-IX не змінився, а лише доповнився формулюванням «але не більше як за шість місяців». Отже, обмеживши з 19.07.2022 шестимісячним строком час, за який роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, законодавець як і в попередній редакції норми частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України, не передбачав можливості зменшення його розміру. Протилежний підхід був сформований правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду з урахуванням її висновків про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. У згаданих рішеннях суду касаційної інстанції критерій періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості був лише одним з принаймні чотирьох інших. Разом з тим, такі критерії як: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум; причини тривалості невиплати заборгованості, ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - фактично не скасовані та/або змінені, починаючи з 19.07.2022.
41. Викладене, за позицією суду у справі №120/10686/22, не дає підстави вважати неможливим, з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду правових позицій щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-IX.
42. Вказані висновки застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2024 у справі №520/9192/22, від 29.08.2024 у справі № 200/3662/23".
З урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону №2352-IX із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 передано справу №440/6856/22 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої стаття 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, формування відповідних правових позицій Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №440/6856/22 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №440/6856/22.
Керуючись статтями 236, 241, 248, 256, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження в адміністративній справі №520/12265/24 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №440/6856/22.
Копії ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА