Справа № 420/32617/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 21.10.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 29.07.2024, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути Заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що поштою, рекомендованим листом позивач направив відповідачу відповідну заяву від 29.07.2024, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» №6509108274192 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у якій він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та довідку за встановленою формою про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та прийняти відповідне рішення згідно законодавства України, у встановлений законодавством строк. Заяву відповідач отримав 01.08.2024, проте ІНФОРМАЦІЯ_6 не повідомив належним чином ОСОБА_1 про прийняте рішення щодо письмового звернення, про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, яке надійшло на їхню адресу, а саме який результат розгляду. Позивач протиправною бездіяльність та звернувся із позовною заявою до суду.
28.10.2024 ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду наданням позовної заяви оформленої відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із вірним зазначенням місця проживання чи перебування позивача, а також вказати адресу електронної пошти позивача та відповідача, відомі засоби зв'язку сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін і надати копію заяви від 29.07.2024.
04.11.2024 до суду надійшла позовна заява представника позивача (вхід.№60019/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 28.10.2024 та надано позовну заяву оформлену відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України із вірним зазначенням місця проживання чи перебування позивача, а також вказано адресу електронної пошти позивача та відповідача, відомі засоби зв'язку сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін і надано копію заяви від 29.07.2024.
12.11.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження у адміністративній та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали від 12.11.2024 було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_7 в його електронний кабінет та документ доставлено до електронного кабінету: 19.11.24 05:00, про ані у визначений суддею строк, ані на момент розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.7-8), ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
ОСОБА_1 скерував на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 29.07.2024 (а.с.41а) у якій повідомляв, що він є особою, яка на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та просив розглянути цю заяву у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.0.2024 №560 та оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Про результат розгляду заяви позивач просив його повідомити письмово за вказаною адресою.
До заяви від 29.07.22024 адресант додав: копію паспорту; копію військового квитка; копію витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів №75859-22052024; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копію довідки до акту медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_2 ; копію акту проведення обстеження сім'ї від 12.07.2024; копію довідки управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м.Одеси від 24.07.2024 №3999; копію висновку №544 від 10.07.2024 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відносно ОСОБА_2 ; копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024.
Вказану заяву від 29.07.2024 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 засобами поштового зв'язку 29.07.2024 (а.с.23-25) та вручено адресату 01.08.2024.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 29.07.2024 протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє досі.
Зокрема, останнім Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-ІХ від 29.10.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6 - 12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 п.11 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З матеріалів справи встановлено, що 29.07.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка отримана відповідачем 01.08.2024.
Однак доказів належного розгляду заяви позивача від 29.07.2024 про надання відстрочки від мобілізації відповідач не надав та в матеріалах даної справи відсутні.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів розгляду заяви позивача від 29.07.2024 та як свідчать матеріали справи, відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів не надав позивачу рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.
Суд наголошує, що у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не здійснено покладених на нього законодавством обов'язків щодо належного своєчасного розгляду заяви позивача щодо надання відстрочки, а тому суд уважає таку бездіяльність протиправною.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В матеріалах справи міститься квитанція від 16.10.2024 про сплату позивачем судового збору на загальну суму 1211,20 грн.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн, що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 7, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн, що була сплачена позивачем при поданні позовної заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА