Справа № 420/28944/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Арцизької міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Арцизької міської ради Одеської області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Арцизької міської ради Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Арцизької міської територіальної громади Одеської області, у с. Плоцьк, площею 0,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;
-зобов'язати Арцизьку міську раду Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Арцизької міської територіальної громади Одеської області, у с. Плоцьк, площею 0,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області розташовано діюче місце видалення відходів полігон твердих побутових відходів в с. Плоцьк, - орієнтовною площею 0,5 га. З інформації Арцизької міської ради Одеської області № 02-23/554 від 03.05.2024 вбачається, що на полігон твердих побутових відходів/сміттєзвалище, що розташований в с. Плоцьк Болградського району розроблено паспорт № 51245060/2 від 17.12.2021 (дата реєстрації 31.08.2004). Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, полігон твердих побутових відходів експлуатується з 1997 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 0,5 га, в південно-східному напрямку на відстані 0,330 км від с. Плоцьк, Арцизького р-ну, Одеської обл. 45°52'26.8"N 29°23 33.7"Е (географічна прив'язка 45.874108, 29.392697). Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване. На думку позивача, Арцизька міська рада Одеської області вчиняє протиправну бездіяльність, при тому, що вищевказані обов'язки покладені законом на неї як на орган місцевого самоврядування, в імперативному порядку.
Ухвалою від 20.09.2024р. позовну заяву виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Арцизької міської ради Одеської області залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору.
30.09.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 20.09.2024 та надано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 3028,00грн.
Ухвалою від 04.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Арцизької міської ради Одеської області, відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.10.2024 до суду (вх.№ЕС/53990/24) від Арцизької міської ради Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» порушенням законності у сфері екологічної безпеки, проте, будь-яких підтверджень існування фактів негативних наслідків на екологічну безпеку не надає. Посилаючись на рішення Арцизької міської ради Одеської області №1132-VІІІ від 21.01.2022, яким затверджено Стратегію розвитку Арцизької міської територіальної громади на 2022-2027роки, що передбачає будівництво на території громади заводу з переробки сміття, та рішення Арцизької міської ради Одеської області №2132- VІІІ від 16.02.2024 «Про надання дозволу на розробку детального плану території за межами населеного пункту міста Арциз під будівництво сміттєпереробного заводу», відповідач зазначає, що відведення земельної ділянки на території Арцизької міської територіальної громади Одеської області, у с.Плоцьк, площею 0,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення її меж, здійснення державної реєстрації прав на неї є недоречними та дедоцільними.
25.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (вхід.ЕП/57063/24).
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Болградською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності у сфері забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів та екологічної безпеки поводження з відходами на території Арцизької міської ради Одеської області.
За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Арцизької міської ради Одеської області розташовані діючі місця видалення твердих побутових відходів (с. Плоцьк).
З наданої у відповідь на запит інформації Арцизької міської ради Одеської області (лист № 02-23/554 від 03.05.2024 року) вбачається, що на полігон твердих побутових відходів/сміттєзвалище, що розташований в с. Плоцьк Болградського району розроблено паспорт № 51245060/2 від 17.12.2021 (дата реєстрації 31.08.2004). Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, полігон твердих побутових відходів експлуатується з 1997 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 0,5 га, в південно-східному напрямку на відстані 0,330 км від с. Плоцьк, Арцизького р-ну, Одеської обл. 45°52'26.8"N 29°23 33.7"Е (географічна прив'язка 45.874108, 29.392697). Водночас, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.
Відповідно до листа Арцизької міської ради Одеської області № 02-23/554 від 03.05.2024, розробка детального плану територій територіальної громади є недоцільною, оскільки потребує виділення значних коштів, а виділення коштів з місцевого та державного бюджету на некритичні витрати, які не є першочерговими під час воєнного стану, є неактуальним. Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на протязі 2019-2024 років діяльність Арцизької міської ради Одеської області щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зайняту під вказаним сміттєзвалищем, не перевірялася.
10.05.2024 керівником Болградської окружної прокуратури направлено на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) лист №57-2186ВИХ-24 (а.с.39-43) з інформацією щодо розташування сміттєзвалищ на земельній ділянці без розроблення землевпорядної документації та без реєстрації речового права на неї, з вимогою вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, у тому числі щодо звернення до суду з позовом.
Листом від 13.06.2024 № 2774/1.2 (а.с.44-45) Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомила, що Інспекцією заходи щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства Арцизької міської ради Одеської області у судовому порядку не вживалися та вживатись не плануються. Підставою не здійснення Інспекцією захисту інтересів держави України є обмежене фінансування на сплату судового збору, у тому числі із урахуванням розміру орієнтовних судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, що унеможливлює забезпечення самостійного захисту інтересів держави.
Листом від 03.09.2024 Болградська окружна прокуратура (а.с.46) повідомила Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про звернення до суду з позовною заявою на захист інтересів держави (а.с.47).
Таким чином, враховуючи, що правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність, за умови бездіяльності Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) щодо звернення до суду за захистом порушених прав, Болградська окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом задля захисту інтересів держави.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
За правилами ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Згідно ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За приписами ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.
Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила ч.3 ст.53 КАС України та ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру».
Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).
Обґрунтовуючи позовну заяву, Болградська окружна прокуратура зазначає, що на Арцизьку міську раду Одеської області покладено обов'язок із вчинення дій стосовно розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території ради з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї. Водночас через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, земельні ділянки, на яких розташовано місце видалення твердих побутових відходів, не сформовані, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на них не зареєстроване. В той же час, Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), до повноважень якої віднесено контроль за використанням та охороною довкілля, за наявності факту порушення інтересів держави у сфері довкілля не здійснює заходів на захист державних інтересів, зокрема щодо звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про неналежне виконання своїх повноважень. Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку є пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), а саме її бездіяльність.
Враховуючи те, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами».
За приписами п.п.3, 21 ч.1 ст.1 Закону України «Про управління відходами» видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій.
Згідно додатку 1 до Закону України «Про управління відходами» розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про управління відходами» передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами (ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
За приписами ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка як об'єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Положеннями ст.19 Закону України «Про землеустрій» визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.
Згідно з ст.22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що видами документації із землеустрою, окрім інших, є: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом (ст.50 Закону України «Про землеустрій»).
Відповідно до ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (ст.26 Закону України «Про землеустрій»).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, Арцизькою міською радою Одеської області не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території ради для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - сміттєзвалища твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також державної реєстрації прав на неї.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативних наслідків.
Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище твердих побутових відходів, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності, на яких розташовані сміттєзвалища.
В даному випадку використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом користування останньою без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації відповідного права.
Згідно ст.67 Закону України «Про землеустрій» фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за приписами ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
За приписами п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
З викладеного слідує, що органом місцевого самоврядування, який є відповідальним за організацію землеустрою на території Арцизької міської ради Одеської області є сама рада.
До цього часу Арцизькою міською радою не вжито заходів для оформлення прав на земельну ділянку під сміттєзвалищем, а саме заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) їх меж, здійснення державної реєстрації прав на неї.
Вищевикладене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а тому позовна заява Болградської окружної прокуратури є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо посилання відповідача на вжиття заходів щодо будівництва у майбутньому сміттєпереробоного заводу, суд зазначає, що дані обставини жодним чином не впливають на обов'язок міської ради оформити у встановленому законом порядку землевпорядну документацію під діючим сміттєзвалищем.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви Болградської окружної прокуратури та наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Виконувача обов'язків керівника Болградської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Арцизької міської ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Арцизької міської ради Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Арцизької міської територіальної громади Одеської області, у с. Плоцьк, площею 0,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Зобов'язати Арцизьку міську раду Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Арцизької міської територіальної громади Одеської області, у с. Плоцьк, площею 0,5 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк