Справа № 420/37922/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Борол ЛТД» (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 29; код ЄДРПОУ 22477145) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень від 27.02.2024 року №10629897/22477145, 10629957/22477145, 10629908/22477145, 10629933/22477145, 10629863/22477145 та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Борол ЛТД» (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 29; код ЄДРПОУ 22477145) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень від 27.02.2024 року №10629897/22477145, 10629957/22477145, 10629908/22477145, 10629933/22477145, 10629863/22477145 та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 10.12.2024 р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, додатки до позовної заяви належним чином оформлені у паперовому вигляді.
19.12.2024 року (вх. № ЕС/37922/24) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої позивач зазначив, що останнім було пропущено строк звернення до суду з даним позовом через військову агресію РФ проти України про що свідчить Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
З адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.02.2024 року №10629897/22477145, 10629957/22477145, 10629908/22477145, 10629933/22477145, 10629863/22477145.
При цьому, до суду з даним позовом ТОВ “Борол ЛТД» звернулось 06.12.2024 року, тобто з істотним порушення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Суд наголошує на тому, що позивач не заперечує пропуск строку звернення до суду із даним позовом, лише посилається на поважність такого пропуску.
Щодо посилання позивача на таку підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом як введення Указом Президента України №64/2022 в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, який в подальшому неодноразово продовжувався, суд зазначає наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України і останній триває й досі.
Проте, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Суд зазначає, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Вищезазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Представник позивача у заявленому клопотанні не зазначає жодних обставин, які об'єктивно перешкоджали саме ТОВ “Борол ЛТД» реалізувати своє право на звернення до суду у встановлені законом строки, а лише вказує на введення в України воєнного стану з 24.02.2022р.
Суд зазначає, що доказів зупинення господарської діяльності через форс-мажорні обставини, наявності рішення про неможливість виконання податкових зобов'язань ТОВ “Борол ЛТД» суду не надано.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таких доказів позивачем суду не надано.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не доводять поважності підстав такого пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом поза межами встановленого строку, наведені позивачем підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують його неможливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні клопотання про поновлення такого строку слід відмовити.
України, суд дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву позивачеві.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви позивача про поновлення процесуальних строків - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Борол ЛТД» (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 29; код ЄДРПОУ 22477145) до Головного управління ДПС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень від 27.02.2024 року №10629897/22477145, 10629957/22477145, 10629908/22477145, 10629933/22477145, 10629863/22477145 та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду в порядку, визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VІІ КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.
Суддя О.М. Тарасишина