Справа № 420/30034/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу
До Одеського окружного адміністративного суду 25.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач, просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП B Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність;
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та у зв'язку з прийняттям наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить службу в поліції на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області. Протягом 2022-2024 р.р. позивач перебував у складі сил і засобів оперативно-стратегічного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконував бойові (службові) завдання. 28.06.2024 року заступником начальника управління - начальником ВДС ГУНП в Одеській області полковником поліції Є. Рудковським складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Одеській області І. Жука, в якій зазначено, що 26.06.2024 року під час перевірки стану організації службової діяльності чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області було встановлено, що у старшого інспектора-чергового ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_2 логін та пароль до ІПНП заблокований, у зв'язку із чим, майор поліції ОСОБА_3 не міг виконувати свої обов'язки, визначені розділом IV Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2017 року № 440, та розділу V Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357, щодо реагування на заяви і повідомлення про порушення або події. 11.09.2024 позивач розписався у відомості про ознайомлення із наказом ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу». Позивач вважає, що наказ ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим, звертається до суду з даним позовом.
30.09.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у відповідача докази по справі.
22.10.2024 до суду надійшов відзив (вхід.№ЕС/55668/24) в якому представник відповідача просить суд поновити пропущений з поважних причин строк на подання відзиву ГУНП в Одеській області по справі №420/30034/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області.
З покликанням на фактичні обставини справи, у відзиві зазначено, що відповідно до висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вирішила обмежитись раніше застосованим дисциплінарним стягненням у вигляді попередження про неповну службову відповідність; оголошеного наказом ГУНП в області від 29.07.2024 № 1967. Тобто позивача наказом ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 року №2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» не притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Отже, як стверджує відповідач, наказ ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 року №2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» не породжує для позивача правових наслідків а отже і не підлягає задоволенню.
Щодо виплати грошового забезпечення, то у відзиві, з покликанням на абз. 1 п.3 розд.ІІІ порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зазначено, що як вбачається з довідки про грошове забезпечення, позивачу виплачено всі види грошового забезпечення крім тих які не мають постійного характеру.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
22.10.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача (вхід.№ЕС/55670/24) про необхідність призначення даної справи в порядку загального позовного провадження
28.10.2024 ухвалою суду у задоволенні клопотання (вхід.№ЕС/55670/24) представника відповідача від 22.10.2024 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
29.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача (вхід.№ ЕС/58302/24).
29.10.2024 до суду надійшли заперечення представника позивача на клопотання про поновлення строку для подання відзиву (вхід.№ЕС/58311/24).
01.11.2024 до суду надійшла заява представника позивача про доповнення позовних вимог (вхід.№ЕС/59570/24), яку сформовано в системі Електронний суд 30.10.2024 та в якій просить суд розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 в такій редакції:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу»;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» по день винесення судового рішення.
04.11.2024 ухвалою суду заяву (вхід.№ЕС/55668/24) представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, задоволено; поновлено Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/30034/24.
Ухвалою суду від 04.11.2024 задоволено заяву представника позивача про зміну позовних вимог, прийнято до розгляду позовні вимоги у редакції заяви від 01.11.2024 (вхід.№ЕС/59570/24), встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Станом на дату вирішення даної справи, інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 проходить службу в поліції, зокрема, з 13.12.2021 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Як зазначено у позові та не спростовано відповідачем, протягом 2022-2024 р.р. позивач перебував у складі сил і засобів оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконував бойові (службові) завдання.
28.06.2024 заступником начальника управління начальником ВДС ГУНП в Одеській області полковником поліції Є. Рудковським складено доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 (а.с.42-43), в якій зазначено, що 26.06.2024 під час перевірки стану організації службової діяльності чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області було встановлено, що у старшого інспектора-чергового ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_5 та пароль до ІПНП заблокований, у зв'язку із чим, майор поліції ОСОБА_3 не міг виконувати свої обов'язки, визначені розділом IV Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2017 року № 440, та розділу V Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357, щодо реагування на заяви і повідомлення про порушення або події.
У вказаній доповідній записці запропоновано призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореної з працівників УОАЗОР ГУНП в Одеській області, а також, з метою запобігання перешкоджання ОСОБА_6 встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку, відсторонити від виконання службових обов'язків ОСОБА_2 на період проведення службового розслідування.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.06.2024 № 1663, на підставі доповідної записки заступника начальника управління начальника ВДС ГУНП в Одеській області полковника поліції Є. Рудковського від 28.06.2024 № 5/1-1368, з метою перевірки відомостей щодо можливих порушень з боку працівників УОАЗОР ГУНП в Одеській області, зокрема, посадових інструкцій, призначено службове розслідування, визначено, що проведення службового розслідування буде здійснюватися у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - полковника поліції ОСОБА_7 , заступника начальника управління начальника ВДС ГУНП в Одеській області, членів комісії: підполковника ОСОБА_8 , заступника начальника СВ УОАЗОР ГУНП в Одеській області, державного службовця 5 рангу ОСОБА_9 , головного спеціаліста ОАВ УОАЗОР ГУНП в Одеській області (а.с.39).
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 29.06.2024 № 986 о/с відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області (а.с.40-41).
Як стверджує позивач, на підставі вказаного наказу, 29.06.2024 у ОСОБА_1 вилучено службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю.
Крім того, у позові зазначено, що 01.07.2024 ОСОБА_1 ознайомлено з Тимчасовою посадовою інструкцією старшого інспектора чергового чергової частини та він протягом усього часу проведення службового розслідування виконував свої посадові обов'язку, однак, у повному обсязі не отримував грошове забезпечення.
Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Одеській області, утвореною на підставі наказу ГУНП від 29.06.2024 № 1663, у складі голови комісії: полковника поліції Є. Рудковського, заступника начальника управління начальника ВДС УОАЗОР ГУНП, членів комісії: підполковника поліції ОСОБА_8 , заступника начальника СВ УОАЗОР ГУНП, державного службовця п'ятого рангу ОСОБА_9 , головного спеціаліста ОАВ УОАЗОР ГУНП, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці полковника поліції ОСОБА_7 (вх. УОАЗОР від 28.06.2024 № 1368) щодо неналежного виконання своїх службових обов'язків старшим інспектором-черговим чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 під час добового чергування 26.06.2024, відповідно до ст. 14. ст.ст. 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі-Порядку), проведено службове розслідування у формі письмового провадження, за результатами якого 12.07.2024 року складено висновок (а.с.44-51).
Даний висновок затверджено начальником ГУНП в Одеській області полковником поліції Іваном Жуком 12.07.2024.
29.07.2024 Головним управлінням Національної поліції України в Одеській області прийнято наказ №1967 (а.с.52-53), яким за порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 ч. 3 ст. 1, ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у свідомому невиконані на належному рівні своїх службових обов'язків, зокрема, заступанні на добове чергування протягом квітня, травня і червня 2024 року за відсутності можливості роботи в ІКС ІПНП, не інформуванні безпосереднього керівника про відсутність можливості виконувати наказ про заступання на добове чергування з обґрунтуванням причин його невиконання, невжитті заходів до подолання перешкод у виконанні розпорядчих документів, майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередженого про неповну службову відповідність.
Як зазначено у позові, 12.08.2024 ОСОБА_1 ознайомлено із наказом ГУНП в Одеській області від 29.07.2024 № 1967 «Про заходи дисциплінарного впливу».
Також, судом встановлено, що 12.07.2024 заступником начальника управління УОАЗОР ГУНП в Одеській області полковником поліції Є. Рудковським подано на ім'я начальника ГУНП в Одеській області І. Жука рапорт № 5/1-1459 (а.с.54-55, 133-134), в якому зазначено, що під час опрацювання оперативної інформації виявлено факт незабезпечення збирання, опрацювання та інформування в установленому порядку керівника ГУНП в Одеській області, його заступників та керівника УОАЗОР ГУНП в Одеській області про вчинення на території обслуговування резонансних кримінальних порушень, а саме: ВНП № 1 (Балта) Подільського РУП ГУНП в Одеській області ІКС ІПНП № 2434 від 26.06.2024; Роздільнянський РВП ГУНП в Одеській області ІКС ІПНП № 3947, 3948 від 26.06.2024; ВП № 2 (Приморський) ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ІКС ІПНП № 14832 від 26.06.2024; ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ІКС ІПНП № 11853 від 27.06.2024.
В зазначеному рапорті запропоновано призначити службове розслідування, проведення якого доручити дисциплінарній комісії, утвореній з працівників УОАЗОР ГУНП в Одеській області, а також, з метою запобігання перешкоджання С. Приходьком встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку, відсторонити від виконання службових обов'язків ОСОБА_2 на період проведення службового розслідування.
Наказом ГУНП в Одеській області від 15.07.2024 №1812 (а.с.56, 141-142), на підставі рапорту заступника начальника управління начальника ВДС УОАЗОР ГУНП в Одеській області полковника поліції Є. Рудковського від 12.07.2024 № 5/1-1459, з метою перевірки відомостей щодо можливих порушень з боку працівників УОАЗОР ГУНП в Одеській області, зокрема, старшим інспектором-черговим чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 у частині не інформування у встановленому порядку керівника ГУНП в області, його заступників та керівника УОАЗОР ГУНП в Одеській області про вчинення на території обслуговування резонансних кримінальних правопорушень, призначено службове розслідування.
Даним наказом визначено, що проведення службового розслідування буде здійснюватися у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію у складі: голови комісії полковника поліції Є. Рудковського, заступника начальника управління - начальника ВДС УОАЗОР ГУНП в Одеській області, членів комісії: підполковника ОСОБА_8 , заступника начальника СВ УОАЗОР ГУНП в Одеській області, майора поліції Н. Побережник, старшого інспектора з ОД ВДС УОАЗОР ГУНП в Одеській області, державного службовця 5 рангу ОСОБА_9 , головного спеціаліста ОАВ УОАЗОР ГУНП в Одеській області.
Наказом ГУНП в Одеській області від 15.07.2024 № 1113 о/с відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області (а.с.57, 145-146).
Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Одеській області, утвореною на підставі наказу ГУНП від 15.07.2024 № 1812, у складі голови комісії: полковника поліції Є. Рудковського, заступника начальника управління - начальника ВДС УОАЗОР ГУНП, членів комісії: підполковника поліції В. Кравчука, заступника начальника СВ УОАЗОР ГУНП, майора поліції Н. Побережник, старшого інспектора з ОД ВДС УОАЗОР державного службовця п'ятого рангу ОСОБА_9 , головного спеціаліста ОАВ УОАЗОР ГУНП, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у рапорті полковника поліції ОСОБА_7 (вх. УОАЗОР від 12.07.2024 № 1459) щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків поліцейськими чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області під час добового чергування 26.06.2024, відповідно до ст. 14, ст.ст. 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, проведено службове розслідування у формі письмового провадження, за результатами якого 12.08.2024 складено висновок (а.с.61-74, 112-125).
Даний висновок затверджено т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області полковником поліції Артуром Гаспаровим 12.08.2024.
Так, під час службового розслідування встановлено, що 26.06.2024 на добове чергування у складі наряду чергової служби заступили старший інспектор з особливих доручень чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції ОСОБА_10 , старший інспектор-черговий організаційно-аналітичного забезпечення частини чергової управління та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 , старший інспектор організаційно-аналітичного черговий чергової частини управління забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_11 , інспектор-черговий чергової частини оперативного організаційно-аналітичного забезпечення та управління реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_12 .
Комісією встановлено, що протягом чергування до системи ІТС ІПНП 26.06.2024 серед інших були внесені повідомлення до ЄО № 11853 від 27.06.2024 ОРУП №1 (виявлення боєприпасів); № 14832 від 26.06.2024 ВП № 2 ОРУП № 1 (інші тілесні ушкодження, частина перша статті 125 КК України); №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 Роздільнянського РВП (незаконне переправлення осіб через кордон, частина друга статті 332 КК України); № 2434 від 26.06.2024 ВНП № 1 Подільського РУП. (незаконне переправлення осіб через кордон, частина друга статті 332 КК України).
Так, у висновку вказано, що о 14:30 26.06.2024 (ЄО № 3947) на телефонний номер екстреної служби 102 (далі підрозділ « 102») звернувся громадянин ОСОБА_13 з повідомленням про те, що о 14:29 цього ж дня в с. Кучургани Роздільнянського району Одеської області зупинили транспортний засіб автомобіль Лексус GS 300 державний номерний знак - НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_14 . В якості пасажирів перебували ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Особи мали намір перетнути кордон в обхід пунктів пропуску, а водій цьому сприяв. П 14:54 26.06.2024 (ЄО № 3948) до підрозділу « 102» надійшло повідомлення про те, що на в'їзді в село Кучурган, Роздільнянського району Одеської області зупинили автомобіль Рено державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_19 . В якості пасажирів перебували ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Особи мали намір перетнути кордон в обхід пунктів пропуску, а водій цьому сприяв. Надалі інформація за повідомленнями зареєстрованими до ЄО Роздільнянського РВП ГУНП в області №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 були внесені до ЄРДР від 26.06.2024 за № 162390000011 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 332 КК України, яке згідно частини четвертої статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжкого злочину, так як особи які їх вчинили караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років. Суспільна небезпека цього злочину полягає в негативних наслідках політичного, економічного та соціального характеру, а нездатність забезпечити недоторканність державного кордону підриває міжнародний авторитет України.
Як зазначено у висновку, враховуючи важливість даного питання, з метою недопущення порушень законності, поліцейські в межах компетенції і наданих повноважень, спільно з іншими державними органами проводять необхідні заходи щодо захисту державних кордонів. Дане питання знаходиться на особистому контролі керівництва ГУНП в Одеській області, про кожний такий факт чергова служба ГУНП в області невідкладно повинна інформувати керівництво Головного управління з метою організації контролю за встановленням і затриманням осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. У зв'язку з чим працівниками УОАЗОР проводиться звірки між повідомленнями внесеними до ІКС ІПНП і оперативними зведеннями чергової частини УОАЗОР ГУНП в області. В ході таких звірок встановлено відсутність даних про кримінальні правопорушення передбачені ст. 332 КК України в оперативних зведеннях ЧЧ УОАЗОР ГУНП в області № 178 від 26.06.2024. На підставі чого начальникові УОАЗОР ГУНП в області полковнику поліції О. Вдовиченку наданий рапорт від 12.07.2024 № 5/1-1456 його заступника полковника поліції ОСОБА_7 про неінформування працівниками чергової служби УОАЗОР ГУНП в області керівництва Головного управління і УОАЗОР про злочини передбачені ст. 332 КК України, зареєстровані у ІКС ІПНП протягом 26.06.2024. За вказівкою полковника поліції ОСОБА_23 полковник поліції ОСОБА_24 доповів про цей факт окремим рапортом від 12.06.2024 № 5/1 - 1459 начальникові ГУНП в області полковнику поліції ОСОБА_25 , який доручив провести за даними фактами службове розслідування.
Старший інспектор черговий чергової частини сектору моніторингу Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції ОСОБА_26 в ході опитування пояснив, що заступив на добове чергування B Роздільнянському РВП 26.06.2024 в якості чергового чергової частини. Протягом чергування ним було внесено до ЄО за №№ 3947, 3948 телефонні повідомлення, про затримання працівниками ДПСУ осіб, які мали намір незаконно перетнути кордон. Одразу після надходження цих повідомлень він по телефону «2061» поінформував чергову частину ГУНП в області, але кого саме з посадовців він не пам'ятає. Надалі до ІКС ІПНП були внесені відповідні дані. Помічник чергового чергової частини сектору моніторингу Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_27 в ході опитування пояснив, що заступив на добове чергування B Роздільнянському РВП 26.06.2024 в якості помічника оперативного чергового чергової частини. Протягом чергування було внесено до ЄО за №№ 3947, 3948 телефонні повідомлення, про затримання працівниками ДПСУ осіб, які мали намір незаконно перетнути кордон. Одразу після надходження цих повідомлень черговий майор поліції ОСОБА_28 по телефону « 2061» поінформував чергову частину ГУНП в області, але кого саме з посадовців він не пам'ятає. Надалі до ІКС ІПНП були внесені відповідні дані.
Комісією встановлено, що поліцейські чергової частини УОАЗОР ГУНП в області: майор поліції ОСОБА_29 , майор поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_30 не забезпечували безперервне стеження за станом оперативної обстановки на території обслуговування, не здійснили в повному обсязі інформування про оперативну обстановку на території обслуговування і не доповіли керівникам ГУНП та УОАЗОР про зареєстровані Роздільнянським РВП до ЄО №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 повідомлення щодо наміру осіб на незаконний перетин державного кордону, кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною другою статті 332 КК України і відноситься до категорії тяжких злочинів, не здійснювали протягом чергування 26.06.2024 обмін інформацією та взаємодію з працівниками Державної прикордонної служби України, які затримали правопорушників за ст. 332 КК України, чим порушили вимоги абзацу першого розділу ІІ своїх Посадових інструкцій, абзацу 8 пункгу 2, підпункту 3 пункту 8 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (підрозділу) поліції.
Як вказано у висновку службового розслідування, згідно дослідження зошитів для записів чергових ГУНП в Одеській області інв № 2518 від 01.01.2024 і інв. № 2408 від 14.11.2024 за 26.06.2024. у яких не відображені записи щодо роботи з повідомленнями внесеними до ЄО Роздільнянського РВП за №№ 3947 і 3948 від 26.06.2024. В оперативних зведеннях чергової частини УОАЗОР ГУНП від 26.06.2024 № 178 для доповіді керівництву ГУНП в області також відсутні відомості про реєстрацію до ЄО Роздільнянського РВП за №№ 3947 і 3948 від 26.06.2024. В зошитах для записів чергових ГУНП в Одеській області інв. № 2518 від 01.01.2024 і інв. № 2408 від 14.11.2024 за 26.06.2024 не відображені перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку, а відповідний графік відпочинку на червень 2024, згідно довідки заступника начальника ЧЧ УОАЗОР ГУНП в області капітана поліції М. Карасенко від 06.08.2024 № 5/1-1634 не складався.
Згідно висновку службового розслідування в ході опитування майор поліції ОСОБА_3 пояснив, що заступив на добове чергування 26.06.2024 у складі чергової служби УОАЗОР ГУНП в області у наслідок відсутності в нього доступу до роботи в ІКС ІПНП він не забезпечував безперервне стеження за станом оперативної обстановки на території обслуговування, а також не здійснював збір та опрацювання інформації взагалі i зокрема повідомлень зареєстрованих у ЄО Роздільнянського РВП ГУНП в області за №№ 3947, 3948 від 26.06.2024. Свої дії майор поліції ОСОБА_3 пояснив тим що з часу його повернення з відрядження, де він перебував майже 2 роки, з ним ніхто не проводив стажування, а одразу залучили до чергової зміни добового наряду. Висловив думку щодо упередженого ставлення до нього особисто заступника начальника управління начальника ВДС УОАЗОР ГУНП в області полковника поліції ОСОБА_31 . Свої висловлення він мотивував тим, що раніше до нього не було жодних нарікань, крім того раніше вже проводилося службове розслідування щодо подій 26.06.2024. Дані пояснення були перевірені, на підставі біографічної довідки майор поліції ОСОБА_3 перебував на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини штабу ГУМВС України в Одеській області з березня 2014 року, з грудня 2015 по січень 2019 він перебував на посаді старшого інспектора - чергового ЧЧ УОАЗОР ГУНП в області, з січня 2019 по грудень 2020 на посаді інспектора-чергового цього ж підрозділу, з грудня 2020 по грудень 2021 на посаді старшого інспектора з ОД цього ж підрозділу, з грудня 2021 по теперішній час він перебуває на посаді старшого інспектора-чергового тобто досвід роботи на посаді чергового більше 10 років, за виключенням останніх двох років коли він перебував у відрядженні. Крім того після прибуття з відрядження до 26.06.2024 ОСОБА_3 заступав на чергування у складі чергової зміни чергової частини більше 3-х місяців. Таким чином необхідність додаткового стажування на посадах інспекторів-чергових чергової частини вважається недоцільним бо ставить під сумнів службову відповідність майора поліції ОСОБА_2 займаній посаді.
Як вказано у висновку службового розслідування, не виконання своїх службових обов'язків під час добового чергування щодо незабезпечення безперервного стеження за станом оперативної обстановки на території обслуговування, не здійснення в повному обсязі інформування про оперативну обстановку на території обслуговування майор поліції ОСОБА_3 пояснює тим, що в нього на той час був відсутній допуск до роботи в ІКС ІПНП. Проте, відповідно пункту 3 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, який наголошує, що з метою отримання електронних комунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцеве (термінальне) обладнання в органах (підрозділах) поліції використовуються телефони (стаціонарні, мобільні), радіостанції, планшетні пристрої та інші засоби зв'язку, майор поліції ОСОБА_3 міг використовувати вищезазначені засоби зв'язку. Щодо упередженого ставлення до нього з боку полковника поліції ОСОБА_7 ніяких об'єктивних доказів, під час проведення розслідування, надано не було. Стосовно відсутності особистого робочого місця майора поліції ОСОБА_3 , то враховуючи, що в період з лютого по липень 2024 у головному приміщенні чергової частини ГУНП в Одеській області здійснювався запланований поточний ремонт, працівники чергової зміни чергової частини тимчасово заступали на чергування в іншому приміщенні ( АДРЕСА_1 ), яке не відповідало всім передбаченим нормам.
В ході розслідування дисциплінарною комісією не встановлено обставин регламентованих частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, які пом'якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_2 . Разом з цим, дисциплінарною комісією не встановлено і обставин, регламентованих частиною шостою статті 19 зазначеного Статуту, що обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, та керуючись статтями 13, 14, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), дисциплінарна комісія вважала службове розслідування за відомостями викладеними у рапорті заступника начальника управління начальника ВДС УОАЗОР ГУНП полковника поліції Є. Рудковського (вх. УОАЗОР від 12.07.2024 № 1459) щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків поліцейськими чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області під час добового чергування 26.06.2024, рахувати закінченим.
У висновку також зазначено, що комісія вважала відомості, які стали причиною службового розслідування, такими, що підтвердилися.
Комісія вважала, що за порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 13 частини третьої статті 1, частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу восьмого пункту 2, підпункту 3 пункту 8 розділу 1 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пункту 3 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, абзацу першого розділу II посадових інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини, затверджених начальником УОАЗОР ГУНП в області О. Вдовиченком від 25.08.2023 № 5/1-1956, що виразилося в незабезпеченні безперервного стеження за оперативною обстановкою на території обслуговування, нездійсненні в повному обсязі інформування про її стан керівників Головного управління та УОАЗОР ГУНП в області про зареєстровані Роздільнянським РВП в СО №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 повідомлення щодо наміру осіб незаконно перетнути державний кордон, скоїти кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною другою статті 332 KK України і відноситься до категорії тяжких злочинів, нездійсненні протягом чергування 26.06.2024 обміну інформацією та взаємодії з працівниками Державної прикордонної служби України, які затримали правопорушників, невикористанні з метою отримання електронних комунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцевого (термінального) обладнання в органах (підрозділах) поліції - телефону (стаціонарного, мобільного), радіостанції, планшетного пристрою та інших засоби зв'язку, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності майор поліції ОСОБА_1 (0128991), старший інспектор-черговий чергової частини управління організаційно- аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Разом із цим, у висновку зазначено, що з огляду на те, що позивач сприяв проведенню службового розслідування, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність, керуючись частиною тринадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, комісія вважає за необхідне обмежитись раніше застосованим дисциплінарним стягненням у вигляді попередження про неповну службову відповідність; оголошеного наказом ГУНП в області від 29.07.2024 № 1967.
13.08.2024 Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ №1332 о/с (а.с.137-138), яким наказано допустити до виконання службових обов'язків за займаною посадою майора поліції ОСОБА_1 (0128991), старшого інспектора-чергового чергової частини управління організаційного-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області, з 13.08.2024.
31.08.2024 Головним управлінням Національної поліції України в Одеській області прийнято наказ №2283 (а.с.76-80, 201-206), п.2 якого за порушення вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 13 частини третьої статті 1, частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу восьмого пункту 2, підпункту 3 пункту 8 розділу 1 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пункту 3 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, абзацу першого розділу ІІ посадових інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини, затверджених начальником УОАЗОР ГУНП в області О. Вдовиченком від 25.08.2023 № 5/1-1956, що виразилося в незабезпеченні безперервного стеження за оперативною обстановкою на території обслуговування, нездійсненні в повному обсязі інформування про стан керівників Головного управління та УОАЗОР ГУНП в області, зокрема про зареєстровані Роздільнянським РВП в СО №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 повідомлення щодо наміру осіб незаконно перетнути державний кордон, скоїти кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною другою статті 332 КК України і відноситься до категорії тяжких злочинів, нездійсненні протягом чергування 26.06.2024 обміну інформацією та взаємодії з працівниками Державної прикордонної служби України, які затримали правопорушників, невикористанні з метою отримання електронних комунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцевого (термінального) обладнання в органах (підрозділах) поліції - телефону (стаціонарного, мобільного), радіостанції, планшетного пристрою та інших засобів зв'язку, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, вирішено, що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності майор поліції ОСОБА_1 (0128991), старший інспектор-черговий чергової частини управління організаційно- аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області.
В той же час, згідно даного наказу, з огляду на те, що позивач сприяв проведенню службового розслідування, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність, керуючись частиною тринадцятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказано обмежитись раніше застосованим дисциплінарним стягненням у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оголошеного наказом ГУНП в області від 29.07.2024 № 1967.
Як зазначено у позові, 07.09.2024 позивачу доведено до відома обставини щодо прийняття наказу ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу», який прийнятий за результатами повторного службового розслідування, яке проводилось на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 15.07.2024 № 1812. 09.09.2024 позивачу надано можливість ознайомитись із матеріалами повторного службового розслідування, яке проводилось на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 15.07.2024 № 1812. 11.09.2024 позивач розписався у відомості про ознайомлення із наказом ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу».
Відповідачем надано до суду копію відомостей про ознайомлення працівників ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Одеській області з наказом ГУНП в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 «Про заходи дисциплінарного впливу» в якому зазначено дату ознайомлення позивача - 11.09.2024.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП B Одеській області, дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Згідно ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Стаття 18 Закону №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, зокрема, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з п. 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до ч.5 ст.15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Частиною 1 статті 70 Закону №580 визначено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Частинами 4 та 5 статті 70 Закону №580 визначено, що відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою.
За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Відповідно до ч.8 статті 70 Закону №580 на період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закладу, установи), де проходить службу поліцейський.
Згідно з ч.1 статті 17 Дисциплінарного статуту відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Частиною 8 статті 17 Дисциплінарного статуту визначено, що під час відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) поліцейський зобов'язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.
Відповідно до ч.1, ч.2 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Частинами 1-8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч.9 ст. 19 Дисциплінарного статуту за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Як вже встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного наказу були висновки відповідача про те, що позивач:
- не забезпечив безперервне стеження за оперативною обстановкою на території обслуговування;
- не здійснив в повному обсязі інформування про стан керівників Головного управління та УОАЗОР ГУНП в області, зокрема про зареєстровані Роздільнянським РВП в СО №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 повідомлення щодо наміру осіб незаконно перетнути державний кордон, скоїти кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною другою статті 332 КК України і відноситься до категорії тяжких злочинів;
- не здійснив протягом чергування 26.06.2024 обміну інформацією та взаємодії з працівниками Державної прикордонної служби України, які затримали правопорушників;
- не використав з метою отримання електронних комунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцевого (термінального) обладнання в органах (підрозділах) поліції - телефону (стаціонарного, мобільного), радіостанції, планшетного пристрою та інших засобів зв'язку;
- не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 13 частини третьої статті 1, частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу восьмого пункту 2, підпункту 3 пункту 8 розділу 1 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пункту 3 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, абзацу першого розділу ІІ посадових інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини, затверджених начальником УОАЗОР ГУНП в області О. Вдовиченком від 25.08.2023 № 5/1-1956.
Суд зазначає, що вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII містять загальні положення щодо обов'язків поліцейського та жодним чином не свідчать про допущенні позивачем порушення, які є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
У висновку за результатами службового розслідування не зазначено в чому саме полягає порушення позивачем вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що дисциплінарний проступок позивача полягає у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII є необґрунтованим.
У висновку про результати службового розслідування відповідачем не розкрито, в чому у спірному випадку полягає порушення положень п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідач не визначив, в чому виразилось допущення позивачем протиправної бездіяльності щодо сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформуванні його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що дисциплінарний проступок позивача полягає у порушенні вимог п.13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є безпідставними.
Більш того, в оскаржуваному наказі прямо визначено, що позивач сприяв проведенню службового розслідуванню, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.
Оскільки службове розслідування стосувалося подій, які мали місце 26.06.2024, суд вважає необґрунтованим покликання відповідача на порушення позивачем частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту України, оскільки вони регламентують питання відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), яке в даному випадку відбулося після 26.06.2024 та саме у зв'язку із проведеннями службових розслідувань у зв'язку із подіями 26.06.2024.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що дисциплінарний проступок позивача полягає у порушенні вимог ч. 8 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є безпідставними.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем абзацу восьмого пункту 2, підпункту 3 пункту 8 розділу 1 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пункту 3 розділу І Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, абзацу першого розділу ІІ посадових інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини, затверджених начальником УОАЗОР ГУНП в області О. Вдовиченком від 25.08.2023 № 5/1-1956, то суд зазначає таке.
Так, організацію діяльності чергової служби в центральному органі управління поліції та його структурних підрозділах, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, органах поліції охорони як територіальних органах Національної поліції України, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП), їх структурних підрозділах та територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП (далі - органи (підрозділи) поліції), закладах професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Національної поліції України (далі - заклади освіти) регламентує Інструкція з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 травня 2017 року № 440 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2022 року № 103) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 червня 2017 року за № 750/30618 (далі - Інструкція № 440).
Абзацу 8 пункту 2 Інструкції № 440 визначено, що чергова служба - сукупність підрозділів поліції та окремих поліцейських (уповноважених службових осіб), визначених цією Інструкцією, які здійснюють невідкладні заходи із забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Оскільки абз. 8 п. 2 р. І Інструкції № 440 містить лише визначення термінів, які вживаються у цій Інструкції, суд вважає посилання відповідача на те, що дисциплінарний проступок позивача полягає у порушенні вказаних вимог є безпідставними.
Підпунктом 3 пункту 8 розділу 1 Інструкції № 440 визначено, що основними завданнями чергової служби органів (підрозділів) поліції відповідно до компетенції є збирання, опрацювання й доповідь керівництву органу (підрозділу) поліції інформації про оперативну обстановку на території обслуговування, передача її до чергової частини вищого рівня, а також інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно п. 3 р. III Інструкції № 440, старший інспектор з особливих доручень - черговий чергової частини ГУНП є старшим чергової зміни та добового наряду чергової служби ГУНП, який: - здійснює загальне керівництво роботою чергової зміни чергової частини та добового наряду чергової служби ГУНП; - забезпечує координацію та взаємодію із черговими частинами МТО, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів ПО, ТВП та закладів освіти, які розташовані на території обслуговування; - забезпечує моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування, організацію реагування на її зміни, збирання й опрацювання інформації про події та правопорушення, своєчасне оперативне інформування чергової частини вищого рівня; - відповідає за повноту й об'єктивність формування інформаційних даних, своєчасне надання оперативних зведень та іншої інформації; - доповідає в установленому порядку керівнику ГУНП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків) та керівнику УОАЗОР, а також інформує керівників органу досудового розслідування та оперативних підрозділів, а за потреби керівників інших підрозділів ГУНП про вчинення на території обслуговування резонансних кримінальних правопорушень чи надзвичайних подій; - підтримує зв'язок і здійснює обмін інформацією із черговими частинами центрального органу управління Національної поліції України, структурних підрозділів центрального органу управління поліції, МТО та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів (підрозділів) поліції, закладів освіти, органами прокуратури, регіональними органами Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України, оперативно-територіальними об'єднаннями та військовими частинами Національної гвардії України, територіальними управліннями Бюро економічної безпеки України, структурними підрозділами Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, підрозділами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, іншими органами державної влади; - забезпечує отримання та зберігання службової кореспонденції, яка надходить до ГУНП у неробочий час, святкові та вихідні дні, для подальшої її передачі до підрозділу документального забезпечення, а за потреби доповідає керівнику ГУНП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків) або відповідальному по ГУНП; Для вхідної кореспонденції від громадян використовується скринька «Для заяв, скарг і пропозицій». - здійснює передачу доручень керівника ГУНП та його заступників із службових питань підпорядкованим поліцейським та уповноваженим службовим особам; - забезпечує введення ступенів готовності, організовує оповіщення керівників та поліцейських ГУНП; - забезпечує в установленому порядку введення в дію поліцейських операцій на території обслуговування, контролює їх виконання; - формує добові оперативні зведення та готує проєкти інформаційних довідок про правопорушення або подію; - забезпечує прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, їх реєстрацію в установленому порядку в системі ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, організацію негайного реагування на них; - здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства щодо своєчасного внесення поліцейськими (службовими особами) чергової частини повної та достовірної інформації до системи ІПНП; - забезпечує контроль за організацією реагування на заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події диспетчерами, які несуть службу у складі добового наряду чергової служби; - здійснює координацію діяльності нарядів поліції, які виконують на території обслуговування завдання з охорони публічної безпеки і порядку, із запобігання правопорушенням та їх припинення, установлення та затримання осіб, які підозрюються в їх учинені або можуть бути причетними до їх учинення, та контроль за їх роботою; - відповідає за зберігання та здійснює облік, видачу й приймання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, службової документації, засобів зв'язку та іншого майна, переданого на зберігання до чергової частини в установленому порядку; - здійснює контроль у вечірній та нічний час за несенням служби нарядами з охорони адміністративних будинків ГУНП, забезпечує підтримання порядку в службових приміщеннях і побутових кімнатах чергової частини ГУНП; - доповідає при прийманні-здаванні чергування керівнику ГУНП та відповідальному по ГУНП про вчинені резонансні кримінальні правопорушення чи надзвичайні події, виявлені порушення службової дисципліни та вжиті заходи.
Порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України (далі - МТО) та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, органах поліції охорони як територіальних органах Національної поліції України (далі - територіальні органи ПО) та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП) встановлює Інструкція з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, яка затверджена наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 квітня 2020 року № 357 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 р. за № 443/34726 (далі - Інструкція №357).
Абзацом 8-9 пункту 2 Інструкції №357 визначено, що:
оперативне інформування - єдина система збирання, опрацювання та подання до чергової служби вищого рівня інформації про правопорушення або подію з метою організації контролю за встановленням і затриманням осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також оперативного реагування на надзвичайні ситуації;
оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, ГРПП та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів правопорушення, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №357 з метою отримання електронних комунікаційних послуг і оперативного реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події як кінцеве (термінальне) обладнання в органах (підрозділах) поліції використовуються телефони (стаціонарні, мобільні), радіостанції, планшетні пристрої та інші засоби зв'язку.
Згідно підпунктів 5, 7, 8 пункту 1 розділу ІІ вищезазначеної Інструкції посадові особи органів (підрозділів) поліції під час реагування на правопорушення або події серед іншого повинні:
- здійснювати обмін інформацією та взаємодію з іншими правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності;
- здійснювати оперативне інформування чергових служб вищого рівня, інших органів державної влади, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких належить надання допомоги громадянам, які звернулися з відповідною заявою або повідомленням до органу (підрозділу) поліції;
- забезпечувати ефективне використання засобів з'вязку, технічних засобів та службового автотранспорту, їх належне зберігання.
Згідно пункту 2 розділу ІІ вказаної Інструкції заяви і повідомлення про правопорушення або події працівниками чергової служби органів (підрозділів) поліції реєструються в інформаційних ресурсах системи ІПНП. У разі технічної несправності системи ІПНП направлення нарядів поліції та керування ними здійснюється за допомогою інших видів зв'язку.
Підпунктом 3 пункту 2 розділу XVII Інструкції №357 визначено, що під час надходження до чергової частини поліції інформації про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію оперативний черговий доводить керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, начальникам міжрегіональних територіальних органів поліції, начальникам ГУНП доручення керівництва поліції про вжиття необхідних заходів у зв'язку з учиненням правопорушення або виникненням події.
Згідно абзацу першого розділу II Посадової інструкції, старший інспектор-черговий чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснює загальне керівництво роботою оперативної зміни чергової частини УОАЗОР ГУНП; забезпечує робочий контроль та взаємодію з черговими службами територіальних підрозділів поліції; забезпечує безперервне стеження за станом оперативної обстановки на території обслуговування, організацію реагування на її зміни, збір і опрацювання інформації про події та правопорушення; відповідає за повноту й об'єктивність формування інформаційних даних, видачу оперативних зведень та іншої інформації; доповідає керівництву ГУНП, а також інформує керівників оперативних та слідчих підрозділів, а за необхідності керівників інших підрозділів ГУНП про кримінальні правопорушення та інші події, відомості про які надходять до чергової частини УОАЗОР ГУНП.
Оскаржуваний наказ містить загальні посилання на незабезпечення позивачем під час добового чергування 26.06.2024 безперервного стеження за оперативною обстановкою на території обслуговування та/або нездійснення в повному обсязі інформування про її стан керівників Головного управління та УОАЗОР ГУНП в Одеській області.
Суть порушень, на думку відповідача, у спірному випадку полягає у нездійснення інформування керівників Головного управління та УОАЗОР ГУНП в Одеській області про зареєстровані Роздільнянським РВП в ЄО №№ 3947, 3948 від 26.06.2024 повідомлення щодо наміру осіб незаконно перетнути державний кордон, скоїти кримінальне правопорушення, яке передбачене частиною другою статті 332 КК України і відноситься до категорії тяжких злочинів, нездійсненні протягом чергування 26.06.2024 обміну інформацією та взаємодії з працівниками Державної прикордонної служби України
В той же час, п. 3 р. III Інструкції № 440, який визначає порядок організації діяльності чергових частин ГУНП та їх структурних підрозділів, чітко визначено, що саме до обов'язків старшого інспектора з особливих доручень - черговий чергової частини ГУНП, який є старшим чергової зміни та добового наряду чергової служби ГУНП, відноситься: - забезпечення моніторингу стану оперативної обстановки на території обслуговування, організацію реагування на її зміни, збирання й опрацювання інформації про події та правопорушення, своєчасне оперативне інформування чергової частини вищого рівня; - здійснення доповіді в установленому порядку керівнику ГУНП, його заступникам (відповідно до розподілу функціональних обов'язків) та керівнику УОАЗОР, а також інформує керівників органу досудового розслідування та оперативних підрозділів, а за потреби керівників інших підрозділів ГУНП про вчинення на території обслуговування резонансних кримінальних правопорушень чи надзвичайних подій; - підтримує зв'язок і здійснює обмін інформацією із черговими частинами центрального органу управління Національної поліції України, структурних підрозділів центрального органу управління поліції, МТО та їх територіальних (відокремлених) підрозділів, територіальних органів (підрозділів) поліції, а також, зокрема, з Державною прикордонною службою України.
Суд погоджується з твердженнями позивача, що саме старший інспектор з особливих доручень - черговий чергової частини ГУНП, який є старшим чергової зміни та добового наряду чергової служби ГУНП, відповідає за повноту й об'єктивність формування інформаційних даних, своєчасне надання оперативних зведень та іншої інформації.
При цьому що під час надходження до чергової частини поліції інформації про резонансне кримінальне правопорушення чи надзвичайну подію саме оперативний черговий доводить керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, начальникам міжрегіональних територіальних органів поліції, начальникам ГУНП доручення керівництва поліції про вжиття необхідних заходів у зв'язку з учиненням правопорушення або виникненням події.
В той же час, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що саме позивач займав посаду старшого інспектора з особливих доручень - черговий чергової частини ГУНП.
Натомість, як встановлено в ході службового розслідування та підтверджується матеріалами справи, 26.06.2024 на добовому чергуванні був старшим інспектором з особливих доручень чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Одеській області майор поліції - ОСОБА_10 .
Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що в ході службового розслідуванням не було надано оцінки поясненням ОСОБА_10 , згідно яких, повідомлення Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ІКС ІПНП № 3947, 3948 від 26.06.2024 не мали бути включенні у доповідь, оскільки вони не підпадають під дію наказу НПУ № 1060 від 14.11.2023, з огляду на те, що відомості щодо цих подій не вносились до ЄРДР.
На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного наказу відповідач не навів. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.
З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, як об'єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
На переконання суду, у даному випадку саме орган Національної поліції мав організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання положень Інструкції №654.
Окремо суд зазначає, що у пункті 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (надалі - Порядок № 893), зазначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.
В даному ж випадку, висновок містить тези щодо недотримання позивачем положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, однак вказаний висновок не містить послідовних обгрунтуння таких порушень.
Суд вважає, що в даному випадку не достатньо навести лише твердження про наявність поршень порушення та норми права, якими врегульована діяльність поліції для того, щоб стверджувати про доведеність вчинення особою дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Не заперечуючи наявність у керівника органу Національної поліції повноважень надавати оцінку дотримання поліцейським службової дисципліни, а також рівня професійної компетентності та ухвалювати рішення за наслідками службового розслідування, суд зауважує, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.
За загальним правилом під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура службового розслідування та чи була дотримана процедура його прийняття.
Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що доводи/пояснення поліцейського взято до уваги і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався керівник, коли приймав відповідне рішення, тобто встановити мотиви ухваленого рішення. Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про застосування до поліцейського найбільш суворого виду стягнення, з огляду на наслідки, які це потягне.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 10 січня 2020 року у справі № 2040/6763/18).
В той же час, п.2 оскаржуваного наказу та висновок за результатами службового розслідування не відповідає вказаним критеріям.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу».
Суд вважає, що обмеження відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення раніше застосованим дисциплінарним стягненням у вигляді попередження про неповну службову відповідність не нівелює того, то п.2 наказу від 31.08.2024 № 2283 порушує права позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» по день винесення судового рішення, суд зазначає таке.
Так, як вже встановлено судом, наказом ГУНП в Одеській області від 15.07.2024 № 1113 о/с відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Одеській області (а.с.57, 145-146).
В той же час, правомірність даного наказу не є предметом розгляду у даній справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.8 статті 70 Закону №580 на період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються в його безпосереднього керівника. Табельна вогнепальна зброя поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), зберігається в черговій частині органу (закладу, установи), де проходить службу поліцейський.
Судом не встановлено, що під час відсторонення позивача від виконання службових обов'язків відповідачем було порушено приписи ч.8 статті 70 Закону №580.
При цьому суд зазначає що питання щодо заподіяння позивачу майнової чи моральної шкоди у зв'язку із прийняттям даного наказу не є предметом перевірки при розгляді даної справи.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
З цього приводу Вищий господарський суд України в постанові від 28 липня 2010 зазначив таке: Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Суд зазначає, що доводи, викладені у позовній заяві, в частині вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення, невиплачене ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування та дії наказу від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу» по день винесення судового рішенняє абстрактними, не містять нормативного обґрунтування та обґрунтування з покликанням на відповідні докази.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.08.2024 № 2283 “Про заходи дисциплінарного впливу».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА