Справа № 420/35326/24
20 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 76155906 від 04.11.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 420/29565/23, яке набрало законної сили 02.02.2024, ОСОБА_1 22.03.2024 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром та перерахунок з 01.11.2023 без обмеження її максимальним розміром (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 становить 39854,15 грн. Сума доплати за період з 01.03.2023 по 31.03.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 20326,80 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Також позивач повідомляє, що Головне управління внесло відомості про рішення по справі № 420/7985/24 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Позивач вказує, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 18.03.2024 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 76155906 за виконавчим листом № 420/7985/24, виданого 18.03.2024 (копія додається). Відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 01.04.2024 №1500-0505-5/49293, про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7985/24 (копія додається). Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень та не враховуючи роз'яснень щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, старшим державним виконавцем винесено постанову від 04.11.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Позивач вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року після усунення виявлених недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. А також, вказаною ухвалою зупинено провадження у справі до одержання витребуваних судом документів.
Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року поновлено провадження у справі, продовжено розгляд справи № 420/35326/24 у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви третьої особи про зупинення провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що на виконання вимог рішення суду по справі № 420/7985/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії з 01.11.2024 становив 43260,65 грн. Сума доплати за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 з урахуванням фактично виплачених сум складає 15857,60 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. 04.11.2024, державним виконавцем відповідно до вимог статей 63, 75 Закону, за невиконання рішення на виконання вимог виконавчого листа № 420/7985/24, було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. 26.11.2024 керуючись статтею 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання вимог виконавчого документа № 420/7985/24 повторно винесено постанову про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн. Крім того, як вважає відповідач, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником.
Від третьої особи письмових пояснень не надходило.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини: рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 року у справі №420/7985/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання противними дій, та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2024 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.
12 вересня 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист №420/7985/24.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою від 30.09.2024 року відкрито виконавче провадження №76155906 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/7985/24, виданого 12 вересня 2024 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2024 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.
Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Листом від 08 жовтня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 по справі № 420/7985/24, яке набрало законної сили 06.09.2024 року ОСОБА_1 05.10.2024 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 року. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 року становитиме 43260,65 грн. Сума доплати за період з 01.03.2024 року по 31.10.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 15857,60 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 року в сумі 15957,60 буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
04 листопада 2024 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №76155906 за невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн.
Листом від 13 листопада 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 по справі № 420/7985/24, яке набрало законної сили 06.09.2024, ОСОБА_1 05.10.2024 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 становить 43260,65 грн. Виплата ОСОБА_1 нового розміру пенсі підтверджується скріншотом з його електронної пенсійної справи. Сума поплати за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 15857,60 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини другої статті 19 Конституцій України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, Верховний Суд в постанові від 23.04.2020 у постанові №560/523/19 (реєстраційний № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 88886054), Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №810/878/18 від 20.12.2018 (реєстраційний № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78852599) та П'ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 821/1985/17 від 15.01.2019 (реєстраційний № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79170666) наголосили, що виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях начальника Головного управління відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення. Вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав, Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 в сумі 15857,60 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копії перерахунків та розрахунку на доплату пенсії додаються). Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 08.10.2024 №1500-0405- 5/153075 з доданими до нього копіями відповідних документів. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.00.2016 № 1404 «Про виконавче провадження» просило закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/7985/24, виданому 12.09.2024 Одеським окружним адміністративним судом.
13 листопада 2024 року позивач повідомив відповідача листом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 по справі №420/7985/24, що набрало законної сили 06.09.2024, здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2024 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром. Сума доплати згідно зазначеного рішення з 01.03.2024 по 31.10.2024 складає 15857,60 грн. Інформація про виконання рішення суду від 06.08.2024 по справі №№ 420/7985/24 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. У зв'язку з необхідністю надання відповіді на постанову про накладення штрафу від 04.11.2024 по справі № 420/7985/24 (вх. № 23019/14 від 07.11.2024), просимо розглянути питання щодо виділення коштів в сумі 15857,60 грн. для виконання рішення суду по зазначеній справі.
26 листопада 2024 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №76155906 за повторне невиконання рішення суду на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу від 26.11.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження (далі - Закон №1404- VIII).
Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до вимог ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами ч.3 ст.18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону № 1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).
Згідно ч.1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).
Аналіз визначених правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 31 травня 2021 року у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
В свою чергу, Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10. 2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 зазначив, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що станом на час винесення останньої постанови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано рішення суду справі № 420/7958/24 в частині виплати донарахованої суми пенсії.
Між тим, як на підставу щодо невиконання в повному обсязі судового рішення у вищезазначеній справі, позивач вказує на відсутність фінансування необхідного на виплату коштів за судовими рішеннями.
Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із п.п. 20, 29 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підставі наведеного, слід зазначити, що обставини, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а та від 21.08.2019 року у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
При цьому, державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
З огляду на наведене, оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу Примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 76155906 від 04.11.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.12.2024 року.
Суддя Д.К.Василяка