Справа № 420/37741/24
про повернення позовної заяви
20 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 05.12.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), у якому просить суд:
визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), щодо не внесення відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» - протиправною;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», відповідно до запису у військовому квитку;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) надати відповідний витяг з Реєстру, що підтверджує внесення відповідних відомостей.
Ухвалою суду від 10.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду: уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, а також поштового індексу місця проживання (перебування) позивача та відповідача разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України; належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів; обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
18.12.2024 року представником позивача, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 10.12.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнено позовну заяву з зазначенням відомостей про наявність електронного кабінету відповідача, поштового індексу місця проживання (перебування) позивача та відповідача разом з її копіями для інших учасників справи, а також належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.
У даному разі, позивачем не подано до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 02.05.2024 представник позивача звернувся з вмотивованою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виправлення недостовірних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, позивачу починаючи з 02.05.2024 достеменно було відомо про порушення його прав, а з вказаним позовом до суду позивач звернувся лише 05.12.2024 року, тобто із порушенням шестимісячного строку, передбаченого для звернення до суду із вказаним позовом.
Суд критично ставиться до доводів позивача, викладених в уточненій позовній заяві про те, що остання заява позивача щодо неправомірного не включення запису та виправлення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 09.09.2024 року була направлена на адресу відповідача та отримана ним 11.09.2024 року, тому строк звернення до суду позивачем не є пропущеним, оскільки викладені позивачем обставини, не свідчать про наявність непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За викладених обставин, суд визнає наведені представником позивача в уточненій позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до суду неповажними.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача в уточненій позовній заяві не повідомляє.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН