20 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5255/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_6 викладене в пункті 3 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №13/в від 05 червня 2024 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 у розмірі 15 000 000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що 01 березня 2022 року, ОСОБА_6 , 29.05.1978 року, був мобілізований для проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 10 березня 2022 року, головного сержанта ОСОБА_6 , призначено на посаду механіка-водія 3 танкового взводу 9 танкової роби НОМЕР_2 танкового батальйону військово частини НОМЕР_1 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2935/НЕ від 25 листопада 2022 року ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть військовослужбовця настала внаслідок гострої серцевої недостатності (атеросклеротична хвороба серця) під час бойових дій в населеному пункті Костянтинівка, Донецької області. Вказують, що ОСОБА_6 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької, Луганської та Харківської областей. Також зазначають, що відповідно до витягу з протоколу засідання 11 регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14 серпня 2023 року №2830, захворювання колишнього військовослужбовця, головного сержанта ОСОБА_6 , 1978 року народження, отримане ним під час проходження військової служби : «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання та причина смерті, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі вказаних документів, позивачі, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 , звернулись через ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України із заявами та документами для прийняття відповідного рішення. Проте, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке оформлено протоколом №13/в від 05 червня 2024 року (пункт 3), їм відмовлено у призначенні одноразової грошової. Вказане рішення вважають протиправним, необґрунтованим, прийнятим в порушення положень статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з огляду на те, що смерть військовослужбовця ОСОБА_6 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, а є наслідком захворювання серця.
Ухвалою судді від 13.08.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.68-69).
Представником відповідача подано до суду відзив, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.73-75), оскільки вважає, що постанова КМУ №168 від 28.02.2022 року не розповсюджується на дані правовідносини. Вказував, що згідно протоколу №2830 від 1.08.2023 року захворювання військовослужбовця ОСОБА_6 «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», які призвели до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №2935/НЕ від 12.10.2022 року, свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 28.11.2022 р. У Витягу з протоколу зазначено, що захворювання та причина смерті, так, пов'язане з проходження військової служби. В наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2023 №108 зазначено, що смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Вказане також зазначено в акті службового розслідування від 11.02.2023 - смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. При цьому, зазначав, що згідно листа КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово - медичної експертизи" ДОР" № 2411 від 31.07.2023 повідомлено, що при дослідженні крові та сечі ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт у концентрації 4,86 у крові, 4,00 у сечі. Пунктом 1 статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року встановлено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель чи поранення військовослужбовця, є наслідком, зокрема вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. В даному випадку, вважає, що смерть настала у м. Костянтинівка, Донецької області, військовослужбовець вжив алкогольні напої, що й призвело до порушень роботи серця та його смерті. При цьому протиправних дій з боку інших осіб не було. Військовослужбовець сам вжив алкогольні напої та помер від дії алкоголю на організм. Вказував, що військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли смерті. Смерть настала під час відпочинку, але на території розташування військової частини, озброєння та інших військовослужбовців. Тому, смерть пов'язана з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини та виконанням обов'язків військової служби. Отже, вважає, що підстави для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн. відсутні.
Ухвалою суду від 16.10.2024 витребувано додаткові докази (а.с.83)
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є членами сім'ї померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.12-15)
ОСОБА_6 , 01.03.2022 року був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 10.03.2022 року, відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», головного сержанта ОСОБА_6 , призначено на посаду механіка-водія 3 танкового взводу 9 танкової роби НОМЕР_2 танкового батальйону військово частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення. (а.с.49)
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2935/НЕ від 25 листопада 2022
року ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання гострої серцевої недостатності (атеросклеротична хвороба серця) в під час бойових дій населеному пункті Костянтинівка, Донецької області. (а.с.17)
28.11.2022 року Новоукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , про що складено відповідний актовий запис за №460. (а.с.18)
Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14 серпня 2023 року №2830, захворювання колишнього військовослужбовця, головного сержанта ОСОБА_6 , отримане ним під час проходження військової служби : «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. (а.с.26)
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2023 №108, головного сержанта ОСОБА_6 , виключено зі списків особового складу частини, у зв'язку зі смертю. (а.с.25) При цьому вказано, що смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
За фактом смерті ОСОБА_6 проводилося службове розслідування та складено акт проведення розслідування нещасного випадку. Проведеним розслідуванням встановлено, що 13.11.2022 від командира зведеної танкової роти ОСОБА_7 надійшов рапорт з доповіддю про факт смерті головного сержанта ОСОБА_6 . Тіло головного сержанта було виявлено механіком водієм ОСОБА_8 та навідником ОСОБА_9 . З пояснень яких встановлено, що ОСОБА_6 в ніч з 12.11.2022 на 13.11.2022 відпочивав біля свого танку на кариматі у спальному мішку. 13.11.2022 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пішли до танку на місце відпочинку ОСОБА_6 , щоб його розбудити, але він не просипався та не подавав ознак життя, про що відразу повідомлено командиру. (а.с.28-59)
Відповідно до довідки від 04.05.2024 №2740 ОСОБА_6 дійсно в період з 15.04.2022 по 13.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької, Луганської та Харківської областей (а.с.24).
Для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 , позивачі (батько, мати, дружина та неповнолітні діти) 16.11.2023 року звернулись із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про виплату їм одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_6 (а.с.19-23)
ІНФОРМАЦІЯ_3 комплект поданих позивачами документів направлено ІНФОРМАЦІЯ_7 , а останнім на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. (а.с.93-123)
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом від 05.06.2024 року №13/в, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого солдата ОСОБА_6 , на підставі статті 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ, оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення; вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного оп'яніння. (а.с.27)
Вважаючи протиправною таку відмову комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч. 5 ст. 17 Конституції України).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст.41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII, у редакції від 23.04.2021) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19 Верховним Судом зазначено: “Системний аналіз положень Закону №2011-XII, Порядку №975, статті 58 Конституції України, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп, та встановлених судами обставин справи, дають підстави колегії суддів для висновку, що призначення і виплата позивачам спірної грошової допомоги, в тому числі й вирішення питань стосовно обчислення її розміру, необхідно здійснювати в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто станом на дату, що зазначена у свідоцтві про смерть [……], а не на день прийняття відповідачем спірного рішення.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною другою 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Частиною 3 статті 16 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
При цьому, статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 - у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
В силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до п.10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ( в редакції чинній на час виникнення правовідносин) (далі - Постанова №168) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо сім'я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
Відповідно до п.1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відмовляючи позивачам у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України, посилаючись на положення ст.16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком: а) вчинення злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що смерть військовослужбовця настала у м.Костянтинівка Донецької області, та військовослужбовець вжив алкогольні напої, що й призвело до порушень роботи серця та смерті. Вважає, що військовослужбовець сам вжив алкогольні напої та помер від дії алкоголю на організм.
Так, відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Суд зазначає, що у спірному рішенні відповідачем вказано, що при судово-токсилогічному дослідженні крові та сечі ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в концентрації 4,86%
Натомість відповідачем не наданого жодного доказу на підтвердження притягнення даного військовослужбовця саме до адміністративної відповідальності, тобто до суду не надано ні справу про адміністративні правопорушення, ні протокол про військові адміністративні правопорушення, ні докази застосування санкцій за вчинення адміністративного правопорушення.
Витяг з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол від 14.08.2023 №2830 також не містить інформації, що перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з його смертю. Навпаки, вказано, що захворювання колишнього військовослужбовця, головного сержанта ОСОБА_6 , отримане ним під час проходження військової служби : «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Отже, відповідачем не доведений факт смерті військовослужбовця ОСОБА_6 під час проходження військової служби внаслідок чи то вчинення ним адміністративного правопорушення та не довів наявності причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою позивача (у тому числі, перебування його у стані алкогольного сп'яніння) та його смертю.
Положення Закону №2011-XII не поширюються, зокрема на членів сім'ї військовослужбовця, у разі коли він помер під час проходження військової служби, коли смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Дії - це сукупність вчинків кого-небудь, в даному випадку здійснення військовослужбовцем своїх обов'язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч.
Отже, на членів сім'ї не поширюються положення Закону №2011-XII лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається положеннями частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975 як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022 року, від 18.03.2024 у справі №120/13997/21.
Щодо акту службового розслідування від 11.03.2024, то останнє проведено відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017за № 1503/31371, яким затверджений Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі також- Порядок). Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Відтак, висновки про причини смерті військовослужбовця ОСОБА_6 не могли бути встановлені в межах службового розслідування, призначеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та наказу Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, та правового значення мати не можуть. Тобто висновки службового розслідування, мають юридичні наслідки лише для осіб, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Так само і в наказі №108 від 16.04.2024 не може встановлюватися причина смерті.
На підставі наданих сторонами письмових доказів суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для тверджень про те, що смерть ОСОБА_6 є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп'яніння, а відтак - і для відмови у призначенні позивачам одноразової грошової допомоги з наведених підстав.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, висновок відповідача у про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є безпідставним, оскільки документи, на які посилається відповідач, що слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, в розумінні статті 76 КАС України, не є належними та достатніми.
Стосовно посилання відповідача на практику Верховного Суду, то суд вважає її такою, що не є релевантною до даних правовідносин та встановлених у даній справі обставин.
Так, у постанові від 18.08.2022 у справі №640/14940/19 Судом установлено, що смерть військовослужбовця настала внаслідок вчинення військовослужбовцем активних дій, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а саме самовільне залишення території розташування базового табору танкового батальйону військової частини НОМЕР_4 та місця виконання доручених робіт.
У постанові від 18.05.2022 у справі №640/23247/19 Суд констатував, що смерть військовослужбовця у період виконання ним обов'язків військової служби, була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, самовільне залишення спостережного посту.
У постанові від 06.04.2021 у справі 120/4628/18-а, Судом встановлено, що військовослужбовець під час виконання обов'язків військової служби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переходив автомобільну дорогу з порушенням правил дорожнього руху, чим спричинив ДТП, яка призвела до його загибелі.
Щодо твердження відповідача про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не застосовуються до даних правовідносин, то такі є неспроможними для обґрунтування правомірності спірного рішення. Такі застереження висловлені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву та не покладені в основу спірного рішення.
Враховуючи вищевикладене, під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на те, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.
За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивачів є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви та додані до них документи про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги в порядку і розмірі, передбаченому Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 по справі № 480/4122/22.
Зважаючи на вимоги ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, здійснені позивачами ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати на сплату судового збору (а.с.60-63) слід стягнути на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрянофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 05 червня 2024 року №13/в, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї ОСОБА_6 його синам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , батьку ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_3 , з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022).
Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022).
Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_7 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 00034022).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА