19 грудня 2024 року м.Київ № 640/19933/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, -
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (надалі - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судовому порядку за рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 238, 239 від 13.10.2020 добровільно не сплачену суму штрафних санкцій у розмірі 6783,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 позов задоволено.
Не погодившись із вказаними судовими рішенням, відповідачка звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 залишено без руху у відповідності до приписів пункту 1 частини п'ятої, частини шостої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
28.05.2024 Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу, якою матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 повернуто скаржниці на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Постановою Верховного Суду від 15.07.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі №640/19933/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.
22.04.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення у справі №640/19933/21, де написано, що ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В М.КИЄВІ (ідентифікаційний код юридичної особи 40414833) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до Закону України "Про рекламу" і саме як цей "центральний орган" статтею 26 цього Закону здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
В даному ж випадку, суд не вбачає необхідності для проведення судового засідання та вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення судового рішення у письмовому проваджені.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.
Отже, суд констатує, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує роз'яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лисенко В.І.