Рішення від 27.11.2007 по справі 16/269-4460

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"27" листопада 2007 р.

Справа № 16/269-4460

Господарський суд Тернопільської області

судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом: Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», вул.Заболотного, 152, м.Київ в особі Тернопільської філії ЗАТ компанії «Райз»вул.Промислова, 13а, с.Острів Тернопільський район Тернопільська область

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Колос" с.Задарів, Монастириського району Тернопільської області

за участю представників сторін

Позивача: Дзюндзя Л.Є. - предст., довіреність № 757-07UR від 26.01.2007 р.

Відповідача: Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 13 листопада 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 27 листопада 2007 року на 10 год. 15 хв. в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Закрите акціонерне товариство Компанія «Райз», вул.Заболотного, 152, м.Київ в особі Тернопільської філії ЗАТ компанії «Райз»вул.Промислова, 13а, с.Острів Тернопільський район Тернопільська область звернулось до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Колос" с.Задарів, Монастириського району Тернопільської області про стягнення 152447 грн. 74 коп. заборгованості (в т.ч. 64880 грн. 86 коп. - боргу; 24101 грн. 94 коп. - проценти за користування товарним кредитом; 7542 грн. 81 коп. - пені; 23481 грн. 70 коп. - 28% річних з простроченої суми за неправомірне користування грошовими коштами; 32440 грн. 43 коп. - збитків).

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору № 7056/25 від 10.05.2006 року.

Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов ні суду, ні позивачу не надав, хоча судом було дотримано статті 64 ГПК України, а саме своєчасно винесено та надіслано сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказано про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

10 травня 2006 року між дочірнім підприємством «Райз-Агросервіс»(Тернопільська філія), іменоване надалі «Постачальник», в особі представника (агента) Макуха М.І., що діяв від імені «Постачальника" на підставі довіреності №614-37 від 26.04.06 року, з однієї сторони та ПАП »Колос", іменоване надалі «Покупець», в особі директора Данилюка В.П., який діяв на підставі Статуту, з іншого боку було укладено договір поставки № 7056/25 на умовах товарного кредиту.

Правонаступником всіх прав і обов'язків дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс», шляхом реорганізації, є закрите акціонерне товариство компанія «Райз»(належним чином засвідчені копії витягів з протоколів №2, №3 загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства компанія «Райз»та передавального акту (балансу) від ДП «Райз-Агросервіс»до ЗАТ компанії «Райз»на 25 липня 2006 року знаходяться в матеріалах справи).

Згідно пункту 1.1. розділу 1. зазначеного вище Договору «Постачальник» зобов'язувався передати у власність «Покупця» продукцію виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а «Покупець» зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно пунктів 2.1., 2.3. розділу 2 укладеного Договору відповідно вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатку №1а; «Покупець»проводить оплату вартості (ціни) товару та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, на банківський рахунок «Постачальника». Як вбачається із додатків №1а від 10.05.2006 року, сторони договору встановили терміни оплати відстрочених платежів, зокрема, кінцевий термін -01 листопада 2006 року.

Згідно пунктів 2.6 та 2.7. розділу 2 укладеного Договору відповідно товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий «Покупцем»у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом та за користування товарним кредитом , «Покупець»сплачує на користь «Постачальника»проценти; строк користування товарним кредитом починається з дня наступного за днем отримання товару «Покупцем»та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу, а проценти за користування товарним кредитом нараховуються «Покупцем»та підлягають сплаті в термін визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу.

Як зазначено позивачем в своїй позовній заяві, згідно укладеного договору відповідачу було поставлено в терміни обумовлені в додатках №1а від 10.05.2006 року товарно-матеріальні цінності та надано кредит на загальну суму 109713 грн. 28 коп. З метою встановлення факту поставки відповідачу позивачем товару та факту отримання відповідачем товару на загальну суму 109713 грн. 28 коп. позивач подав належним чином засвідчені копії доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей та накладних.

На виконання пункту 1.1 розділу.1 укладеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 109713 грн. 28 коп., в т. числі:

- по накладній № ВН/4040603 від 31.05.06 р. на суму 865 грн. 37 коп. та по накладній № ВН/4040580 від 31.05.06 р. на суму 55507 грн. 79 коп., а відповідач через Данилюка В.П. по довіреності серія ЯЛГ № 728431, що видана 31.05.2006 р. прийняв вказаний товар;

- по накладній № ВН/4040784 від 22.06.06 р. на суму 53340 грн. 12 коп., а відповідач через Шмирко В.С. по довіреності серія ЯЛЯ № 213303, що видана 22.06.2006 р. прийняв вказаний товар.

Як вбачається з додатків 1а від 10.05.06 року до договору терміни оплати відстрочених платежів:

1. - до 01 вересня 2006 року - 20% - 21942 грн. 65 коп.

- до 01 жовтня 2006 року - 50% - 54856 грн. 64 коп.

- до 01 листопада 2006 року - 30% - 32913 грн. 98 коп.

2. кількість днів користування товарним кредитом до 01.11.2006 року - 172 (згідно додатків 1а даного Договору).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 7056/25 від 10.05.2006 року належним чином не виконав, оскільки не повністю провів оплату за поставлений товар. Як зазначає позивач на його розрахунковий рахунок для закриття боргу відповідачем поступили кошти в сумі:

- 21.12.06 року - 18632 грн. 42 коп.

- 07.08.07 року - 16200 грн.

- 31.08.07 року - 10000 грн.

На день слухання справи в судовому засіданні 27.11.2007 року відповідач будь-яких доказів сплати суми всього боргу перед позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 64880 грн. 86 коп. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно укладеного Договору №7056/25 від 10.05.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 7056/26 поставки на умовах товарного кредиту.

У відповідності до п.2.7 Розділу 2 Договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару Покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплата суми або її частина відстроченого платежу.

У відповідності до ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України в договорі може бути передбачено обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару проданого в кредит починаючи від дня передання товару продавцем. Сторони передбачили в Договорі № 7056/25 проценти за користування товарним кредитом, а саме:

п.п.2.9.1. - у разі оплати до 01 серпня року, в якому отриманий товар - 6 відсотків річних від вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту;

п.п.2.9.2. - у разі оплати до 01 вересня року, в якому отриманий товар - 10 відсотків річних від вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту;

п.п.2.9.3. - у разі оплати до 01 жовтня року, в якому отриманий товар - 14 відсотків річних від вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту.

п.п.2.9.4. - у разі оплати "Покупцем" вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту, після 01 жовтня року, в якому отриманий товар, розмір процентів за користування товарним кредитом встановлюється на рівні, визначеному у п.п.2.9.3. (або встановленому в додатку №1а для строку, що починається з 01 жовтня) та збільшується на 1 (один) процент за кожний повний або неповний місяць користування товарним кредитом.

Оскільки, як зазначає позивач відповідачем прострочено оплату товару на 172 дні ( з 01.06.2006р. по 01.11.2006р.), позивач просить стягнути з відповідача 24101 грн.94 коп. процентів за користування товарним кредитом. Однак, після проведених розрахунків, судом стягується з відповідача сума 6889 грн. 99 коп. процентів за користування товарним кредитом, оскільки відповідачем погашено товарний кредит після 01.10.2006р., а отже за період з 01.06.2006р. по 01.11.2006р. сума процентів за користування товарним кредитом визначається за ставкою 15% (14%+1%), від суми 109713 грн.28 коп. - товарного кредиту, а також з врахуванням першого дня отримання товару відповідачем - 31.05.2006р., тобто за 153 дні користування товарним кредитом, та закінчення строку користування товарним кредитом 01.11.2006р. В частині позовних вимог щодо стягнення 17211 грн.95 коп. процентів за користування товарним кредитом слід відмовити.

Розділом 7 договору № 7056/25 від 10.05.2006 року передбачена відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін». А згідно статті 3 вказаного Закону «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3. розділу 7 укладеного Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, «Покупець» сплачує за кожен день прострочення на користь «Постачальника» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Відповідачу нарахована за період з 10.05.2006р. по 30.09.2007р. позивачем пеня в сумі 7542 грн. 81 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в повному обсязі.

Після проведеного судом перерахунку, з врахуванням дат та сум оплати відповідачем, боргу відповідача перед позивачем в сумі 64880 грн. 86 коп.; статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; періоду за який проведено нарахування пені позивачем ( за 181 день та за період з 01.11.2006р. по 01.05.2007р.) сума пені становить 5469 грн. 55 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

В частині позовних вимог щодо стягнення 2073грн. 26 коп. пені в задоволенні позовних вимог відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 32440 грн. 43 коп., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.4. розділу 7 «Відповідальність сторін, її розмір та порядок застосування»укладеного Договору «Покупець»відшкодовує збитки, завдані «Постачальнику»невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків «Постачальника»в твердій сумі (п'ятдесят) процентів вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно частин 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України відповідно боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вимога).

Відповідно до частини 4 статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вимоги) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Ухвалою суду від 13.11.2007 року про відкладення розгляду справи суд витребував від позивача документальне обґрунтування розміру понесених збитків. На виконання вимоги суду позивач надав лише письмове пояснення щодо нарахованих збитків, не підтверджене документами.

З врахуванням норм статті 22 Цивільного кодексу України, в якій чітко наведено визначення збитків, наявність збитків та розмір нанесених збитків повинен бути обов'язково підтверджений документально. Згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Однак, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, зокрема, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Матеріали справи свідчать, що позивач не надав доказів, які б підтвердили понесення ним збитків в сумі 32440 грн. 43 коп. в результаті порушення встановленого між сторонами зобов'язання. А відтак позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 32440 грн. 43 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач просить в поданій ним позовній заяві стягнути з відповідача 23481 грн. 70 коп. - 28 % річних з простроченої суми за неправомірне користування грошовими коштами за період з 01.11.2006р. до 10.10.2007р., при цьому посилаючись на п.7.5 розділу 7 укладеного договору № 7056/25 від 10.05.2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки на умовах товарного кредиту. Згідно частини 2 ст.712 Цивільного кодексу до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Таким чином, згідно частини 5 статті 694 «Продаж товару в кредит»Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно із частиною 2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором , законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.5 розділу 7 договору № 7056/25 від 10.05.2006 року передбачена сплата відповідачем відсотків за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків. Таким чином, оскільки в укладеному Договорі встановлено розмір процентів, також сума боргу відповідача перед позивачем складає 64880 грн. 86 коп. позивач визначив дебіторську заборгованість відповідача станом на 31.09.2007р., то підлягає стягненню 16622 грн. 47 коп. - 28 % річних за користування чужими грошовими коштами за період з 01.11.2006р. по 30.09.07р.

В частині позовних вимог щодо стягнення нарахованих позивачем 6859 грн. 23 коп. -28 % річних за користування чужими грошовими коштами слід відмовити як необґрунтовано заявлених та таких, що суперечать чинному законодавству.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Колос», с. Задарів Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30155993 -на користь Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», м. Київ, вул. Заболотного,152, ідентифікаційний код 13980201 , в особі Тернопільської філії ЗАТ компанії «Райз»вул.Промислова,13а с.Острів Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 34491826 -64880 грн.86 коп. боргу, 6889 грн.99 коп. процентів за користування товарним кредитом; 5469 грн.55 коп. пені, 16622 грн.47 коп. -28% за неправомірне користування грошовими коштами, 938 грн. 62 коп. в повернення сплаченого державного мита та 72 грн. 65 коп.. в повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В частині стягнення 17211 грн.95 коп. -процентів за користування товарним кредитом, 32440 грн.43 коп. збитків; 2073 грн.26 коп. пені та 6859 грн.23 коп. -28% за неправомірне користування грошовими коштами -відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя С.О. Хома

Рішення підписано: "06" грудня 2007 року

Попередній документ
1239415
Наступний документ
1239417
Інформація про рішення:
№ рішення: 1239416
№ справи: 16/269-4460
Дата рішення: 27.11.2007
Дата публікації: 29.12.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію