Рішення від 20.12.2024 по справі 300/8927/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2024 р. справа № 300/8927/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову у зарахуванні стажу періоду роботи в подвійному розмірі та зобов'язання зарахувати період роботи з 01.01.2004 по 30.10.2024 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 08.11.2024, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, пенсіонер, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - третя особа, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.11.2024 за №926200161951;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.11.2024 (дня звернення за перерахунком пенсії), зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 30.10.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні - КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області" в подвійному розмірі.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 08.11.2024 та у зарахуванні до стажу період роботи з 01.01.2004 по 30.10.2024 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV). Позивач 08.11.2024 звернулась до органу пенсійного забезпечення із заявою, в якій ставила питання про перерахунок пенсії з 01.01.2004 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII). До означеної заяви пенсіонером долучено довідку Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області" (надалі по тексту також - інфекційна лікарня, спеціалізована медична установа, КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області", КНП ЦІЗ ІФ ОР) від 30.10.2024 за №1933/01-19, якою, на переконання заявника, підтверджується обставини роботи в інфекційній лікарні, де така робота зараховується до стажу у подвійному розмірі.

Розглянувши за принципом екстериторіальності коментовану заяву ОСОБА_1 разом із долученими до неї документами, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, спірне рішення). Вказана відмова мотивована тим, що після набрання чинності Законом №1058-IV, тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.

Як зазначив позивач, стаття 60 Закону №1788-XII є чинною по теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує означену статтю та не зупиняє її дію. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у сторін докази необхідні для розгляду даної адміністративної справи (а.с.18-19).

Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, котрий надійшов через Єдину судову-інформаційно-телекомунікаційну систему із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 13.12.2024", реєстрацію вказаного документу із відповідними долученими до нього доказами проведено в суді 13.12.2024 за вх.№34848/24 (а.с.23-55). ГУ ПФУ в Донецькій області не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ГУ ПФУ в Донецькій області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача від 08.11.2024 разом із долученими до неї документами і за наслідками розгляду прийнято рішення за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Як зазначив представник відповідача 2, згідно електронної пенсійної справи заявника, періоди роботи ОСОБА_1 з 20.08.1982 по 26.10.1984, з 17.04.1986 по 03.04.1989, з 01.10.1990 по 18.08.1996, з 03.09.1996 по 05.03.1997, з 22.03.1997 по 15.02.1998, з 01.03.1998 по 14.08.1998, з 01.09.1998 по 18.12.1998, з 01.01.1999 по 24.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2003 враховано в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Період роботи позивача з 01.01.2004 для розрахунку страхового стажу зараховано в одинарному розмірі відповідно до статті 24 Закону №1058-IV, а підстави для зарахування періоду роботи з 01.04.2004 по 30.10.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області" в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалась правом на подання пояснень від 06.12.2024 за №0900-0903-8/63510, реєстрацію яких із відповідними доказами здійснено судом 16.12.2024 за вх.№34934/24 (а.с.56-189). Просила врахувати означенні пояснення при ухваленні рішення у цій адміністративній справі.

Управління звертає увагу на те, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, тобто з 01.01.2004 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Згідно з абзацу 3 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення страхового стажу передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим законом. Як визначено абзацами 1, 2 частини 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Таким чином третя особа, зазначає, що органом пенсійного забезпечення правомірно не враховано стаж ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 30.10.2024 у подвійному розмірі, оскільки відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота у закладах охорони здоров'я зараховується до стажу у подвійному розмірі тільки до 31.12.2003.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, пояснення третьої особи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 28.09.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, призначену відповідно до Закону №1058-IV (а.с.63-65).

Як слідує із наявних в матеріалах справи диплому серії НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.08.1982, довідки від 30.10.2024 за №1933/01-19, рішення про перерахунок пенсії позивача №926200161951 від 27.02.2024 загальний страховий стаж (повний) пенсіонера з 01.03.2024 складає: 62 роки 02 місяці 18 днів (стаж враховано по 31.10.2023), зокрема (а.с.9-12, 14, 51, 52-53, 65, 79, 119, 125, 146, 152, 160,172, 180):

- з 01.09.1979 по 01.07.1982 - навчання у вищих/середніх навчальних закладах;

- з 20.08.1982 по 26.10.1984 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 4 років 4 місяці і 14 днів);

- з 27.10.1984 по 16.04.1986 - робота за Списком №2;

- з 17.04.1986 по 03.04.1989 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 5 років 11 місяців і 4 дні);

- з 04.04.1989 по 30.09.1990 - робота за Списком №2;

- з 01.10.1990 по 18.08.1996 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 11 років 9 місяців і 6 днів);

- з 19.08.1996 по 02.09.1996 - робота за Списком №2;

- з 03.09.1996 по 05.03.1997 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 1 рік і 16 днів);

- з 06.03.1997 по 21.03.1997 - робота за Списком №2;

- з 22.03.1997 по 15.02.1998 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 1 рік 9 місяців і 18 днів);

- з 16.02.1998 по 28.02.1998 - робота за Списком №2;

- з 01.03.1998 по 14.08.1998 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 10 місяців і 28 днів);

- з 15.08.1998 по 31.08.1998 - робота за Списком №2;

- з 01.09.1998 по 18.12.1998 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 7 місяців і 6 днів);

- з 19.12.1998 по 31.12.1998 - робота за Списком №2;

- з 01.01.1999 по 24.03.1999 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 5 місяців і 18 днів);

- з 25.03.1999 по 31.03.1999 - робота за Списком №2;

- 01.04.1999 по 31.12.2003 - робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в подвійному розмірі 9 років і 6 місяців).

Як свідчать наявні в матеріалах справи додатки до протоколів перерахунку пенсії Форми РС-право у відношенні до всіх періодів, які зараховано в подвійному розмірі проставлена особлива відмітка "працівник охорони здоров'я " та "Медичний заклад із ст. 60".

Період з 01.01.2004 по 27.09.2013 робота в інфекційній лікарні (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховано в одинарному розмірі 9 років і 9 місяців (а.с.52).

Інші наступні періоди з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 робота в інфекційній лікарні зарахована до страхового стажу в одинарному розмірі без особливих відміток.

ОСОБА_1 08.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила перерахувати пенсію та зазначила вид перерахунку "зміна надбавки (перерахувати стаж по статті 60 - в подвійному розмірі)" (а.с.43).

До означеної заяви позивач, серед іншого, долучила: паспорт громадянина України, довідку про зміну назви організації №221/О/ТР [від 30.10.2024 за №1930/01-19 (а.с.40)], довідки про прийняття на роботу (навчання) №1933/01-19 [від 30.10.2024 за №1933/01-19 (а.с.42)], №35/59-4.01/1070 [архівна довідка від 30.10.2024 за №35/59-4.01/1070 (а.с.38)], №35/59-4.01/1069 [архівна довідка від 30.10.2024 за №35/59-4.01/1069 (а.с.39)], документи про місце проживання (реєстрації) особи, свідоцтво про шлюб (а.с.44).

Зі змісту довідки від 30.10.2024 за №1933/01-19 (а.с.42) КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" слідує, що позивач дійсно працює в КНП ЦІЗ ІФ ОР на основному місці роботи, на 1,0 ставки, сестрою медичною стаціонару в інфекційному відділенні для дітей з 31.08.2023 згідно наказу №405/к від 30.08.2023 по даний час [30.10.2024 день видачі довідки], що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Також у коментованій довідці міститься інформація про те, що ОСОБА_1 працювала в КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" на посаді сестри медичної палатної з 20.08.1982 (наказ №90 пункт 3 від 18.08.1982) по 30.08.2023 (наказ №151-к від 29.08.2023), що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 07.12.2022 за №564-18/2022, КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" припинено (реорганізовано), шляхом приєднання до КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (Центр легеневих захворювань).

КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (Центр легеневих захворювань) перейменовано в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 28.06.2024 згідно наказу №221/о/тр від 28.06.2024 (а.с.42).

Також у матеріалах пенсійної справи, серед іншого, міститься заява ОСОБА_1 від 07.11.2024, в котрій остання ставила питання про здійснення перерахунку розміру пенсії та дорахувати стаж з 01.01.2004 по 30.10.2024 в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ (а.с.50).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача від 08.11.2024 (а.с.43) разом із доданими до такої документами, прийняло рішення за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.41).

Вказана відмова мотивована тим, що після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.11.2024 за №926200161951, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду за відновленням порушеного права на пільгове обчислення спірної частини страхового стажу у подвійному розмірі.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).

У ОСОБА_1 є в наявності трудова книжки, зокрема, серії НОМЕР_2 від 25.08.1982 (а.с.9-12), згідно яких позивач:

- з 20.08.1982 зарахована на посаду палатної медсестри в Івано-Франківську міську інфекційну лікарню;

- 30.07.1997 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- 01.03.2002 Міська клінічна інфекційна лікарня реорганізована шляхом перетворення в Обласну клінічну інфекційну лікарню;

- 27.06.2002 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- 08.10.2003 посада палатної медсестри перейменована на посаду сестри медичної палатної;

- 20.06.2007 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- 19.06.2012 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- 20.06.2017 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- 20.09.2019 на базі Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні створено Комунальне некомерційне підприємство "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради";

- 20.06.2022 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2;

- з 30.08.2023 звільнена з посади у зв'язку із переведенням до КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради";

- з 31.08.2023 прийнята на роботу за основним місцем роботи тимчасово на посаду сестри медичної стаціонару інфекційного відділення для дітей на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника (фактичного виходу на роботу) в КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (Центр легеневих захворювань);

- 28.06.2024 КНП КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради"(Центр легеневих захворювань) перейменовано на КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради".

Слід зазначити, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнятий/переведений на таку посаду (роботу).

Серед іншого, відповідач, у поданому відзиві фактично підтвердив вказані періоди роботи ОСОБА_1 та не заперечує про їх зарахування до страхового стажу позивача.

Зі змісту довідки від 30.10.2024 за №1933/01-19 (а.с.42) КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" слідує, що позивач дійсно працює в КНП ЦІЗ ІФ ОР на основному місці роботи, на 1,0 ставки, сестрою медичною стаціонару в інфекційному відділенні для дітей з 31.08.2023 згідно наказу №405/к від 30.08.2023 по даний час [30.10.2024 день видачі довідки], що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Також у коментованій довідці міститься інформація про те, що ОСОБА_1 працювала в КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" на посаді сестри медичної палатної з 20.08.1982 (наказ №90 пункт 3 від 18.08.1982) по 30.08.2023 (наказ №151-к від 29.08.2023), що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 07.12.2022 за №564-18/2022, КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" припинено (реорганізовано), шляхом приєднання до КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (Центр легеневих захворювань).

КНП "Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (Центр легеневих захворювань) перейменовано в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 28.06.2024 згідно наказу №221/о/тр від 28.06.2024 (а.с.42).

В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 за №1645-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 Закону №1645-ІІІ визначено, що інфекційні хвороби це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За змістом статті 7 Закону №1645-ІІІ лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

Отже, КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом охорони здоров'я.

Так, відповідно до довідки від 30.10.2024 за №1933/01-19, виданої КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_1 дійсно працює в КНП ЦІЗ ІФ ОР на основному місці роботи, на 1,0 ставки, сестрою медичною стаціонару в інфекційному відділенні для дітей з 31.08.2023 згідно наказу №405/к від 30.08.2023 по даний час [30.10.2024 день видачі довідки], що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Також у коментованій довідці міститься інформація про те, що ОСОБА_1 працювала в КНП "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" на посаді сестри медичної палатної з 20.08.1982 (наказ №90 пункт 3 від 18.08.1982) по 30.08.2023 (наказ №151-к від 29.08.2023), що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с.42).

Позивач з 28.09.2013 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, призначену відповідно до Закону №1058-IV (а.с.63-65).

Матеріали справи свідчать, що 23.02.2019, 29.10.2019, 23.04.2020, 24.02.2021, 01.12.2022, 20.11.2023, 27.02.2024, 17.09.2024, 11.11.2022, 28.02.2024 у зв'язку із уточненням даних, встановленням доплати, індексацією заробітку, зміни параметрів існуючого стажу, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму мало місце перерахунку пенсії позивача (а.с.148,-149, 150-151, 154-155, 156-157, 158-159, 171, 180-181).

ОСОБА_1 08.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою (а.с.43), в якій просила перерахувати пенсію та зазначила вид перерахунку "зміна надбавки (перерахувати стаж по статті 60 - в подвійному розмірі)".

До означеної заяви позивач, серед іншого, долучила, довідку від 30.10.2024 за №1933/01-19, видану КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" (а.с.42).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача від 08.11.2024 (а.с.43) разом із доданими до такої документами, прийняло рішення за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.41).

Оцінюючи вимоги позивача про не зарахування до стажу в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 30.10.2024, суд в першу чергу з'ясовує який саме із періодів є спірним.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням №926200161951 від 27.02.2024 проведено індивідуально (масовий) перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із "індексацією заробітку" та "у зв'язку із уточненням даних в ЕПС з 01.11.2023" (а.с.180, 181).

Так, в обох випадках страховий стаж (повний) склав 62 роки 2 місяці 18 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,62167, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((746/100*12)*1) - 0,62167.

Вказаним перерахункам передував перерахунок від 20.11.2023, згідно якого страховий стаж (повний) становив 62 роки 1 місяць 18 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,62083, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((745/100*12)*1) - 0,62083 (а.с.171).

При цьому, Формою РС-право до коментованого протоколу визначено загальний стаж, який надає право на пенсію - 71 рік 11 місяців 18 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 62 роки 1 місяць 18 днів (а.с.171-172).

У вказаній Формі щодо спірного періоду містяться такі відомості (а.с.172):

- з 01.01.2004 по 27.09.2013 робота зараховано в подвійному розмірі 19 років і 6 місяців із проставленням особливої відмітка "працівник охорони здоров'я " та "Медичний заклад із ст. 60";

- з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 робота зарахована до страхового стажу в одинарному розмірі без особливих відміток.

Такі відомості вказують на те, що частина спірного періоду з 01.01.2004 по 27.09.2013 робота зараховано в подвійному розмірі і обчислена в значенні 19 років і 6 місяців.

Дослідження Розрахунку стажу до протоколу №161951 призначення (допризначення) пенсії від 04.12.2013 вказує на те, що станом на день набуття позивачем віку 50 років (27.09.2013), призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2, відповідачем період роботи в Івано-Франківській обласній інфекційній лікарні (код ЄДРПОУ 1993291) з 01.01.2004 по 31.08.2013 (9 років 8 місяців 27 днів в однократному розмірі) зарахував до стажу в подвійному розмірі 19 років 5 місяців 24 дні (а.с.119).

Такі ж дані щодо подвійного зарахування стажу з 01.01.2004 по 31.08.2013 містяться в Розрахунках стажу до протоколів перерахунку пенсії від 23.10.2015, від 06.09.2018, від 29.10.2019, від 01.12.2022, від 20.11.2023 (а.с.125, 146, 152, 160, 172).

При цьому, як слідує із протоколу призначення (допризначення) пенсії:

- від 04.12.2013 стаж за Списком №2 визначено 58 років 11 місяців 28 дні, а загальний стаж (повний) - 52 роки 1 місць 18 днів, по 30.09.2013, коефіцієнт стажу 0,52083 - 625 місяці, а коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,70313 (а.с.117);

- від 23.10.2015 стаж за Списком №2 визначено 58 років 11 місяців 28 дні, а загальний стаж (повний) - 54 роки 1 місць 18 днів, по 30.09.2015, коефіцієнт стажу 0,54083 - 649 місяці, а коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,73013 (а.с.123).

Наступні протоколи перерахунку пенсії вже свідчать про те, що коефіцієнт стажу без врахування та з урахуванням кратності є однаковими, зокрема:

- за рішенням від 06.09.2018 "коефіцієнт стажу без врахування кратності" - 0,54083, "коефіцієнт стажу з врахуванням кратності ((673/100*12)*1)" - 0,54083 (а.с.145-146);

- за рішенням від 29.10.2019 "коефіцієнт стажу без врахування кратності" - 0,58083, "коефіцієнт стажу з врахуванням кратності ((697/100*12)*1)" - 0,58083 (а.с.150-151);

- за рішенням від 22.12.2022 "коефіцієнт стажу без врахування кратності" - 0,60167, "коефіцієнт стажу з врахуванням кратності ((722/100*12)*1)" - 0,60167 (а.с.169-170);

- за рішенням №926200161951 від 21.11.2023 "коефіцієнт стажу без врахування кратності" - 0,62083, "коефіцієнт стажу з врахуванням кратності ((745/100*12)*1)" - 0,62083 (а.с.171);

- за рішенням від 27.02.2024 "коефіцієнт стажу без врахування кратності" - 0,62167, "коефіцієнт стажу з врахуванням кратності ((746/100*12)*1)" - 0,62167 (а.с.53, 181).

В коментованих протоколах від 06.09.2018, від 29.10.2019, від 22.12.2022 і від 21.11.2023 загальний стаж, який надає право на пенсію визначений:

- 65 рік 10 місяців 15 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 56 роки 1 місяць 18 днів (а.с.145-146);

- 67 рік 10 місяців 15 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 58 роки 1 місяць 18 днів (а.с.150-152);

- 69 рік 11 місяців 15 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 60 роки 2 місяць 18 днів (а.с.158-160);

- 71 рік 11 місяців 18 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 62 роки 1 місяць 18 днів (а.с.170-172).

Вказане засвідчує, що у пенсійній справі позивача орган пенсійного забезпечення з 06.09.2018 лише здійснив розрахунок спірного стажу у подвійному значенні як "стаж для розрахунку права", втім фактично для визначення коефіцієнта стажу з врахування кратності такий перерахунок не проводився.

Зміна коефіцієнту страхового стажу з врахуванням кратності відбувалась у зв'язку із зарахуванням до стажу роботи ОСОБА_1 додаткових періодів роботи, а не у зв'язку із врахуванням спірних періодів роботи в інфекційній лікарні у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Коментовані матеріали пенсійної справи засвідчують, що періоди роботи ОСОБА_1 з 20.08.1982 по 26.10.1984, з 17.04.1986 по 03.04.1989, з 01.10.1990 по 18.08.1996, з 03.09.1996 по 05.03.1997, з 22.03.1997 по 15.02.1998, з 01.03.1998 по 14.08.1998, з 01.09.1998 по 18.12.1998, з 01.01.1999 по 24.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2003 в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" зараховано в подвійному розмірі із посиланням на статтю 60 Закону №1788-ХІІ (із позначкою "Мед.заклад"). Такі періоди роботи пенсіонера в закладі надання психіатричної допомоги не є спірними у цій справі (а.с.52).

Саме з урахуванням такого подвоєння при призначенні позивачу з вересня 2013 року пенсії відповідач при визначенні коефіцієнта стажу (0,52083) обчислив став в значенні 625 місяці.

При цьому, періоди роботи позивача в КНП "ЦІЗ ІФ ОР" з 01.01.2004 по 27.09.2013 зараховано в одинарному розмірі 9 років 9 місяців із проставленням особливої відмітки "працівник охорони здоров'я (інші посади)" з посиланням на статтю 60 Закону №1788-ХІІ (із позначкою "Мед.заклад"), а з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі без особливих відміток "працівник охорони здоров'я" та "Медичний заклад стаття 60

Незважаючи на те, що період з 01.01.2004 по 27.09.2013 у всіх додатках до протоколу про призначення і перерахунок пенсії хоч і має особливу примітку "працівник охорони здоров'я (посада із поста.909)", "Мед.заклад із ст.60", втім обчислення такого період до страхового стажу, як і періоду з 28.09.2013 по 31.10.2023 здійснений в однократному розмірі.

З вересня 2013 року, як свідчать протоколи перерахунку пенсії, коефіцієнт стажу змінювався і зростав в однократному розмірі як правило кожних 24 місяця у зв'язку із продовженням перебування позивача у трудових відносинах і сплати страхових внесків.

Відповідач у справі не спростував, що КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом охорони здоров'я.

Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу з надання психіатричної допомоги, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, які регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу.

Окрім цього, слід зазначити, що робота позивача у інфекційній лікарні у спірний період відповідачем не спростовується, а навпаки підтверджується у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ.

В частині посилань відповідача та третьої особи на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у інфекційній лікарні 01.01.2004, суд керується наступними мотивами:

- по перше, положення статті 60 Закону України №1788-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV, є чинними по теперішній час;

- по друге, приписи статті 24 Закону №1058-IV не змінюють, не скасовують/не припиняють дію і правове регулювання, визначене статтею 60 Закону України №1788-ХІІ.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 в справі №689/1593/16-а, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

З огляду на вищезазначене, відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV період роботи позивача в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Оцінюючи аргументи позивача про необхідність зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.11.2023 по 30.10.2024 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до довідки від 30.10.2024 за №1933/01-19, виданої КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_1 дійсно працює в КНП ЦІЗ ІФ ОР на основному місці роботи, на 1,0 ставки, сестрою медичною стаціонару в інфекційному відділенні для дітей з 31.08.2023 згідно наказу №405/к від 30.08.2023 по даний час [30.10.2024 день видачі довідки], що дає право відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі.

Судом не заперечується обставина роботи позивача в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.11.2023 по 30.10.2024 [дата видачі довідки], втім згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), що міститься в матеріалах пенсійної справи, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період лише по 31.10.2023 (а.с.52).

Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Так, суд у досліджуваному випадку враховує наступні факти:

- позивач, на дату звернення із заявою від 08.11.2024 (а.с.182-183) про перерахунок пенсії, продовжувала працювати в інфекційному закладі охорони здоров'я;

- довідка від 30.10.2024 за №1933/01-19 підтверджує стаж ОСОБА_1 , який підлягає зарахуванню в подвійному розмірі, по 30.10.2024 - день видачі довідки (а.с.42).

Надаючи правову оцінку позовній вимозі про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.11.2023 по 30.10.2024 в інфекційному закладі (відділенні) охорони здоров'я в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV, суд виходить із наступних аргументів.

В контексті вказаного суд застосовує приписи частини 4 статті 42 Закону №1058-IV, за змістом яких, в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

В разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Із представлених копій пенсійної справи позивача за останні 6 років (72 місяці) суд встановив наступні обставини:

- протоколом від 29.10.2019 ("Зміна стажу [СС=24] (абз.1 ч.4 ст.42 ЗУ1058)") та Формою РС-право позивачу перераховано пенсію із збільшенням страхового стажу за період з 01.10.2017 по 30.09.2019 (в одинарному розмірі), у зв'язку із чим загальний стаж який надає право на пенсію визначений 67 років 10 місяців 15 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 58 років 1 місяць 18 днів (а.с.150-152);

- протоколом від 01.12.2022 ("У зв'язку з уточненням даних в ЕПС, з 01.11.2021") та Формою РС-право позивачу перераховано пенсію із збільшенням страхового стажу за період з 01.10.2019 по 31.10.2021 (в одинарному розмірі), у зв'язку із чим загальний стаж який надає право на пенсію визначений 69 років 11 місяців 15 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 60 років 2 місяць 18 днів (а.с.158-160);

- протоколом від 20.11.2023 ("Зміна стажу [СС=24] (абз.3 ч.4 ст.42 ЗУ1058)") та Формою РС-право позивачу перераховано пенсію із збільшенням страхового стажу за період з 01.11.2021 по 31.10.2023 (в одинарному розмірі), у зв'язку із чим загальний стаж який надає право на пенсію визначений 71 рік 11 місяців 18 днів, а страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 62 роки 1 місяць 18 днів (а.с.171-172).

Отже, враховуючи приписи абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV, за змістом яких перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, суд вказує не те, що ОСОБА_1 набуде право на зарахування страхового стажу за період з 01.11.2023 по 30.10.2024 при перерахунку пенсії лише з 01.11.2025.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги в цій частині є передчасними і такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому, серед іншого, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Своєю чергою, зміст частини другої статті 9 КАС України дає підстави стверджувати, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, та за жодних умов становище позивача за наслідками судового розгляду не може бути погіршено порівняно з тим, яким воно було до звернення до суду за захистом своїх прав.

В контексті наведеної норми, суд зазначає, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).

Відтак, в силу вимог частини 1 статті 2, частини 1 статті 5, пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення вказаної вище позовної вимоги ОСОБА_1 .

При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на врахування періоду роботи ОСОБА_1 в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 30.10.2024 у подвійному розмірі, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що вірно зазначено пенсіонером у позовній заяві.

В контексті вирішення питання ефективного способу відновлення порушеного права суд керується приписами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв'язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п'ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з 08.11.2024.

Так як позивач подала заяву про перерахунок пенсії 08.11.2024 (а.с.43), то спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.11.2024.

В силу правового регулювання частини 2 статті 87 Закону №1058-IV суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням за №926200161951 від 08.11.2024, щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, при розгляді заяви позивача від 08.11.2024.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.11.2024, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.4029853014.1 від 25.11.2024 (а.с.4).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 968,96 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №926200161951 від 08.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.11.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.11.2024 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 27.09.2013, з 28.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.09.2023 та з 01.10.2023 по 31.10.2023 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), Площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, адреса для листування: вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, 49008;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області(ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.