ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" грудня 2024 р. справа № 300/6583/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Гвіздецької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 18.03.2024 про виплату компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, призначити виплату компенсації позивачу з 18.03.2024, відповідно до положень Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами розгляду заяви позивача від 18.03.2024 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі для своєї матері, яка є особою з інвалідністю І групи. Листом від 26.03.2024 №193/02.2-20 позивача повідомлено, що Гвіздецькою селищною радою вирішується питання про призначення матері соціальних послуг з догляду, які будуть надаватися соціальним працівником селищної ради. Вважає, неприйняття рішення відповідачем за результатами розгляду заяви протиправним та просить зобов'язати селищну раду розглянути заяву від 18.03.2024 про виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та призначити таку виплату.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 46, 47).
Ухвала суду направлена відповідачу та ним отримана 07.03.2024, що підтверджується довідкою та інформацією про доставку електронного листа (а.с. 50).
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю позивача та з 12.04.2017 року є особою з інвалідністю першої групи без переогляду, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія АВ №0894205. Згідно цієї ж довідки ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду (а.с. 40).
Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії комунального некомерційного підприємства "Коломийського районного Центру первинної медико-санітарної допомоги Коломийської районної ради" про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійні основі від 14.03.2024 № 45/84 ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с.10).
18 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Гвіздецької селищної ради Івано-Франківської області з заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі для непрацездатної матері ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи. До заяви позивачем додано заяву ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 18.03.2024, заяву ОСОБА_2 про згоду на отримання соціальної послуги від 18.03.2024.
26.03.2024 року Гвіздецька селищна рада повідомила позивача, що її звернення про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі розглянуто та повідомлено, що Гвіздецькою селищною радою вирішується питання про призначення ОСОБА_2 соціальних послуг з догляду, які будуть надаватися соціальним працівником селищної ради. Про призначення вказаної вище соціальної послуги позивача буде повідомлено додатково (а.с. 11).
Вважаючи бездіяльність відповідача за результатами розгляду заяви від 18.03.2024 протиправною позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIIІ.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону №2671-VIIІ до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України (частина 6 статті 13 Закону № 2671-VIII).
Як встановлено судом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.04.2017 року є особою з інвалідністю першої групи без переогляду, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія АВ №0894205. Згідно цієї ж довідки ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду (а.с. 40).
Згідно з частиною 7 статті 13 Закону №2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (далі - Порядок № 859).
Пунктом 6 Порядку №859 встановлено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.
Пунктом 7 Порядку №859 закріплено перелік документів, які подаються фізичною особою, яка надає соціальні послуги, у паперовій формі (електронній форсі) та встановлено, що уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.
Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.
Відповідно до пункту 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
З матеріалів справи встановлено, що позивач 18.03.2024 звернулася до відповідача з заявою про призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі для непрацездатної матері ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи. До заяви позивачем додано заяву ОСОБА_1 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 18.03.2024, заяву ОСОБА_2 про згоду на отримання соціальної послуги від 18.03.2024.
26.03.2024 року Гвіздецька селищна рада повідомила позивача, що її звернення про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі розглянуто та повідомлено, що Гвіздецькою селищною радою вирішується питання про призначення ОСОБА_2 соціальних послуг з догляду, які будуть надаватися соціальним працівником селищної ради. Про призначення вказаної вище соціальної послуги позивача буде повідомлено додатково (а.с. 11).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Однак, з порушенням вимог пункту 14 Порядку №859 відповідач, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем документів не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення компенсації або про відмову в її наданні.
Тобто, відповідач всупереч вимогам пункту 14 Порядку №859 не розглянув по суті заяву позивача та не прийняв рішення, за наявності імперативного обов'язку таке рішення прийняти, а надав відповідь листом від 26.03.2024 №193/02.2-20, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що посилання відповідача у листі на те, що Гвіздецькою селищною радою вирішується питання про призначення ОСОБА_2 соціальних послуг з догляду, які будуть надаватися соціальним працівником селищної ради не є вирішенням порушеного позивачем питання, оскільки позивач чи її мати не звертались до Гвіздецької селищної ради про надання такої соціальної послуги. Вказане не звільняє відповідача від обов'язку прийняти рішення щодо питання порушеного позивачем у заяві від 18.03.2024, а саме призначення компенсації фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі для непрацездатної матері ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи.
Відтак, суд визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 18.03.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.
Водночас, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача призначити виплату позивачу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», задоволенню не підлягає, оскільки згідно Порядку №859, саме відповідач є суб'єктом, уповноваженим на прийняття відповідного рішення. Такому рішенню передує з'ясування обставин та наявності умов для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Прийняття судом рішення про призначення компенсації без з'ясування уповноваженим органом таких обставин та наявності відповідних умов є передчасним, необґрунтованим і може призвести до безпідставного призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Отже, зважаючи на наведене, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.03.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та прийняти рішення відповідно до пункту 14 Порядку №859.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (РНОКПП АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Гвіздецької селищної ради Івано-Франківської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.03.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.
Зобов'язати Гвіздецьку селищну раду Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2024 про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та прийняти рішення відповідно до пункту 14 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особи, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гвіздецької селищної ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20539347, вул. Українська, 3, с. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП, НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.