про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/24687/24
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення грошового забезпечення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2024 року №39 «Про результати службового розслідування», яким сержанта ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у період з 31.12.2023 по 02.01.2024 відсутній на службі без поважних причин;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , яким призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцю, сержанту ОСОБА_1 з дня самовільного залишення військової частини або місця служби до дня повернення;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 яким військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 позбавлено права на додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану»;
- стягнути із військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , безпідставно утримані кошти із грошового забезпечення ОСОБА_1 та недоотриману додаткову грошову винагороду за грудень 2023 року та січень 2024 року.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Разом з тим, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою, суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд, зокрема:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , яким призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцю, сержанту ОСОБА_1 з дня самовільного залишення військової частини або місця служби до дня повернення;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 яким військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 позбавлено права на додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану»;
Проте, позивачем не визначено та не конкретизовано, стосовно оскаржуваного ним наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцю, сержанту ОСОБА_1 з дня самовільного залишення військової частини або місця служби до дня повернення, зокрема позивачем не вказано ні номеру, ні дати, оскаржуваного наказу військової частини НОМЕР_1 .
Щодо наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким військовослужбовця сержанта ОСОБА_1 позбавлено права на додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану», то позивач також не вказав ні номер, ні дату оскаржуваного ним наказу.
Отже, позивачу слід надати нову позовну заяву, у якій викласти (уточнити) прохальну частину позовної заяви, враховуючи вимоги статті 5 КАС України (у примірниках, відповідно до кількості учасників справи).
Водночас, згідно із ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Отже, за результатами аналізу вказаних норм, суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
Іншими словами позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. У разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інше), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
У контексті наведеного, суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про витребування доказів.
Суд наголошує, що клопотання про витребування доказів викладається окремо та додається до позовної заяви.
За наведених обставин, суд вважає, що позовна заява подана до суду без дотримання вимог ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- нової позовної заяви, у якій викласти (уточнити) прохальну частину позовної заяви, враховуючи вимоги статті 5 КАС України (у примірниках, відповідно до кількості учасників справи);
- окремого клопотання про витребування доказів (у разі необхідності).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович