19 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/23272/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанов,
встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Химач щодо неприйняття постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП №76441403 від 04.11.2024;
- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Химач прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП №76441403 від 04.11.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ольги Химач про стягнення виконавчого збору у сумі 32 000 грн. у ВП №76441403 від 04.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення суду у справі №240/21948/23 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 нараховано суму у розмірі 289 256,00 грн. Тобто, позивачем до відкриття виконавчого провадження 07.10.2024 добровільно виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №240/21948/23 та нараховано призначену до виплати суму коштів за рішенням суду. В свою чергу, як наголошено представником позивача, усі подальші дії, зокрема, щодо фактичного надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 не залежать від ІНФОРМАЦІЯ_1 , а залежать від надходження бюджетного фінансування, а тому постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 32 000,00 грн є безпідставною та підлягає скасуванню, а виконавче провадження має бути закінчено.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 19 грудня 2024 року о 14:30 (з урахуванням ухвали від 05.12.2024).
Через офіційну електронну адресу суду 09.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №76441403 з примусового виконання виконавчого листа по справі №240/21948/23, що виданий 15.10.2024 Житомирським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 04.07.2023 року із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплату такої індексації з урахуванням виплачених сум. 04.11.2024 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Так, з відповіді боржника від 18 листопада 2024 року №6/1373 та матеріалів виконавчого провадження, виконавець дійшов до висновку про те, що рішення суду №240/21948/23 було виконано боржником не в повному обсязі, а саме лише в частині нарахування, але не виплати, що суперечить приписам резолютивної частини судового рішення. З метою встановлення фактичного виконання рішення суду в повному обсязі державним виконавцем 03.12.2024 року надіслано вимогу стягувачу щодо повідомлення про виконання чи невиконання рішення суду. Однак, станом на 06.12.2024 відомостей щодо виконання рішення не надходило, тому підстави для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця відсутні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На офіційну електронну адресу 17.12.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання 19.12.2024 о 14:30 не з'явився. У відзиві на адміністративний позов просить розглядати справу без його участі.
Відповідно до протоколу судового засідання від 19.12.2024 у зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 240/21948/23, серед іншого, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 04.07.2023 року із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплату такої індексації з урахуванням виплачених сум.
Житомирським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у справі №240/21948/23 видано виконавчий лист 15 жовтня 2024 року.
В подальшому, державним виконавцем 04.11.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76441403 з примусового виконання виконавчого листа №240/21948/23 та постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 32 000,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 18.11.2024 №6/1373 повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/21948/23 виконано 07.10.2024, тобто до відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим позивач просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору та невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);
- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);
- виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п'ята);
- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (частина дев'ята).
Відповідно до пунктів 9 та 17 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
З огляду на викладене, разом з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Частинами п'ятою та дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.
Слід зазначити, що виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не належить до переліку виконавчих документів, за якими виконавчий збір не стягується відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VІІІ.
Як зазначалось, оскаржувана постанова винесена державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження 04.11.2024.
А тому, з огляду на викладене, постанова про стягнення виконавчого збору від 04.11.2024 ВП №76441403 прийнята у строк та в порядку, що встановлені статтями 13, 26 та 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, у позовній заяві позивач стверджує, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо добровільного виконання рішення суду.
Однак, як зазначалось раніше, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/21948/23 було, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 04.07.2023 року із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплату такої індексації з урахуванням виплачених сум.
Тобто, суд визначив чіткий механізм захисту порушеного права позивача без надання відповідачу можливості вчиняти будь-які інші дії щодо виконання рішення, а саме: здійснити перерахунок індексації та здійснити її виплату.
В свою чергу, як зазначено позивачем самостійно та підтверджено матеріалами позовної заяви, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/21948/23 ОСОБА_1 нараховано індексацію у розмірі 245 132,00 грн.
Однак позивачем не надано жодних доказів виплати таких нарахувань, а тому, як наслідок, ним як боржником у справі №240/21948/23 (ВП№76441403) не виконано рішення суду в повному обсязі.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови про стягнення судового збору та закінчення виконавчого провадження №76441403.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ(м.Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014. ЄДРПОУ: 43315602) про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанов, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складено 19.12.2024
Суддя Л.А.Шуляк
19.12.24