20 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/35467/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова (далі - позивач, військовий інститут) із позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач, Богунський ВДВС), в якому просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Богунського ВДВС Янчинської О.С. щодо винесення постанови від 07.12.2023 "Про відкриття виконавчого провадження №73545771";
- скасувати постанову головного державного виконавця Богунського ВДВС Янчинської О.С. від 07.12.2023 "Про відкриття виконавчого провадження №73545771".
У позовній заяві позивач стверджує, що виконавче провадження було відкрите з виконання рішення суду про стягнення періодичних платежів, а тому в силу положень Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не мав стягуватися з військового інституту. Також наголошує, що виконавчий збір стягується лише за умови вчинення дій на примусове виконання судового рішення, а державними виконавцями не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в сумі 26800 грн.
Ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника ДВС та про перехід до письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету. Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно наказу № 01-75-в від 30.09.2024 суддя Чернова Г.В. з 21.10.2024 по 03.11.2024 включно перебувала у щорічній відпустці.
З 05.11.2024 по 08.11.2024 включно суддя Чернова Г.В. перебувала на лікарняному.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження").
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №240/12703/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.05.2017 до 28.02.2018; зобов'язано Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.05.2017 до 28.02.2018; зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 26.05.2017 до дня фактичної виплати індексації; зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 26.05.2017 до 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року змінено в частині відмови визначення базового місяця січня 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2017 по 28.02.2018, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Абзац третій резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.22 викласти в такій редакції: "Зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.05.2017 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
абзац п'ятий резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.22 викласти в такій редакції: "Зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова надати ОСОБА_1 довідку з помісячним розрахунком індексації (фіксованої і поточної) за період з 26.05.2017 до 28.02.2018, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.
06.02.2023 ОСОБА_1 було видано виконавчі листи у справі №240/12703/22.
Військовий інститут 12.02.2023 направив касаційну скаргу на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №240/12703/22. У касаційній скарзі, крім іншого, клопоталося про зупинення строку виконання вказаної вище постанови.
Таким чином, на момент винесення старшим державним виконавцем Богунського ВДВС у м.Житомирі постанов про відкриття виконавчих проваджень №71038627, №71038112, №71038364 від 15.02.2023, у касаційному адміністративному суді вирішувалося питання щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження за скаргою військового інституту.
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду 22.02.2023 було винесено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову від 12.12.2022 по справі №240/12703/22 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова. Вказана ухвала надійшла на адресу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова 08.03.2023.
З метою виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2022 у справі №240/12703/22 Житомирським військовим інститутом імені С.П.Корольова як органом, який фінансується за рахунок державного бюджету, здійснено заявку на отримання коштів для виконання зазначеного судового рішення.
Головним державним виконавцем Богунського ВДВС Янчинською О.С. винесено постанову від 07.12.2023 про закінчення виконавчого провадження №71038364 з виконання виконавчого листа по справі №240/12703/22 від 06.02.2023.
Старшим державним виконавцем Богунського ВДВС Юхимчук Ю.Л. винесено постанову №71038364 від 15.02.2023 про стягнення виконавчого збору в розмірі 26800 грн.
Головним державним виконавцем Богунського ВДВС Янчинською О.С. винесено постанову від 07.12.2023 про відкриття виконавчого провадження №73545771 про стягнення виконавчого збору в розмірі 26800 грн.
Суд всебічно, повно, об'єктивно оцінивши досліджені у справі докази, дійшов таких висновків.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
За частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
За пунктом 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
Отже, визначення державним виконавцем суми виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження №73545771 є правомірною дією.
Верховний Суд неодноразово досліджував питання щодо відсутності зв'язку між фактичним виконанням рішення суду і стягненням виконавчого збору. Так, у постанові 500/3394/22 від 27.07.2023 колегія суддів зазначила, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що виконавчий збір може бути стягнено лише за умов фактичного виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, не ґрунтується на положеннях закону. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 640/23271/21.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність зазначених у позовній заяві доводів протиправності оскаржуваної постанови від 07.12.2023 Про відкриття виконавчого провадження № 13545771.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані дії та рішення дерджавного виконавця відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (проспект Миру, 22, м.Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 08183359) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Корольова, 3/14, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 35021511) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Чернова
20.12.24