Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 грудня 2024 року Справа№200/7395/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки та підйомної допомоги за 2016, 2018 роки;
Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2021 роках та підйомної допомоги виплаченої у 2016, 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно здійснював нарахування і виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки, підйомної допомоги за 2016 2018 рік без врахування у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.
Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
09.11.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що право на отримання додаткової винагороди за участь АТО/ООС не є аксіомою, для його набуття необхідне настання певних дій та обставин. У зв'язку з чим, додаткова винагорода за участь АТО/ООС не має постійно діючого характеру та не включається до складу місячного грошового забезпечення. А отже вважає, що підйомна допомога та грошова допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. Вважає, що відповідач правомірно не включив винагороди за участь в АТО/ООС до складу місячного грошового забезпечення Позивача, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки та підйомної допомоги за 2016, 2018 роки.
Також вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеними у позовній заяві вимогами до військової частини НОМЕР_1 та не обґрунтовано поважність пропуску вказаного строку.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, в період з 14.01.1993 року по 19.02.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Листом від 01.10.2024 на адвокатський запит щодо, зокрема, нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби та перебування на грошовому забезпеченні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонний загін державної прикордонної служби України повідомив, що адвокатський запит не може містити вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Із наданих архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2014 - 2022 роки вбачається, що у вказаний період позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі АТО/ООС).
У той же час, відповідно до відомостей особистої картки грошового забезпечення позивач за 2014-2022 роки останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги: у лютому 2016 року у розмірі 4 773,50 грн, у січні 2018 року у розмірі 5 510,00 грн та грошової допомоги на оздоровлення: у лютому 2015 року у розмірі 4 773,50 грн, у травні 2016 року у розмірі 5 350,00 грн, у серпні 2017 року у розмірі 5 474,00 грн, у травні 2018 року у розмірі 9 922,50 грн, у жовтні 2019 року у розмірі 11 999,00 грн, у грудні 2020 року у розмірі 13 845,00 грн, у грудні 2021 року у розмірі 13 737,60 грн.
При нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги не врахована у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС, що не заперечується відповідачем.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до п.2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абз.1 та 2 п.4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Як передбачено п.1 ст.10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.п.3.7.1, 3.7.4 п.3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228; далі - Інструкція №425, чинна у період з 29.06.2008 по 10.08.2018), військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно з п.3 ст.9-1 Закону № 2011-ХІІ, при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Суд звертає увагу на те, що позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення у 2015-2021 роках, підйомна допомога у 2016, 2018 році.
Спірним питанням є підстави включення при обчисленні цих виплат нарахованої та виплаченої грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операції установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
В подальшому винагорода за участь в АТО/ООС виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188 (далі - Інструкція №188).
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №188, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.
Як встановлено судом, з наданих особистих карток грошового забезпечення позивача за 2014-2022 роки, позивач отримував винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно протягом періоду проходження служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) з липня 2014 року до березня 2022 року. З цього можливо дійти висновку про те, що винагорода за участь в АТО/ООС має постійний характер, виплачувалася позивачу щомісячно, а тому має враховуватись у складі місячного грошового забезпечення при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги.
При дослідженні цього питання суд керувався висновками, які викладенні у постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь в АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, винагорода за участь АТО/ООС входить до складу грошового забезпечення.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення виплаченої винагороди за участь в АТО/ООС до місячного грошового забезпечення для обрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки, підйомної допомоги за 2016, 2018 рік.
Щодо посилань представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №260/3564/22, від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 25.04.2023 в справі № 380/15245/22.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки, підйомної допомоги за 2016, 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015-2021 роки, підйомної допомоги за 2016, 2018 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС та з урахуванням виплачених сум.
Судове рішення складено та підписано 20.12.2024.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова