Справа № 522/8742/24-Е
Провадження № 2/522/5195/24
20 грудня 2024 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням про стягнення 56600,00 гривень 00 коп., в порядку відшкодування матеріальної шкоди та 40000,00 гривень 00 коп., в порядку відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2023 року за № 12023164500000107, справа № 522/8095/23 ОСОБА_2 , визнана винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначено їй покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт на строк 220 (двісті двадцять) годин. В межах даного кримінального провадження позивач визнана потерпілою. За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною в тому, що вона 09.04.2023 маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, переслідуючи ціль незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, ввійшовши в довіру ОСОБА_1 , запропонувала останній надання посередницьких послуг з купівлі квартири АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_2 , повідомила потерпілій, що власник вказаної квартири готовий продати дану квартиру за 25000 доларів США та ОСОБА_1 потрібно внести завдаток у розмірі 1000 доларів США, на що потерпіла погодилась. На виконання умов усних домовленостей, ОСОБА_1 , повністю довіряючи ОСОБА_2 передала їй як завдаток - грошові кошти в розмірі 37500 гривень. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_2 , ввійшовши в довіру ОСОБА_1 , в телефонному режимі повідомила останній, що їй необхідно сплатити ще 500 доларів США як завдаток за вищевказану квартиру, та 1000 доларів США за посередницькі послуги. 10.04.2023, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.04.2023 становило 54855 гривень. В подальшому, ОСОБА_2 , не маючи наміру надавати ОСОБА_1 посередницькі послуги з продажу квартири з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 92355 гривень. Частину коштів відповідачка відшкодувала позивачці, залишок невідшкодованої суми становить 56600,00 грн. Крім того позивач вказує, що кримінальне правопорушення, що сталося внаслідок неправомірних дій відповідачки, завдало їй відчутну моральну шкоду, яка полягає у значних душевних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з скоєнням відносно неї та належного їй майна злочину. Позивач пережила значний психічний стрес, після чого лікувалась, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, почуття образи, захист свої прав та інтересів у суді, що потребує додаткового часу на порушення звичайного способу життя, у додаткових витратах часу та грошей, пов'язаних з відновленням порушених прав, у зв'язку з чим, розмір завданої моральної шкоди оцінює у 40000,00 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 20 грудня 2024 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст .4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
На підставі вироку Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 у справі № 522/8095/23 встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 спричинено ОСОБА_1 матеріальну шкоду та ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначено їй покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді громадських робіт на строк 220 (двісті двадцять) годин.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту вироку слідує, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 цивільний позов не заявлявся.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, враховуючи визначений ч. 6 ст. 82 ЦПК України принцип обов'язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача, позивач у силу того, що цивільний позов у рамках вказаного вище кримінального провадження не заявлявся, обґрунтовано звернувся до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_2 , і саме вона має нести відповідальність за завдану позивачу майнову та моральну шкоду.
Отже, вироком суду встановлено, що, внаслідок злочинних дій відповідача, позивачу заподіяно матеріальну шкоду і ця обставина є обов'язковою для суду при розгляді цієї справи.
Встановленим судом обставинам, відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій, які регулюються Цивільним Кодексом України.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В силу з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В позовній заяві позивач вказує, що частину коштів відповідачка їй відшкодувала під час розгляду справи в суді, залишок невідшкодованої суми становить 56600,00 грн.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає можливим стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоду в сумі 56600,00 грн., яка завдана внаслідок кримінального правопорушення.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.
Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.
У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку з урахуванням всіх обставин справи та наданих на їх підтвердження доказів суд дійшов висновку про необхідність визначення розміру моральної шкоди, заподіяної позивачу відповідачем, у розмірі 10000,00 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням підлягають частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81,141, 258-259, 264-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 56600,00 (п'ятдесят шість тисяч шістсот) гривень та моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Юлія КОВТУН