Номер провадження: 22-ц/813/1396/24
Справа № 947/20577/22
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.
Доповідач Карташов О. Ю.
26.09.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.,
розглянувши клопотання адвоката Врона Андрія Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на нерухоме майно та переведення прав та обов'язків покупця,
У проваджені Одеського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на нерухоме майно та переведення прав та обов'язків покупця.
Від представника відповідача адвоката Врона А.В. до апеляційного суду надійшло клопотання у якому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, просить зупинити провадження по справі № 947/20577/22, яке знаходиться в Одеському апеляційному суді, до моменту винесення Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду постанови у справі № 759/9161/23.
Так у клопотанні представник зазначив, що на даний час в провадженні Касаційного цивільного суду перебуває справа №759/9161/23 за касаційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.01.2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 01.05.2024 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання довіреності недійсною.
Предметом зазначеної справи є визнання довіреності від 27.09.2018 року, що зареєстрована у книзі реєстрації вихідної документації Бориспільської ЦРЛ за № 1604 від 27.09.2018 року недійсною.
Враховуючи те, що на даний час у Касаційному цивільному суді відбувається розгляд справи про визнання довіреності недійсною, а це має пряме відношення до справи №947/20577/22, яка знаходиться в провадженні Одеського апеляційного суду, адже у разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 і визнання довіреності від 27.09.2018 року, що зареєстрована у книзі реєстрації вихідної документації Бориспільської ЦРЛ за № 1604 від 27.09.2018 року недійсною, правових підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги не буде.
У судовому засіданні, представник відповідача адвокат Врона А.В. доводи клопотання підтримав.
Позивач ОСОБА_2 його представники адвокати Осадчий А.Ю., Худяков А.Г., Яцишин В.В. доводи клопотання не визнали просили відмовити у задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України закріплено обов'язок суду враховувати практику ВС: «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду» правозастосовну практику даної норми.
У Постанові ВС у складі Об'єднаної палати КСЦ від 14.02.2022 року у справі № 357/10397/19 викладено, що «Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Верховний Суд у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, що передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку.
Постанова ВС від 22.12.2021 року у справі №452/1872/20: «Зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Отже, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено процесуальні норми у процесі розгляду справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
Зіставлення змісту наведених суджень із розумінням положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України переконує у тому, що оскаржуване судове рішення про зупинення провадження у справі не може бути залишене у силі, оскільки висновки, зазначені в ньому, є необґрунтованими, таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі, а, отже, відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до цього ж суду».
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому, заява є такою що не підлягає задоволенню.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Врона Андрій Валентинович про зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Судді О.Ю. Карташов
В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко