Справа №127/40514/24
Провадження №2-з/127/56/24
20 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,
11.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_2 в межах суми 342 497,00 грн. Заява обгрунтована тим, що між відповідачем та позивачем 11.03.2024 в м. Києві укладено договір про надання послуг №13-03/2023. Відповідач не оплатив рахунків за цим договором на суму 342 797, 00 грн. Заявник має намір звертатися до суду з позовною заявою про стягнення грошових коштів.
11.12.2024 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Заява про забезпечення позову передана судді 11.12.2024.
Відповідь №981786 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 згенерована судом 20.12.2024.
Дослідивши заяву, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, виходячи з такого.
Відповідно ч. 6 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3 028 гривень.
За подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення позову з 01.01.2024 має бути сплачено судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Матеріали заяви не містять доказів сплати ОСОБА_1 суми судового збору або доказів звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
10.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення коштів за договором про надання послуг, в якій просить встановити факт трудових відносин, а саме, що ОСОБА_1 є найманим працівником ОСОБА_2 з 11.03.2024 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором про надання послуг №13-03/2023 від 11.03.2024 в сумі 342 797, 00 грн. Одночасно з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила суд накласти арешт на банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_2 в межах суми 342 497,00 грн. Ухвалою суду від 20.12.2024 заява про забезпечення позову повернута позивачу, у зв'язку з тим, що матеріали заяви не містять доказів сплати ОСОБА_1 суми судового збору, передбаченого законом або доказів звільнення від його сплати.
Отже, в провадженні судді Березовської О.А. одночасно перебувають на розгляді дві однакові заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, одна з яких подана на адресу суду 10.12.2024 одночасно з позовною заявою (справа № 127/40342/24), а другу заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 подала суду 11.12.2024 (справа №127/40514/24).
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ч. 2 ст. 44 ЦПК України встановлено невичерпний перелік дій, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Суд вважає, що подання одночасно (з різницею в один день) двох ідентичних заяв про забезпечення позову без сплати судового збору є зловживанням позивачем ОСОБА_1 процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, зловживання процесуальними правами є окремою підставою для повернення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявнику ОСОБА_1 .
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 44, 152, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу суду направити заявнику на електронну адресу, вказану в заяві про забезпечення позову.
Ухвала суду складена 20.12.2024.
Суддя Олена Березовська