іменем України
Справа № 126/1684/24
Провадження № 2/126/733/2024
"09" грудня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В.І.
із секретарем Шевчуком С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відовідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ "Кредитсервіс" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з тих підстав, що як стверджує, що 22.05.2021 між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 210522-007. Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 25 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Кредитний договір № 210522-007 від 22.05.2021 було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х80381. Відповідно до кредитного договору клієну було надано кредит у сумі 25 000 грн. строком дії договору до 22.05.2022. Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 1875 грн.) Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківських рахунок позичальника. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 23125 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 1875 грн. Як доказ перерахування коштів ТОВ "Кредитсервіс" надає разом з позовною заявою копію квитанції № 90708356 від 22.05.2021 на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 . На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 210522-007 від 22.05.2021 станом на 30.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Кредитсервіс" становить 11620 грн., яка складаєтсья з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5995 грн., простроченої заборгованості за процентами 5625 грн. Станом на 30.04.2024 ТОВ "Кредитсервіс" повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена. Щодо витрат на правову допомогу. Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру ТОВ "Кредитсервіс" (юридична особа) має сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи ціну даного позову, позивач мав би сплатити 3028 грн. судового збору. Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, при подачі позову про стягнення заборгованості кредитодавець сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується доданим платіжним дорученям. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести до закінчення розгляду справи становить 7000 грн. Між ТОВ "Кредитсервіс" та Адвокатським об'єднанням "Правовий діалог" укладено договір про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023. Згідно з п.п. 4.1 вищезазначеного договору, сторони визначили, що за надання парвової допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує Об'єднанню винагороду у розмірі 7000 грн. за підготовку та направлення/подачу однієї позовної заяви згідно акту приймання-передачі справ на наданян правової допомоги. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитсервіс" суму заборгованості за кредитним договором № 210522-007 від 22.05.2021 за період з 22.05.2021 по 30.04.2024 у розмірі 11620 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. і суму сплаченої позивачем правничої допомоги за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді відповідно до акту № 3 від 04.01.2024 до договору № 25-01/23 від 25.01.2023 в розмірі 7000 грн.
Представник позивача ТОВ "Кредитсервіс" адвокат Павленко С.В. в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов не подав.
Суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка направлялася судом, свідчить про умисне неотримання документів.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПКУкраїни днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року справа 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.05.2021 між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 210522-007.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 25 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.
Кредитний договір № 210522-007 від 22.05.2021 було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х80381.
Оскільки зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Х80381), з огляду на їх неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та не суперечить приписам ст. 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. При цьому, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 по справі № 561/77/19 за схожих обставин і практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.
Відповідно до кредитного договору клієну було надано кредит у сумі 25 000 грн. строком дії договору до 22.05.2022.
Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 1875 грн.) Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківських рахунок позичальника.
На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 23125 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором у розмірі 7,5 %, що в грошовому еквіваленті 1875 грн.
Як доказ перерахування коштів ТОВ "Кредитсервіс" надає разом з позовною заявою копію квитанції № 90708356 від 22.05.2021 на перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .
На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № 210522-007 від 22.05.2021 станом на 30.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Кредитсервіс" становить 11620 грн., яка складаєтсья з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5995 грн., простроченої заборгованості за процентами 5625 грн.
Станом на 30.04.2024 ТОВ "Кредитсервіс" повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно ТОВ «Кредитсервіс» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погасив, що є порушенням законних прав ТОВ «Кредитсервіс».
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, зокрема, підтвердження представником позивача позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру ТОВ "Кредитсервіс" (юридична особа) має сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ціну даного позову, позивач мав би сплатити 3028 грн. судового збору.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при подачі позову про стягнення заборгованості кредитодавець сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується доданим платіжним дорученям.
Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2422,40 гривень.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Як видно з матеріалів справи позовна заява була подана представником ТОВ «Кредитсервіс» - адвокатом Павленко С.В., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 на адвоката Павленка С.В. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Павленка С.В.
Згідно з п.п. 4.1 договору про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023, сторони визначили, що за надання парвової допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує Об'єднанню винагороду у розмірі 7000 грн. за підготовку та направлення/подачу однієї позовної заяви згідно акту приймання-передачі справ на наданян правової допомоги.
З урахуванням зазначених обставин, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс» витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Керуючись.ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 142, 206, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відовідальністю "Кредитсервіс" (код ЄДРПОУ 41125531, юридична адреса: 01133, м. Київ вул. Євгена Коновальця будинок 36-Д, приміщення 65-з) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором № 210522-007 від 22.05.2021 за період з 22.05.2021 по 30.04.2024 у розмірі 11620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо таказ аява подана протягом двадцяти днів здня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. І. Гуцол