іменем України
Справа № 126/2977/24
Провадження № 1-кп/126/384/2024
"19" грудня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду, в судовому засіданні, за відсутністю учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024025100000197 від 04.12.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бершадь, Бершадського району Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, стрільця -санітара 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 24.06.2003 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 01.10.2004 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 25.05.2005 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 26.12.2008 Бершадським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 22.04.2014 Гайворонським районним судом Кіровоградської області за ч.1, 2, 3 ст. 185, ст. 70 та 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 06.12.2016 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 27.02.2024 Бершадським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.;
- 21.08.2024 до Бершадського районного суду Вінницької області спрямовано обвинувальний акт за ч.1 ст. 309 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,-
24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України.
У зв'язку з чим, 20.08.2024 солдата ОСОБА_3 на підставі указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про мобілізацію» було призвано на військову службу під час мобілізації.
У подальшому, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 248 від 31.08.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця- санітара 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Згідно ст. 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року, згідно якої «...ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла... Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань», ст. ЗО Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, солдат ОСОБА_3 стрілець-санітар 2 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 04.12.2024 близько 00 год 30 хв ОСОБА_3 , перебуваючи у АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , вирішив проникнути до житлового будинку. Так, ОСОБА_3 , порушуючи ст. 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року, згідно якої «...ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла... Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань», ст. 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав, а також дозволу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла особи і бажаючи вчинити такі дії, умисно, протиправно, пошкодив скло у віконній рамі та проник до житлового будинку, що розташований за вищевказаною адресую, де був виявлений власником ОСОБА_4 .
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.
Зазначені обставини були встановлені органом досудового розслідування, учасниками судового провадження не оспорюються, про що подана відповідна заява обвинуваченого ОСОБА_3 за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, та повідомив, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження. Крім того, обвинувачений та захисник не заперечували та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла.
При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, звертався за допомогою до лікаря нарколога.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
За приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень буде обрання йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 162 КК України.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не обирались.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1