Іменем України
23.11.07 Справа №15/311-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Юхименко О.В. судді Юхименко О.В. , Зубкова Т.П. , Хуторной В.М.
при секретарі Лола Н.О,
за участю представників сторін:
позивача: Лошкарьов Д.О., довіреність від 07.06.2007р. № б/н;
відповідача: Баленко В.С., довіреність від 04.06.2007р. № 1727-15;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства
«Херсонський експертно - технічний центр»
на рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2007р.,
у справі № 15 / 311 - 07
за позовом Державного підприємства
«Херсонський експертно - технічний центр»,
вул. Пугачова, 5, м. Херсон, 73026;
до відповідача Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»,
вул. Острівське шосе, 1, м. Херсон, 73000;
про стягнення 10.785,19 грн.,
встановили: Державним підприємством «Херсонський експертно - технічний центр» подано позов до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» про стягнення 9.731,60 грн. заборгованості, 53,59 грн. % річних, та 1.000,00 грн. вартості юридичних послуг, 107,85 грн. державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарський суд Херсонської області (суддя Клепай З.В.) своїм рішенням від 20.09.2007р. у справі № 15/311-07 позов задовольнив частково. Стягнув з Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» на користь позивача 9.731,60 грн. основного боргу, 36.79 грн. відсотків річних.
Надав Відповідачу розстрочку виконання рішення по справі строком на шість місяців.
Рішення суду мотивоване тим, що сума заборгованості підтверджена матеріалами справи. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В позові про стягнення 1.000,00 грн. вартості юридичних послуг відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає розподіл між сторонами судових витрат, до складу яких відноситься оплата послуг адвоката. Крім того, позивачем не представлено суду Актів виконаних робіт, доказів фактичної їх оплати.
(Див. на звороті)
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державне підприємство «Херсонський експертно - технічний центр», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання.
Місцевим господарським судом, в порушення приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за відсутності представника позивача, що позбавило його можливості реалізації своїх прав, передбачених ст. 22 цього Кодексу.
В порушення вимог статті 38 Господарського процесуального кодексу України докази оплати юридичних послуг не витребувались судом. Крім того, не надана належна оцінка копії рахунку № 16/08 від 16.08.2007р. та копії банківської виписки за 20.08.2007р., надані суду супровідним листом від 23.08.2007р., які підтверджують факт сплати Позивачем вартості юридичних послуг.
За змістом направленого господарському суду супровідного листа від 23.08.2007р. № 736 витрати по сплаті юридичних послуг Позивач відносить до збитків, а не до судових витрат, що підтверджує також сплата державного мита в цій частині у встановлених порядку і розмірі.
Окрім викладеного, відсотки річних, згідно до наданого Позивачем розрахунку, складають 53,59 грн., а не 36.79 грн., як зазначено в рішенні місцевого господарського суду.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2007р. у справі №15/311-07 скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити в повному обсязі.
Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго», Відповідач, скаргу оспорив. У відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивачем вчасно не були надані відповідачу розрахунки до сплати, акти виконаних робіт та належним чином оформлені висновки експерта, що призвело до різниці суми боргу, вказаної у позовній заяві та сумі, зазначеній у бухгалтерській звітності.
В позовній заяві позивач посилається на ст. 49 ГПК України, яка не передбачає віднесення до судових витрат послуг юридичної фірми.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2007р. у справі №15/311-07 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.11.2007р. № 3086 справу передано для розгляду колегії у складі - головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Зубкова Т.П., Хуторной В.М.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування заходів технічного забезпечення.
Сутність спору: Державним підприємством «Херсонський експертно - технічний центр» на замовлення Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» у лютому 2006 року були виконані роботи:
- по неруйнівному контролю при атестації зварників та контролю зварних об'єднань;
- по визначенню можливості забезпечення безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки з експлуатації машин, механізмів та обладнання підвищеної небезпеки.
Фактичне виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2006р. № 222 на суму 1.302,00 грн. та актом здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2006р. № 6463 на суму 8.429,60 грн.
20.03.2007р. Позивачем на адресу МКП «Херсонтеплоенерго» направлена вимога № 2/9 на суму 9.731,60 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань по сплаті вартості отриманих робіт позивачем нараховані 3% річних у розмірі 53,59 грн.
Стягнення заборгованості стало предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу ДП «Херсонський експертно - технічний центр» такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Позивачем на замовлення Відповідача виконані роботи на загальну суму 9.731,60 грн.
За невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманих робіт позивачем нарахована сума відсотків річних у розмірі 53,59 грн.
Рішенням господарського суду позов ДП «Херсонський експертно - технічних центр» задоволений частково. Стягнуто на користь позивача 9.731,60 грн. основного боргу, 36.79 грн. відсотків річних, судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно фактичних обставин справи в цій частині спір між сторонами відсутній.
В стягненні 1000,00 грн. вартості юридичних послуг відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, як зазначено вище, що ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає розподіл між сторонами судових витрат, до складу яких відноситься оплата послуг адвоката. Крім того, позивачем не представлено суду Актів виконаних робіт, доказів фактичної їх оплати.
За змістом апеляційної скарги, витрати по сплаті юридичних послуг Позивач відносить до збитків, а не до судових витрат. Відповідно, вважає судове рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Елементами позову, його складовими частинами, є предмет, підстава та, власне, зміст.
Предметом позову буде та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
В підставу позову не можуть входити обставини, що виступають доказами по справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміни або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
І, відповідно, змістом позову буде звернена до суду вимога позивача про здійснення судом певних дій з зазначенням способу судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Норми права виступають базою, з якої визначається сукупність належних фактичних обставин.
В спірному випадку, стосовно стягнення суми 1000,00 грн. вартості юридичних послуг, позов пред'явлений без зазначення процесуальних наслідків, на які він спрямований, без тих вимог до суду, які намагався одержати позивач.
З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов єдино можливого висновку про віднесення позивачем суми вартості юридичних послуг до складу судових витрат, та обґрунтовано відмовив в їх розподілі, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Дія вказаної норми поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Надміру сплачене державне мито може бути повернуто судом, і жодним чином не відображає виду судового захисту.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на викладене вище колегія суддів не вбачає порушення місцевим господарським судом і статті 38 Господарського процесуального кодексу України.
В силу статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Брати участь в господарських засіданнях є процесуальним правом сторони.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 30.08.2007р. направлялась сторонам, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на її зворотній стороні.
Не отримання такої ухвали, чи поважності причин, та відповідного клопотання до суду, особою, яка подала апеляційну скаргу, не доводиться.
Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського визначені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначення в рішенні суду першої інстанції 36.79 грн. відсотків річних, замість 53,59 грн., є опискою, допущеною самим же позивачем за змістом позовної заяви, та може бути виправлена судом, в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається.
Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський експертно - технічний центр» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 20.09.2007р. у справі № 15/311-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Юхименко О.В.
судді Юхименко О.В.
Зубкова Т.П. Хуторной В.М.