Ухвала
Іменем України
10 грудня 2007 року
Справа № 2-23/4445-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Волкова К.В.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 14.08.2007 по справі № 2-23/4445-2007А
за позовом Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" (вул. Промислова, 2, м.Бахчисарай, 98400)
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим (вул. Сімферопольська, 3, Бахчисарай, 98403)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000423/0 від 12.03.2007 (том 1, а.с. 6), мотивуючи позовні вимоги невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки податкового органу, положенням діючого законодавства та фактичним обставинам у справі.
31.05.2007 позивачем уточнені позовні вимоги та заявлена вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000423/0 від 12.03.2007 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 496875,00грн., у тому числі: за основним платежем - 331250,00грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 165625,00грн. (том 2, а.с. 9).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2007 у справі № 2-23/4445-2007А (суддя Іщенко Г.М.) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення № 00000423/0 від 12.03.2007, на користь позивача стягнуто державне мито у сумі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, одним з яких є порушення судом норм матеріального права.
Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити постанову місцевого господарського суду без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 22.11.2007 у зв'язку із хворобою суддю Голика В.С. було замінено на суддю Борисову Ю.В., яку призначено головуючим у справі, суддів Горошко Н.П. та Черткову І.В. замінено на суддів Щепанську О.А. та Волкова К.В.
В судовому засіданні 22.11.2007 оголошувалась перерва.
Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 10.12.2007.
Переглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам принципу законності та обґрунтованості судових рішень з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну планову перевірку Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт від 28.02.2007 №30/27/23/30800313 (том 1, а. с. 19), на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2007 № 00000423/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 538595,00грн., у тому числі: основний платіж - 359063,00 грн., штрафні санкції - 179532,00 грн.
Встановлено, що позивачем оспорюється донарахування податкових зобов'язань в сумі 496875,00грн., у тому числі: основний платіж - 331250,00грн., штрафні санкції - 165625,00грн.
Згідно з договорами з постачальниками: ДП «Техпромбуд»від 22.12.2003 №78-1/Д03042, ЗАТ «Пласт»від 19.03.2004 №45/03/Д04016, ЗАТ «КСД»від 15.01.2004 №45-1/04/Д04010 позивач (покупець) сплатив платіжними дорученнями у рахунок виконання договорів за продукцію, постачальниками надані податкові накладні, які вписані до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг). Податок на додану вартість врахований до загальної суми податкового кредиту та задекларований у податкових деклараціях: за грудень 2003 року, лютий та квітень 2004 року.
Відповідач вважає, що на момент проведення перевірки Закрите акціонерне товариство Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»фактично товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності не отримувало. Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим дійшла висновку, що позивач завищив коригування валових витрат за 2005 рік у сумі 1325000,00 грн., у тому числі за дев'ять місяців 2005 року на 1325000,00 грн., що відбулося з причини віднесення до складу валових витрат 2005 року самостійно виявлених помилок у розмірі 1325000,00грн. по авансах, сплачених постачальникам у 2003 та 2004 роках.
Відповідно до вимог статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вірно зазначено у судовому рішенні, для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 № 429, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній формі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
Дійсно, відповідно до статей 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.
Суб'єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання й перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їхніх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю і нагляду забороняються. (стаття 19 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток - валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання (підпункт 5.2.7 пункт 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем при переході на автоматичну систему обліку самостійно виявлено помилку -не включено до складу валових витрат авансові платежі за товарно-матеріальні цінності в сумі 1325000,00грн. у 2003 та 2004 роках. Зазначену помилку позивачем усунуто самостійно, шляхом включення до Декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2005 року, відображено у рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки», що повністю узгоджується і відповідає вимогам підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Як вбачається з листа Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 28.02.2007 №423/10/31, комісія зі спірних питань Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим по розгляду звернення платника податків - позивача - про розгляд зауважень, що виникли в ході виїзної планової перевірки, визнала, що відображення Закритим акціонерним товариством «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»у декларації з податку на прибуток підприємств валових витрат за 9 місяців 2005 року на підставі підпункту 5.2.7 та пункту 5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є правомірним.
Але, відповідачем, в порушення вимог пункту 1.16 наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 № 441, висновок постійної комісії при прийнятті податкового повідомлення-рішення врахований не був.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт повторного віднесення зазначених сум до складу валових витрат, тобто, цей факт перевіркою податкового органу недоведений і не відображений.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом відповідно до пункту 4.2 і пункту 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податку податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2, то фактично підпункт 17.1.3 встановлює необхідність погодження податкового зобов'язання, з якого сплачуються штрафні санкції. На момент винесення рішення про застосування штрафних санкцій у зазначеній сумі податкове зобов'язання не було узгодженим. Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що застосування відповідачем штрафних санкцій в сумі 165625,00 грн. у спірному податковому повідомленні - рішенні є неправомірним.
Згідно з вимогами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду, що висновки акту перевірки мали бути підтверджені відповідачем.
Акт перевірки не містить посилань на відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які порушені позивачем, а тому не може бути належним доказом у розумінні частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови місцевого господарського суду адже судом повно й всебічно досліджені обставини у справі і зроблені висновки, які ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2007 у справі № 2-23//4445-2007 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді К.В. Волков
О.А. Щепанська