Справа № 307/5064/24
Провадження № 2/307/1245/24
17 грудня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бряник М.М.
секретар судового засідання Немеш Д.І.
з участю:
представника позивача, адвоката Поковба В.Ю.
представника відповідача, адвоката Решетар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поковба Василь Юрійович звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Представник позивача в обґрунтування позовної заяви посилається на те, що з відповідачкою по справі ОСОБА_2 відповідач припинили проживати однією сімєю з березня 2022 року. Відповідачка виїхала за кордон і створила нову сімю в якій народила двоє дітей. 28 вересня 2023 року, за позовом відповідачки, Тячівським районним судом шлюб було розірвано. Під час проживання однією сім?єю у сторін народилося три доньки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Доньки залишилися проживати разом з позивачем та знаходяться на його повному утриманні. Після народження колишньою дружиною дітей у новому шлюбі відповідачу та дітям стало зрозуміло що вона більше до сім'ї не повернеться.
Вказує, що відповідачка не приймає участі в утриманні доньок, фінансово не допомагає, а тому він змушений звернутися до суду про стягнення з неї аліментів на утримання дітей. Просить суд, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 4000 (чотири тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник позивача адвокат Поковба В.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та про причини неявки, суду не повідомила.
Представник відповідачки, адвокат Решетар В.В. в судовому засіданні, не заперечив щодо задоволення позову частково та стягувати з відповідачки на користь позивача аліменти по 1800 гривень на кожну дитину, щомісячно. Додав, що відповідачка на даний час має на утриманні інших двох малолітніх дітей та перебуває закордоном.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що надані позивачем до позовної заяви, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2009 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2023 року було розірвано (а.с.12).
Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , виданих виконкомом Новоселицької сільської ради Тячівського району, Закарпатської області, України. Батьками в свідоцтвах про народження дітей значаться сторони (а.с.5-6).
Діти, перебувають на утриманні і вихованні у позивача, про що свідчить акт обстеження дворогосподарства позивача складеного депутатом Нересницької сільської ради О.М.Тяско від 04.11.2024 (а.с.7).
Таким чином позивачу належить право вимоги за пред'явленим до відповідачки позовом, про стягнення аліментів на утримання дітей.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
З акту обстеження дворогосподарства позивача складеного депутатом Нересницької сільської ради О.М.Тяско від 04.11.2024 вбачається, що вихованням та утриманням дітей займається позивач, відповідачка участі у вихованні дітей не приймає так як знаходиться за кордоном (а.с.7).
Таким чином під час судового розгляду встановлено, що відповідачка не проживає разом з дітьми. Належну матеріальну допомогу на їх утримання не надає, однак, виходячи з того, що вона у свідоцтві про народження дітей зазначена матір'ю, вона зобов'язана сплачувати аліменти на утримання дітей на користь позивача, з яким вони проживають.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З диспозиції наведеної норми закону вбачається, що право визначення способу стягнення аліментів належить позивачу. Відтак зміна способу стягнення аліментів в межах розгляду данного спору, за відсутності заяв позивача не відповідало б принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Вирішуючи спір та визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з 1 січня 3196 гривень.
При визначенні розміру аліментів на утримання спільних дітей, суд враховує майновий стан позивача, який веде догляд за дітьми, вік дітей, майновий стан відповідачки, яка є особою молодого та працездатного віку, відсутність відомостей про наявність у неї постійного місця роботи та стабільного джерела доходу, часткове визнання в судовому засіданні позову її представником, наявність у неї на утриманні інших утриманців, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26.11.2024 року і до їх повноліття, оскільки така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дітей мінімальним та найнеобхіднішим.
Доказів того, що відповідачка спроможна сплачувати більший розмір аліментів при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 гривень судового збору.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 150, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 листопада 2024 року і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок) судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 20 грудня 2024 року.
Головуючий М.М. Бряник