Справа № 991/13959/24
Провадження № 1-кс/991/14051/24
про відмову у задоволенні скарги
18 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Зміст поданої скарги
16.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що заявник 08.12.2024 за вих. № 08/12/2024-1-3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Вказує, що він надав достатні відомості про вчинення злочинів у вичерпних обсягах і способах доступних не слідчим.
Заявник зазначає, що уповноважена особа зобов'язана була внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та провести необхідні першочергові слідчі дії.
На даний час, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
А тому, він просить зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР та почати розслідування за його заявою від 08.12.2024 р. за вих.№ 08/12/2024-1-3 про вчинення кримінальних правопорушень.
(2) Позиції учасників провадження
Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. У скарзі просив розглянути її без участі скаржника.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв'язку з неприбуттям всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні (ч. 4 ст. 107 КПК).
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Крім цього, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі заяви не мають вноситися до ЄРДР.
Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.
Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до НАБУ з заявою про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 08/12/2024-1-3 від 08.12.2024.
У ній він вказує що, ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» оголосило тендерну закупівлю ІНФОРМАЦІЯ_2, які підприємство не змогло замовити через завищену ціну закупівлі в зв'язку з чим її було скасовано. Однак, у цьому році воно планує придбати ІНФОРМАЦІЯ_3 з очікуваною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_4. Тож, згідно нового тендеру, вартість ІНФОРМАЦІЯ_5, що є значно вище ринкової ціни, і саме через дану закупівлю планується розкрасти велику суму бюджетних коштів України.
Ним було проведено аналіз вартості для прикладу ІНФОРМАЦІЯ_6. Дана модель повністю відповідає потребам і вимогам тендерної документації. Якщо закупити дану модель у кількості ІНФОРМАЦІЯ_7 то загальна сума складе ІНФОРМАЦІЯ_8 менше ніж оголошено ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Закупка автомобілів по завищених цінах під час війни є неприйнятною практикою, яка суперечить принципам ефективного управління ІНФОРМАЦІЯ_10.
При оголошенні тендерних закупівель ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» пріоритет віддається ряду підконтрольних підприємств. При цьому в деяких тендерах афілійовані підприємства та ФОПи пропонують в рази більші ціни, аніж інші учасники, і при цьому перемога достається саме їм. В багатьох тендерах такі підприємства та ФОПи пропонують аномально низькі ціни, які менші в багато разів від приблизно оголошеної суми. Це свідчить про те, що вони є підконтрольними особам причетним до відмивання бюджетних коштів через ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Усі угоди які укладаються і в подальшому шляхом розподілу бюджетних коштів, багатомільйонних договорів на підконтрольні, афілійовані підприємства з метою отримання відкату - певного проценту від суми договору, при цьому фактично роботи проводяться лише формально, в письмовому вигляді, або оцінюються в кілька разів дорожче від ринкових, вказані бюджетні кошти пропускаються і виводяться через конвертаційні центри і фіктивні підприємства. Указана системна корупція призводить до розтрати бюджету, укріпленню бізнес корупційних структур, що в свою чергу негативно впливає на авторитет влади, в тому числі серед міжнародних партнерів.
Таку протиправну діяльність вищевказані юридичні особи та ФОПи здійснюють з відома контролюючих та правоохоронних органів, які за нереагування на порушення законодавства та невжиття заходів з притягнення до відповідної юридичної відповідальності систематично отримують від вищевказаних підприємств неправомірну вигоду.
Також, у заяві йдеться про злочинну схему, направлену на розкрадання і привласнення бюджетних коштів (у тому числі таких, що надходять за міжнародними та державними програмами), шляхом укладення угоди з державним авіаційним підприємством щодо перевезення вищих посадових осіб країни під час міжнародних візитів. Така схема реалізується шляхом укладення фіктивних договорів. Укладаючи угоди із підконтрольними підприємствами щодо обслуговування програми SAP для оптимізації бізнес-процесів за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини. Тобто відбувається вивід коштів, з метою ухилення від сплати податків і подальшій легалізації, виведених бюджетних коштів через ряд ФОПів та підприємств, які підконтрольні посадовим особам ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1», керівнику ІНФОРМАЦІЯ_9 та керівникам вище перелічених підприємств.
Також, ці особи, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою, розтрачують та привласнюють бюджетні кошти при виконані договорів, шляхом створення фіктивної дохідної та видаткової частин, фіктивного нарахування ПДВ, невиконання частини робіт або виконання робіт по завищеним у декілька разів цінам, проведення операцій через підставні та афілійовані компанії, з метою ухилення від сплати податків і подальшої легалізації і виводу бюджетних коштів через ряд підконтрольних підприємств в складі конвертаційного центру.
У заяві йдеться про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 368; ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить висновку, що у заяві не міститься конкретних фактичних відомостей та обставин відомих заявнику, що вказували або могли б свідчити про вчинення тих злочинів, про які йдеться у ній.
Заявник у своїй заяві робить лише голослівні припущення, які ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об'єктивними даними, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення про можливе існування певних обставин, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
Слідчий суддя звертає увагу, що внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення злочинів в умовах, коли така інформація не може бути відповідним чином перевірена, не відповідає завданням кримінального законодавства та кримінального провадження. А тому, абстрактні відомості не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
У протилежному випадку, це б призвело до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення. Як наслідок, це б не дозволило концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені у статті 2 КПК.
З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя доходить висновку, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_3