Справа № 991/13449/24
Провадження 1-кс/991/13534/24
16 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023 (далі - Кримінальне провадження), шляхом зменшення розміру застави (далі - Клопотання). У подальшому до суду від адвоката надійшли доповнення до Клопотання.
Клопотання з урахуванням доповнень мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді від 28.08.2024, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваного до 26.10.2024, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 18 000 000 грн., яка була внесена за підозрюваного, у зв'язку з чим останнього було звільнено з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави у вказаному розмірі та на якого покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, строк дії яких наразі визначений до 23.12.2024. На думку сторони захисту застава у розмірі 18 000 000 грн. підлягає зміні шляхом зменшення розміру застави та визначення застави у розмірі, який передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК з огляду на (1) необґрунтованість підозри, (2) те, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено 21.11.2024, триває ознайомлення сторін з матеріалами Кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, що свідчить про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та підозрюваного, існування вкрай мінімального ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, що є новою обставиною, (2) непомірність визначеного розміру застави, скрутний фінансовий стан підозрюваного, те, що заставодавцями є треті особи, з якими підозрюваний уклав договори позики, за користування якою підозрюваний сплачує відсотки, що істотно погіршує майновий стан останнього, включаючи наявну необхідність повернути грошові кошти, сплачені у якості застави.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники адвокати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали Клопотання з викладених у ньому підстав та просили Клопотання задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечував проти доводів Клопотання, просив у задоволенні Клопотання відмовити з огляду на наступне: (1) майновий стан підозрюваного є таким, що надає можливість внести відповідну суму застави, яка є для нього помірною, зокрема, повернути грошові кошти тим особам, у яких вони були позичені, (2) обгрунтованість підозри підтверджена наявними у матеріалах Кримінального провадження доказами, зокрема, протоколами НСРД, при цьому, ухвалами слідчих суддів, колегії Апеляційної інстанції ВАКС в рамках Кримінального провадження неодноразово встановлено обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а допити свідків, на які посилається сторона захисту, не мають вирішального значення для визначення кваліфікації злочину, (3) продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК, факт завершення досудового розслідування у Кримінальному провадженні та ознайомлення сторони захисту зі всіма матеріалами не свідчить про зменшення встановлених ризиків, а навпаки, свідчить про збільшення ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, (4) саме застава у розмірі 18 000 000 грн. забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши думку сторін Кримінального провадження, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, дана стаття надає підозрюваному можливість подати клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, або про скасування чи зміну процесуальних обов'язків, які на нього покладені ухвалою слідчого судді, суду у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, або про зміну способу їх виконання.
Нормами чинного КПК України не передбачена можливість підозрюваного клопотати перед слідчим суддею про зміну застосованого запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення суми застави.
Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема, з метою забезпечення права на захист та доступ до правосуддя, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд Клопотання в порядку ст. 201 КПК України.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення питання про зміну застосованого відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави необхідно в межах доводів Клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 4) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, аналіз положень ч.2 та п.1 ч.3 ст. 201 КПК України, дає підстави дійти висновку, що доведення огрунтованості доводів клопотання покладається на сторону захисту, яка звертається до слідчого судді.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у рамках якого 04.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 (справа № 991/5764/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 11.07.2024, до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 23 842 472 грн. з покладанням ряду додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 (справа № 991/7918/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.09.2024, підозрюваному продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.10.2024, зменшено розмір застави до 18 000 000 грн. з покладанням ряду додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, строком до 26.10.2024.
13.09.2024 за ОСОБА_5 внесена застава, після чого його було звільнено з-під варти. Відтак, з цієї дати відносно ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов'язків строком до 26.10.2024. У подальшому строк їх дії продовжено до 23.12.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто, до 04.01.2025 включно.
21.11.2024 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування Кримінального провадження та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 (справа № 991/11788/24) відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та обґрунтованість підозри.
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставини ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, а саме у закінченому замаху на підбурювання до пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
Не пізніше липня 2023 року ОСОБА_5 вирішив незаконно збагатитися за рахунок переваги над іншими особами у доступі до сервісів та послуг, у тому числі адміністративних, які надає Державна митна служба України (далі - Держмитслужба) через свої територіальні органи - митниці, шляхом створення переваг одних осіб над іншими при їх призначенні на посади керівників митниць, розраховуючи отримати від них згоду на використання їх повноважень для його незаконного збагачення.
Для створення такої переваги одних осіб над іншими при їх призначенні на посади керівників митниць у ОСОБА_5 у цей же час виник умисел на вчинення пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_7 , який згідно підпункту 14 пункту 11 «Положення про Державну митну службу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 06.03.2019 № 227, призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром фінансів керівників та заступників керівників територіальних органів Держмитслужби, неправомірну вигоду за призначення ним на посади керівників митниць ОСОБА_5 осіб.
Окрім того, за змістом підозри, не пізніше липня 2023 року в м. Києві ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , який був знайомий зі ОСОБА_7 , про свій намір запропонувати останньому неправомірну вигоду за призначення керівником митниці в західній частині України обраної ОСОБА_5 особи, зокрема, в розмірі 1 000 000 доларів США за призначення керівника Львівської митниці (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 36 568 600 гривень), розраховуючи на висловлення ОСОБА_8 цього наміру безпосередньо ОСОБА_7 .
Про свій намір запропонувати ОСОБА_7 неправомірну вигоду за призначення керівником митниці в західній частині України обраної ним особи, у цей же час ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , який би міг разом з ними надати засоби для вчинення кримінального правопорушення, тобто, грошових коштів, у разі прийняття ОСОБА_7 вказаної пропозиції.
Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 підшукали осіб з числа чинних та колишніх працівників Держмитслужби та її територіальних органів, за призначення яких на посади керівників митниць вони могли би запропонувати надати неправомірну вигоду, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , після чого ОСОБА_5 повідомив про цих осіб ОСОБА_8 , щоб останній в подальшому передав відомості про них ОСОБА_7 та висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду за призначення одного з них керівником митниці в західній частині України, залишивши вибір конкретної особи з цього переліку за ОСОБА_7 .
Так, 27.07.2023 ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_8 чотири текстові файли з відомостями про ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , щоб ОСОБА_8 передав відомості про цих осіб ОСОБА_7 та висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду за призначення одного з них керівником митниці в західній частині України, зазначивши, водночас, що вони надають перевагу ОСОБА_10 .
Далі, згідно із повідомлення про підозру, 29.07.2023 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 та, діючи з прямим умислом, запитав у нього, яку неправомірну вигоду вони можуть запропонувати за призначення їх кандидата на посаду керівника Волинської митниці, схиляючи його до вчинення цього кримінального правопорушення.
Погодившись на пропозицію ОСОБА_5 вчинити це кримінальне правопорушення, для спільного визначення розміру неправомірної вигоди, яку вони можуть запропонувати за таке призначення, ОСОБА_9 поділився з ОСОБА_5 своїм планом подальшого незаконного збагачення від такого призначення, який полягав у: (1) організації ОСОБА_9 систематичного одержання неправомірної вигоди керівником митниці за вчинення чи невчинення ним в інтересах тих, хто надаватиме таку вигоду, чи в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням влади чи службового становища; (2) контролі ОСОБА_9 цієї злочинної діяльності та щомісячному розподілу одержаних коштів із обов'язковим залишенням їх частини у себе та у ОСОБА_5 в якості їх винагороди.
Водночас план ОСОБА_9 передбачав, що він разом з керівником Волинської митниці та з ОСОБА_5 одержуватимуть неправомірну вигоду в розмірі до 2 000 000 доларів США щомісяця, з яких 1 000 000 доларів США вони матимуть змогу залишити в своєму розпорядженні, та ґрунтувався на його особистому досвіді організації систематичного одержання неправомірної вигоди на вказаній митниці.
У відповідь ОСОБА_5 погодився із цим планом та запропонував зробити пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення підшуканої ними особи на посаду керівника Волинської митниці одразу, а через місяць після такого призначення - надати половину з запланованого місячного збору неправомірної вигоди в розмірі 1 000 000 доларів США, за виключенням наданих за призначення 500 000 доларів США (тобто 250 000 доларів США), та в подальшому щомісяця надавати половину від місячного розміру одержаної неправомірної вигоди, який планувався в розмірі 1 000 000 доларів США (тобто 500 000 доларів США щомісячно).
Також, під час цієї ж розмови ОСОБА_5 поцікавився у ОСОБА_9 , яку неправомірну вигоду вони можуть запропонувати за призначення їх кандидата на посаду керівника Чернівецької митниці, маючи на увазі ОСОБА_10 , на ОСОБА_9 попросив час для формування такої пропозиції.
21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1, під час розмови з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ОСОБА_5 продовжив попередню розмову, яка відбулась 29.07.2023, щодо пропозиції надати неправомірну вигоду за призначення їх особи на посаду керівника Чернівецької митниці, сказавши ОСОБА_8 повідомивши, що Чернівці теж дуже добре.
Після цього ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_9 , схиляючи його до визначення розмірів неправомірної вигоди, яку вони пропонуватимуть за призначення на посади керівників Чернівецької і Волинської митниці, на що ОСОБА_9 конкретизував дії, за вчинення яких пропонуватиметься неправомірна вигода, а саме за призначення.
Також ОСОБА_9 повторив мету такого призначення - можливість організації ним систематичного одержання неправомірної вигоди на цій митниці та на запитання ОСОБА_5 щодо визначення розмірів неправомірної вигоди, яку вони пропонуватимуть ОСОБА_7 визначив: 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення керівника Волинської митниці та 200 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 7 313 720 гривень) за призначення керівника Чернівецької митниці.
За наведених обставин, ОСОБА_5 схилив ОСОБА_9 до вчинення разом з ним пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_7 надати йому неправомірну вигоду за вчинення ОСОБА_7 в інтересах підшуканих ними осіб, у тому числі ОСОБА_10 , дій з використанням службового становища, спрямованих на їх призначення на посади керівників Волинської та Чернівецької митниць.
Після цього, під час цієї же розмови 21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 попрохав ОСОБА_8 висловити виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_7 їх намір надати йому неправомірну вигоду за вчинення ним в інтересах підшуканих ОСОБА_5 та ОСОБА_9 осіб дій з використанням службового становища, спрямованих на їх призначення на посади керівників вказаних митниць, тобто, підбурював ОСОБА_8 до вчинення цього кримінального правопорушення.
У подальшому, 06.10.2023 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, продовжив реалізацію свого злочинного плану, підбурюючи ОСОБА_8 не лише до пропозиції виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_7 надати йому неправомірну вигоду за призначення ОСОБА_10 керівником митниці, а до участі в подальшому щомісячному наданні ОСОБА_7 частини коштів з запланованого систематичного одержання неправомірної вигоди вказаним керівником митниці, назвавши це «кураторством» за ОСОБА_10 .
Однак, у подальшому вказане кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 .
Згідно наявних у матеріалах Клопотання відомостей вбачається, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у матеріалах Кримінального провадження наступними доказами:
-розпорядженням КМУ від 20.01.2021 № 28-р, згідно з яким ОСОБА_7 призначено заступником Голови Держмитслужби з 22.01.2021 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1127-р, згідно з яким ОСОБА_7 призначено заступником Голови Держмитслужби строком на п'ять років;
- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 № 96-р, на ОСОБА_7 тимчасово покладено виконання обов'язків Голови Держмитслужби;
- положенням про Держмитслужбу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, яким, окрім іншого, визначено повноваження Голови Держмитслужби щодо призначення та звільнення з посад за погодженням з Міністром фінансів територіальних органів Держмитслужби, а також встановлено, що до територіальних органів Держмитслужби належать, зокрема, митниці;
- протоколом про результати аудіоконтролю осіб від 19.09.2023, у якому зафіксовано розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_8 . Так, під час розмови, яка відбулась між названими особами, 27.07.2023 ОСОБА_5 пообіцяв надіслати ОСОБА_8 відомості про своїх кандидатів на посади керівників Львівської або Волинської митниці, щоб цю інформацію ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 , зокрема, після повідомлення ОСОБА_8 , що він «на 16 домовився зі ОСОБА_7 по тому питанню» та зазначив, що «подивився телефон, у мене кандидати всі зникли. Можеш мені перекинути тих, що раніше скидав», ОСОБА_5 відповів згодою. Також під час цієї розмови ОСОБА_8 зазначив: «ви ж говорили, що будь-яка західна. Це ж Волинь, Чернівці» на що ОСОБА_5 відповів: «ні, або Львів, або Волинь», а далі на повідомлення ОСОБА_8 про те, що у Чернівцях зараз перевірка і цей варіант може бути швидше, ОСОБА_5 відповів, що вони готові братись за будь-яке, але у них в пріоритеті Львів. Окрім того, у даному протоколі зафіксована інша розмова, яка відбулась між цими ж особами цього ж дня о 17 год 11 хв, тобто ймовірно, після запланованої зустрічі ОСОБА_8 зі ОСОБА_7 , на початку якої ОСОБА_8 повідомив, що «поговорили, але кінцеве рішення - завтра, ще будемо зустрічатися, видасть…». Також, під час цієї розмови співрозмовники обговорювали питання, що ОСОБА_15 цього разу надіслав лише чотирьох кандидатів, не надіславши кандидата-дівчину, яку водночас надсилав минулого разу, поряд з цим, на запитання ОСОБА_8 щодо того, хто із цих чотирьох кандидатів в пріоритеті, ОСОБА_5 відповів: «ну ось цей харківський, який рахується начальником митниці»;
- протоколом про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023, у якому зафіксовано розмову, яка відбулась 29.07.2023 між ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 під час такої розмови, зокрема, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 , що зустрічався, і що попередньо погоджено на Чернівці того їхнього кандидата - керівника в Харкові, водночас зазначив, що на Львів важко, а Волинь під питанням. Після цього, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив вказану інформацію, а також поцікавився, що б вони могли запропонувати по Чернівцях, на що ОСОБА_9 відповів, що не може наразі сказати, а по Львову та Волині він готовий гарантувати результат, а який саме зазначить згодом. Після цього ОСОБА_5 продовжив розмову із ОСОБА_8 , під час якої вони обговорювали питання щодо конкретних пропозицій по Чернівцях, а також ОСОБА_5 повідомив, що вони готові почекати Волинь , зокрема, на таких умовах: «ми або можемо фіксуватись на якійсь цифрі. Але явно не мільйон. Або показувати результати, як то там ділиться 75 на 25. Тобто, якщо ми показуємо результатам, то ми робимо 75 на верх, 25 внизу лишаємо». Також, під час цієї розмови відбулась повторна розмова з ОСОБА_9 , який повідомив: «дивись машин 6-7 тисяч за місяць їде. 120 і 220 доларів з одиниці. І як завжди половина цієї роздачі … доларів це тобі вже є. Плюс на Волині … працює, вони там теж нормально закривають. Зерно зараз їде через Волинь , а зерно нормально там … в середньому у них там роздача 2% на всіх, а митниці виходить десь 0,2-0,3 від бруттової суми. І плюс я б одразу там запустив… Департамент контрабанди і КММ я на себе візьму …». Також під час цієї розмови ОСОБА_5 пропонує такий варіант по Волині: «500 наперед після призначення, і за результатами місяця , наприклад мільйон зібрали, ці 500 віднімаємо, а інше ділимо навпіл», на що ОСОБА_9 зазначив, що такий варіант його влаштовує, а також, що: «я на Волині програму встановив - я там збирав 4-5 за місяць, особисто я». Також, ОСОБА_9 роз'яснює, що по Чернівцях так як по Волині не буде. Після завершення розмови з ОСОБА_9 ОСОБА_5 продовжив розмову з ОСОБА_8 та підсумував, що їм потрібна саме Волинь та повідомив обговорені раніше умови;
- протоколом про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023, в якому зафіксовано розмову 21.08.2023 між ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , під час якої ОСОБА_18 та ОСОБА_8 домовились про зустріч на АДРЕСА_1 . Окрім того, під час наступної розмови, які відбулась під час зустрічі ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , ОСОБА_5 зазначив, що Чернівці вцілому, дуже добре, також співрозмовники згадують ОСОБА_19 . Окрім того, ОСОБА_5 повідомив, що готові дати одразу за призначення, а далі потрібно буде два місяці щоб налагодити, а також ОСОБА_9 на запитання ОСОБА_8 щодо конкретних пропозицій сказав: «ну ось за Волинь сказати йому п'ятсот, а за Чернівці сказати йому, мабуть, двісті», окрім того зазначив про необхідність зміни декількох людей на митниці, бо «більше там нікого не мати - це там сильно нема чого ловити. Також під час розмови ОСОБА_5 підсумував, що «ОСОБА_7 треба говорити, що ось такі початкові плани, потім результат щомісячний, все що зробимо - навпіл. Потім Ви (звертаючись до ОСОБА_8 ) там вже підкоригуєте»;
- протоколом про результати аудіоконтролю особи від 20.09.2023, у якому зафіксовано розмову 23.08.2023 між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , під час якої останній повідомив, що пропозиція щодо призначення розглядається, що буде або Чернівці, або, можливо, Волинь, на що ОСОБА_5 запитав, чи не хоче, ймовірно, ОСОБА_7 призначити їх кандидатів на посади керівників обох цих митниць, зазначивши: «а обох він не хоче? Чернівці і Волинь?», а також у контексті розмови, що з ОСОБА_19 більше контактує ОСОБА_9 , ОСОБА_5 запевняє ОСОБА_8 у надійності ОСОБА_9 , зокрема зазначає, що: « ОСОБА_20 все буде робити, як треба... Він мій партнер у різних справах. До нього нема ніяких зауважень. За весь час нашого спілкування все добре. По Чернівцях він знайшов там людей в Румунії, займаються цигарками. Ну і у них є там румунська сторона, вони розуміють як все можна вибудувати»;
- протоколом про результати аудіоконтролю особи від 20.11.2023, в якому зафіксовано розмову, яка відбулась 06.10.2023 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , під час якої останній повідомляє, що наказ «по Чернівцях, по харківському товаришу» чи вже підписаний, чи буде підписаний на тижні та висловив побоювання, що б він, ймовірно, йшлося про ОСОБА_19 , «не зіскочив», на що ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 взяти «кураторство» за ОСОБА_10 , сказавши: «за нього платить вже ОСОБА_20 в будь-якому випадку. Просто головне, щоб коли він у понеділок дасть контакту особу - з ким спілкуватись, хто буде курирувати його. Він говорить, що це Ви - і все»;
- протоколом огляду від 26.06.2024, відповідно до якого детективом оглянуто веб-сайт офіційного Інтернет-представництва Національного банку України та встановлено, що офіційний курс гривні щодо долару США станом на 01.07.2023, 29.07.2023, 31.07.2023, 21.08.2023 становив 1 долар США до 36,5686 гривен.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення неодноразово перевірялася слідчими суддями ВАКС та колегією суддів Апеляційної палати ВАКС під час розгляду скарги сторони захисту на Повідомлення про підозру, вирішення питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою / продовження строку дії відповідного запобіжного заходу, що відображено у відповідних вищеперерахованих судових рішеннях, та за результатом такої перевірки встановлено, що встановлені органом досудового розслідування обставини у сукупності з наявними у матеріалах Кримінального провадження доказами свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу / зміни запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Встановлені органом досудового розслідування обставини у сукупності з наявними у матеріалах Кримінального провадження доказами свідчать про обґрунтованість версії органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. З урахуванням наявності у органу досудового розслідування об'єму доказів, які свідчать про існування вказаних обставин, відповідна версія органу досудового розслідування не є явно хибною та безпідставною, а базується на встановлених в ході досудового розслідування обставинах у сукупності з отриманими доказами.
Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності (як докази сторони обвинувачення, так і докази сторони захисту), а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Даючи оцінку дотримання стандарту «обґрунтованість підозри» для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в контексті наявності доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, слідчий суддя вважає, що даних для доведення причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину достатньо аби стверджувати, що підозра не є вочевидь необгрунтованою.
Разом з цим, сторона захисту не зазначала про наявність таких нових обставин, які б спростовували версію органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, та не були предметом судового розгляду під час постановлення попередніх ухвал. Зокрема, Ухвалою від 15.10.2024 за результатом розгляду попереднього клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному вже надавалася оцінка доводам сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, щодо хибних висновків сторони обвинувачення стосовно кваліфікації дій підозрюваного, а тому відповідні обставини не є новими. Будь-яких нових обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав вважати, що підозра є вочевидь необґрунтованою, у Клопотанні та захисником в судовому засіданні не наведено.
Протоколи допиту свідків не є вирішальними для кваліфікації злочину з огляду на засаду безпосередності дослідження показань судом в ході судового розгляду. Долучений висновок експерта від 07.11.2024 не спростовує версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину, є підставою для проведення додаткової/повторної експертизи, у тому числі, за ініціативою сторони обвинувачення.
Щодо встановлених ризиків у відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України.
У ході розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 18 000 000 грн. (ухвала слідчого судді від 28.08.2024 (справа № 991/7918/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.09.2024), а також під час подальшого розгляду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов'язків стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості можливого покарання, особистих обставин підозрюваного, встановлену законом процедуру допиту свідків, вагомість показань учасників провадження, встановив доведеність продовження існування трьох ризиків - ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання ( злочин за ч. 4 ст. 369 КК України передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя враховує, що на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв'язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов'язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Так, згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Як встановлено слідчими суддями у попередніх ухвалах про застосування та продовження строку запобіжного заходу, на утриманні підозрюваного перебуває троє неповнолітніх дітей. Таким чином, ОСОБА_5 має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, отримання якої, враховуючи наявність у підозрюваного дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, надасть йому можливість виїжджати закордон в умовах воєнного стану. При цьому встановлено, що ОСОБА_5 після запровадження на території України правового режиму воєнного стану неодноразово перетинав державний кордон України.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження дії відповідного обов'язку підозрюваний отримає відповідні документи та може використати їх з метою виїзду за межі території України.
Згідно наявної у матеріалах Клопотання інформації щодо отримання підозрюваним доходів, щодо наявності у підозрюваного та членів його сім'ї рухомого та нерухомого майна вбачається, що у підозрюваного наявні достатні майнові ресурси, які він може використати для тривалого перебування за кордоном з метою переховування.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Так, ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні продовжує існувати з огляду на обізнаність підозрюваного щодо свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і можливих свідків вчинення злочину. За такого, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю впливати на свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного та з огляду на стадію Кримінального провадження - завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч.2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Враховуючи характер вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , зокрема, що інкриміноване йому діяння вчинялося протягом тривалого часу, що може вказувати на ймовірну стійкість сформованих злочинних намірів у підозрюваного щодо вчинення інших кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що за змістом Повідомлення про підозру, що також підтверджується відомостями, отриманими органом досудового розслідування за результатами аудіоконтролю ОСОБА_5 , останнім планувалось систематичне одержання неправомірної вигоди та вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з перетином кордону чи переміщенням речей через кордон, з залученням до такого підшуканих ним та ОСОБА_9 осіб, призначених на посади керівників митниць, ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення продовжує існувати.
Сторона захисту не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків, не надала доказів на підтвердження суттєвого зменшення встановлених ризиків.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука.
Відносно підозрюваного наразі діє запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 18 000 000 грн. з покладанням додаткових процесуальних обов'язків строком до 23.12.2024.
Враховуючи обставини Кримінального провадження, специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , роль підозрюваного у його вчиненні, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'які запобіжні заходи, ніж застава, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні. При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на спростування відповідного висновку.
Щодо розміру визначеної застави.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Отже, розмір застави визначається шляхом оцінки всіх перелічених обставин в їх сукупності.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Відтак, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для підозрюваного та призводить до неможливості виконання застави.
Так, слідчим суддею встановлено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у виді застави у розмірі 18 000 000 грн. є саме забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у відповідності до положень ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У даному випадку йде мова про забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка набула певного процесуального статусу у кримінальному провадженні, - підозрюваного ОСОБА_5 .
У Клопотанні сторона захисту просить змінити визначений ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 18 000 000 грн. шляхом зменшення розміру застави до передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК розміру, посилаючись на те, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено 21.11.2024, триває ознайомлення сторін з матеріалами Кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, що свідчить про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та підозрюваного, існування вкрай мінімального ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, що є новою обставиною, яка не була предметом розгляду під час постановлення попередніх ухвал.
Крім того, сторона захисту посилається також і на непомірність визначеного розміру застави, скрутний фінансовий стан підозрюваного, те, що заставодавцями є треті особи, з якими підозрюваний уклав договори позики, за користування якою підозрюваний сплачує відсотки, що істотно погіршує майновий стан останнього, включаючи наявну необхідність повернути грошові кошти, сплачені у якості застави.
Слідчим суддею встановлено, що за період 2020-2023 років підозрюваним отримало близько 20 млн. грн. доходу. Підозрюваному на праві власності належить трикімнатна квартира, загальною площею 105,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , набута 09.02.2016., автомобіль марки та моделі TOYOTA SEQUOIA, 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль марки та моделі TOYOTA SEQUOIA, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_2
Крім того, 20.01.2023 ОСОБА_5 надав у позику кошти у розмірі 20 150 000 грн, які були йому повернуті до 20.12.2023.
Крім цього, ОСОБА_21 , з якою ОСОБА_5 спільно проживає та має спільну дитину, 05.02.2024 на підставі договору купівлі-продажу квартири придбала квартиру загальною площею 56,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1 251 800,00 грн, яку вона 03.04.2024 відчужила вже за ціною 3 697 000,00 грн. ОСОБА_21 на праві власності належить автомобіль марки та моделі BENTLEY FLYING SPURT, 2021 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , набутий на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2023.
Встановлений майновий стан підозрюваного та його близьких осіб вказує на те, що застава у розмірі 18 000 000 грн. не є непомірною для підозрюваного. Стороною захисту не надано таких беззаперечних доказів, які б спростовували відповідні висновки.
Разом з цим, для зміни запобіжного заходу вирішальним є наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, який за встановлених обставин наразі продовжує існувати. При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Разом з тим, постановляючи ухвалу від 28.08.2024 (справа № 991/7918/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.09.2024, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчим суддею вже було зменшено розмір визначеного альтернативного запобіжного заходу у виді застави та визначено заставу у розмірі 18 000 000 грн. саме з урахуванням тяжкості та обставин кримінального правопорушення, існуючого майнового стану підозрюваного та його близьких осіб, а також внаслідок встановлення факту зменшення рівня інтенсивності встановлених ризиків з плином часу, що і стало підставою для зменшення розміру застави до 18 000 000 грн.
А за такого, наведені стороною захисту вищевказані обставини не є новими і вже були враховані слідчими суддями під час постановлення Ухвали від 28.08.2024, а також Ухвали від 15.10.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .
При цьому, факт завершення досудового розслідування не свідчить про те, що встановлені ризики перестали існувати, оскільки такі ризики як ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення актуальні і на стадії судового розгляду.
У зв'язку із застосуванням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцями була внесена застава за підозрюваного у розмірі 18 000 000 грн. Факт внесення застави свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що вказані особи усвідомлювали наслідки прийнятого ними рішення щодо внесення саме такої суми застави за підозрюваного, зокрема, і те, що відповідна сума застави буде зберігатися на державному рахунку до моменту припинення дії такого запобіжного заходу, здійснювали такі дії добровільно та самостійно. При цьому, заставодавці усвідомлювали, що у підозрюваного відсутня можливість самостійно повернути їм вказані грошові кошти, що підозрюваний підтвердив у судовому засіданні.
Посилання наразі на існування потреби у поверненні грошових коштів відповідним особам як на обставину, яка обумовлює необхідність зменшення розміру застави, не береться слідчим суддею до уваги, оскільки у відповідності до положень КПК України при вирішенні питання про зменшення розміру застави (як зміна запобіжного заходу) слідчий суддя має встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, та саме наявність/відсутність цих обставин впливає на те, чи будуть існувати підстави для зміни запобіжного заходу. Необхідність повернення заставодавцям грошових коштів, внесених в якості застави, не є підставою для її зменшення.
Будь-яких суттєвих доказів на спростування встановлених обставин, які були підставою для визначення відповідного розміру застави (18 000 000 грн.) стороною захисту не надано. За такого, відсутні підстави для зменшення встановленого розміру застави до передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК розміру.
За встановлених обставин наразі застава саме у такому розмірі (18 000 000 грн.) забезпечує виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та зменшує до мінімуму вищевказані ризики, що не буде забезпечено у випадку зменшення визначеного розміру застави.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання.
Керуючись статтями 177, 178, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1