Провадження № 33/821/621/24 Справа № 709/1699/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Шарая Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
20 грудня 2024 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605,60 гривень.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 19 вересня 2024 року о 22:42 в с-щі Чорнобай по вул. Центральна, керував транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки, із застосуванням приладу алкотестер «Драгер». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605,60 гривень.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14.10.2024 року, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП України - скасувати.
2. Винести по справі нове рішення та провадження по ній закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..
3. В разі залишення апеляційної скарги без задоволення змінити постанову в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 605,60
Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з'ясування всіх обставин справи.
Додає, що судовий збір з нього було стягнуто не зважаючи на те, що він надав суду документи, які підтверджують що він є інвалідом другої групи і тому повинен бути звільненим від сплати судового збору.
Крім того, суд не надав ніякої оцінки тому, що в протоколі працівниками поліції невірно зазначили його анкетні дані.
Вказує, що він не погодився з результатами освідування, так як не вживав спиртного в такій кількості як показав прилад. При підписуванні чеку «Драгера» він знову сказав, що не згідний і відмовився його підписувати. Так само він не підписав жодного документа так як був не згідний з результатами освідування.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є не в повній мірі обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що водій ОСОБА_1 19 вересня 2024 року о 22:42 в с-щі Чорнобай по вул. Центральна, керував транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки, із застосуванням приладу алкотестер «Драгер». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 350551 від 19.03.2024 року, де зазначено, що водій ОСОБА_1 19 вересня 2024 року о 22:42 в с-щі Чорнобай по вул. Центральна, керував транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки, із застосуванням приладу алкотестер «Драгер». Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1);
- даними рапорту ВПД №2 (смт. Чорнобай) Золо одніського РВП ГУНП в Черкаській області грпп поліцейського српп ОСОБА_2 , де зазначено, що 19.09.2024 року о 23:27 год. надійшло повідомлення, про те, що в с-щі Чорнобай по вул. Центральна, керував транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки, із застосуванням приладу алкотестер «Драгер», результат 2,13% проміле. На водія складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.3);
- даними роздруківки алкотесту «Драгер» від 19.09.2024 року на ОСОБА_1 від 19.09.2024 року, з результатом 2,13% проміле.(а.с.4);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.09.2024 року складеного на гр.. ОСОБА_1 , де зазначено, що у гр.. ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат склав 2,13 % проміле.(а.с.5);
- даними направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння до «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня» від 19.09.2024 року, де зазначено, що у гр. ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат 2,13% проміле.(а.с.7);
- даними DVD - диску нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.8).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, роздруківкою приладу «Драгер» з результатом 2,13% проміле, актом огляду, рапортом поліцейського та відеоматеріалом з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, а тому не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.». Тому даний відеозапис суд апеляційної інстанції вважає належним доказом.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 19.09.2024 року в с-щі Чорнобай по вул. Центральна, працівники поліції переслідують автомобіль «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 та проблисковими маячками синього та червоного кольору вказують водієві на зупинку транспортного засобу. Після цього, автомобіль «Geely» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 зупинився. При спілкування з водієм, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний, 2,13 % проміле. Спочатку ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на що йому повідомлено про проходження освідування в медичному закладі, однак надалі ОСОБА_1 погодився з результатом тестування та стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідні адміністративні матеріали. Під час ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 200019 від 22.02.2016 року (а.с.14).
Згідно з положеннями п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю першої та другої груп.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а судове рішення підлягає зміні в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 року, рішення суду про стягнення судового збору з ОСОБА_1 в сумі 605 грн. 60 коп.
В решті постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок