Номер провадження 11-сс/821/478/24 Справа № 711/9227/24Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 грудня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024250000000084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Губник, Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно працевлаштованого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий ВРЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
У разі обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави, старший слідчий просила визначити її в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454200,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2024 року клопотання старшого слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 24 січня 2025 року включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн, у разі внесення якої, покладено на підозрюваного відповідні обов'язки, визначені п. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що у даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_8 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує. Сукупність наданих доказів дали слідчому судді достатні підстави дійти до висновку про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Слідчий суддя вважав, що на даній стадії досудового розслідування даного кримінального провадження є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність у якій підозрюється.
Слідчий суддя врахувавши наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а також характеризуючі дані про особу підозрюваного застосував відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя узяв до уваги відомості про особу підозрюваного, існуючі ризики у кримінальному провадженні, а також обставини та тяжкість кримінальних правопорушень у яких він підозрюється, визначив підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, або визначити заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що до підозрюваного ОСОБА_8 цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою із заставою з максимальним розміром, який передбачений п. 5 ст. 182 КПК України, на думку захисника, є занадто суворим запобіжним заходом, що розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та є непомірно великою сумою для його підзахисного.
Вважає, що додані до клопотання покази свідка ОСОБА_10 не містять відомостей про вчинення ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Зазначає, що наявні протоколи про результати проведення негласних слідчих дій, також не доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні вказаних злочинів.
Крім цього, наявний витяг з ЄРДР не містить відомостей, за вчинення яких ОСОБА_8 повідомлено про підозру.
Вказує, що підозрюваний в порядку ст. 207, 208 КПК України не затримувався, добровільно прибув до суду для обрання запобіжного заходу.
На думку захисника, судом не взято до уваги те, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судомий, до кримінальної відповідальності не притягався, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я, має постійне місце проживання, працює на будівництві, розуміє відповідальність за порушення покладеного на нього зобов'язання.
Вважає, що пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, тримання ОСОБА_8 під вартою незаконне, а жоден ризик передбачений ст. 177 КПК України не доведений.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення підозрюваного та його захисника, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років - п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250000000084 від 26.02.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 діючи з прямим умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, після чого перемістив її до невстановленого місця, де продовжив зберігати з метою подальшого збуту до 11.09.2024.
У подальшому, ОСОБА_8 , 11.09.2024, близько 09 год. 00 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, діючи з тих же мотивів та спонукань, перемістив зазначену психотропну речовину в одному полімерному пакеті від місця зберігання до ділянки місцевості поблизу кав'ярні, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, буд. 49, м. Умань, Черкаська область, де попередньо домовився зустрітися з покупцем - ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, та сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля «Volkswagen Golf», під керуванням останнього, після чого, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_10 один полімерний пакет із порошкоподібною речовиною, яка, відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-24/14441-НЗПРАП від 01.11.2024, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0.175 г, за що отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500,00 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Також, ОСОБА_8 , повторно, діючи з прямим умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, після чого перемістив її до невстановленого місця, де продовжив зберігати з метою подальшого збуту до 05.11.2024.
У подальшому, ОСОБА_8 , 05.11.2024, близько 08 год. 54 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, діючи з тих же мотивів та спонукань, перемістив зазначену психотропну речовину в одному полімерному пакеті від місця зберігання до ділянки місцевості поблизу ЖК «Riverside», що знаходиться за адресою: вул. Заводська, буд. 43, м. Умань, Черкаська область, де попередньо домовився зустрітися з покупцем - ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, після чого, під час проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, повторно, незаконно збув ОСОБА_10 один полімерний пакет із порошкоподібною речовиною, яка, відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-24/16551-НЗПРАП від 21.11.2024, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0.357 г, за що отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1000,00 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
26.11.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами: даними протоколу огляду грошових коштів від 11.09.2024, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення негласної слідчої (розшукової) дії та спеціального технічного засобу від 11.09.2024, даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 07.10.2024, даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 07.10.2024, даними висновку експерта № СЕ-19/124-24/14441-НЗПРАП від 01.11.2024, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 11.09.2024, даними протоколу огляду грошових коштів від 05.11.2024, даними протоколу добровільної видачі придбаних предметів у особи, залученої до проведення негласної слідчої (розшукової) дії та спеціального технічного засобу від 05.11.2024, даними висновку експерта № СЕ-19/124-24/16551-НЗПРАП від 21.11.2024, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 05.11.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність наданих доказів дали достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових обрання запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про те, що з процесуальних документів не зрозуміло обґрунтованість підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно вказав, що у даному кримінальному провадженні існує зв'язок ОСОБА_8 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення.
Також слідчим суддею вірно враховано, що на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до клопотання старшого слідчого ВРЗЗКС СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_9 підставами обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 є вчинення ним ряду тяжких злочинів, які мали системний характер та наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідка в даному кримінальному провадженні; продовження вчинення корисливих злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Доводи захисника про недоведеність слідчим та прокурором вказаних у клопотанні ризиків, перевірилися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує старший слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
На переконання апеляційного суду запобігти ризикам, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, можливо шляхом застосування до ОСОБА_8 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням підозрюваному застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, дійшов обґрунтованого висновку про визначення застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави.
Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який та підстав для зменшення розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4