20 грудня 2024 року
м. Харків
справа № 638/19597/23
провадження № 22-ц/818/4041/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1
відповідачі: Державний бюджет України, Держава Україна
розглянувши в порядку ст.369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова 23 вересня 2024 року в складі судді Шишкіна О.В.,-
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного бюджету України про виплату компенсації.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 23 вересня 2024 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що суд помилково не прийняв до уваги той факт, що, подаючи позовну заяву, вона була звільнена від сплати судового збору, крім того виконала всі вимоги суду та надала уточнену позовну заяву із копією для сторони.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Вирішуючи питання про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником не усунено недоліки ухвали суду про залишення заяви без руху.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 06 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду позов до Державного бюджету України про виплату компенсації.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 11 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що нею не зазначено повного найменування сторін, ціни позову, змісту позовних вимог щодо суми компенсації, не викладено докази щодо незвернення до суду із тотожним позовом та не сплачено судовий збір.
Копію ухвали ОСОБА_1 отримала 20.09.2024 року.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175 та 177 ЦПК України.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.
Так, частиною третьої цієї статті передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі частини 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 зазначила всі, на її думку, істотні обставини справи, визначила відповідача - Державний бюджет України, зауважила про всі підстави, за яких вимушена звернутися до суду.
Після отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просила приєднати до справи копію позовної заяви з додатками на 7 арк для відповідача. В позовній заяві вона просила звільнити її від сплати судового збору, як потерпілу від кримінального правопорушення, а також посилалась на своє скрутне матеріальне становище. Дані про відповідача - Державний бюджет України доповнила Державою Україна.
Таким чином ОСОБА_1 виконала вимоги ухвали суду.
Матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 звільнення від сплати судового збору з посиланням на підстави звільнення, яке судом розглянуто не було.
Суд на зазначене уваги не звернув, зазначивши про невиконання ухвали про залишення позову без руху в повному обсязі.
За правилами ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвалу суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367,368, п.2 ч.1 ст.374, 379 ст.ст.381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова 23 вересня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук