Постанова від 07.11.2007 по справі 11/464/07

УКРАЇНА

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.11.07 Справа №11/464/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Юхименко О.В. судді Юхименко О.В. , Колодій Н.А. , Коробка Н.Д.

при секретарі Шерник О.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Машьянов О.В., довіреність від 30.06.2007р. № б/н;

відповідача: Шонія М.В., довіреність від 06.11.2007р. № б/н ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Запорізький завод напівфабрикатів»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.09.2007р.,

у справі № 11 / 464 / 07

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Дінас»,

вул. Чумаченко, 23 кв. 180, м. Запоріжжя, 69104;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

«Запорізький завод напівфабрикатів»,

вул. Північне шосе, 27, м. Запоріжжя, 69006;

про стягнення 29.146,18 грн.,

встановили: Приватним підприємством «Фірма «Дінас» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод напівфабрикатів» про стягнення 29.146,18 грн. (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Господарський суд Запорізької області (суддя Гончаренко С.А.) своїм рішенням від 03.09.2007р. у справі № 11/464/07 позов задовольнив. Стягнув з ТОВ «Запорізький завод напівфабрикатів» на користь позивача 29.146,18 грн. основного боргу та 409,46 грн. судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами у справі виникли майново-господарські зобов'язання відповідно до ст. ст. 174, 175 Господарського кодексу України, відтак у відповідача виникли зобов'язання сплатити вартість отриманого товару.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод напівфабрикатів», Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Господарським судом не надано належної правової оцінки нормативному обґрунтуванню позивних вимог. Позивачем було заявлено позов з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, яка визначає загальні положення про зобов'язання, які виникають у зв'язку з набуттям або збереження майна без достатніх правових підстав.

(Див. на звороті)

Вирішуючи питання по суті, суд фактично встановив наявність господарського зобов'язання по оплаті товару, визначив правові підстави набуття Відповідачем майна, що, на думку заявника апеляційної скарги, виключає можливість задоволення позову.

Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України, тобто в семиденний строк з дня пред'явлення відповідної вимоги.

Виходячи з договірних відносин, що склалися між сторонами, термін виконання зобов'язання з боку відповідача не був встановлений.

Позивач, вимоги щодо сплати за поставлений товар, до подання позову, не заявляв.

Видаткова накладна не є вимогою про оплату товару в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2007р. у справі №11/464/07 скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову відмовити.

Приватне підприємство «Фірма «Дінас», позивач, скаргу оспорив. У відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отримання відповідачем продукції та наявність у нього заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості підтверджена наданими до матеріалів справи відповідними документами.

Термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті переданої продукції на момент подання позовної заяви є таким, що настав.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 07.11.2007р. № 2970 справу передано для розгляду колегії у складі - головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Колодій Н.А., Коробка Н.Д.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування заходів технічного забезпечення.

Сутність спору:

Згідно досягнутої між Приватним підприємством «Фірма «Дінас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод напівфабрикатів» усної домовленості в період з грудня 2006р. по травень 2007р. позивачем надані відповідачеві поліграфічні послуги та виконані роботи по розробці макетів картонної упаковки, етикеток тарних та їх друку.

На підставі видаткових накладних № РН-01775 від 15.12.2006р., № РН-01782 від 18.12.2006р., № РН-01875 від 04.01.2007р., № РН-01886 від 11.01.07р., № РН-02010 від 07.02.07р., № РН-02022 від 08.02.07р., № РН-02440 від 21.05.07р., № РН-02472 від 29.05.2007р. були поставлені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 35.546,18 гривень.

Відповідачу надані рахунки-фактури:

№ СФ-0002534 від 14.12.2006р. на суму 2.949,18 грн., дійсний до сплати до 01.10.2006р.;

№ СФ-0002547 від 18.12.2006р. на суму 6.325,80 грн., дійсний до сплати до 22.12.2006р.;

№ СФ-0002605 від 04.01.2007р. на суму 780,00 грн., дійсний до сплати до 04.01.2007р.;

№ СФ-0002618 від 11.01.2007р. на суму 3.081,00 грн., дійсний до сплати до 19.01.2007р.;

№ СФ-0002731 від 07.02.2007р. на суму 6.407,70 грн., дійсний до сплати до 06.02.2007р.;

№ СФ-0002672 від 08.02.2007р. на суму 6.397,50 грн., дійсний до сплати до 18.02.2007р.;

№ СФ-0003086 від 21.05.2007р. на суму 9.000,00 грн., дійсний до сплати до 21.05.2007р.;

№ СФ-0003107 від 29.05.2007р. на суму 605,00 грн.., дійсний до сплати до 29.05.2007р.

Відповідачем частково оплачені:

рахунок-фактура № СФ-0002534 від 14.12.2006р. - 06.06.2007р. в сумі 2.000,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ-0002618 від 11.01.2007р. - 07.06.2007р. в сумі 2.000,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ-0003086 від 21.05.2007р. - 13.06.2007р. в сумі 1.000,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ-0003086 від 21.05.2007р. - 10.07.2007р. в сумі 1.400,00 грн.

Загальна сума заборгованості за отриману продукції складає 29.146,18 грн.

Стягнення 29.146,18 грн. основного боргу стало предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, знаходить апеляційну скаргу ТОВ «Запорізький завод напівфабрикатів» такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, Позивачем поставлена Відповідачу поліграфічна продукція на загальну суму 35.546,18 грн.

Відповідачем здійснена оплата отриманої продукції на загальну суму 6.400,00 грн.

Загальна вартість не оплаченої відповідачем продукції складає 29.146,18 грн.

Стосовно розміру суми заборгованості відповідач не заперечує.

Як на підставу для скасування судового рішення заявник апеляційної скарги посилається на невірне визначення позивачем нормативного обґрунтування позивних вимог, з підстав, передбачених ст. 1212 Цивільного кодексу України, та на ненастання терміну виконання зобов'язання.

У відповідності зі статтею 526 Цивільного Кодексу ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 11 Кодексу ( 435-15 ), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статей 205, 207 Кодексу ( 435-15 ), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою засобів зв'язку.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки, а саме з боку позивача обов'язок поставити товар, а з боку відповідача зобов'язання його оплати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги стосовно невірного визначення позивачем підстави позову відхиляються судом, оскільки не спростовують наявності у відповідача суми заборгованості за фактично отриманий товар, а Позивач, за змістом позовної заяви, вказував і на зобов'язальне право.

Посилання Відповідача на ненастання терміну виконання зобов'язання колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

Як зазначено вище, Відповідачу надані рахунки-фактури: